Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 94 роз салон — під дуб розводи... Світлова Зоя їх виводить, Немовби стовбур розсікла... (Заб.); На сході, на покручених і видовжених розводах ультрамаринових хмарин, палахкотіла пишна ранкова зоря (Ко- зач.)]. розводити, -джу, -лиш, розвести, -веду, -ведеш 1) разводить, развести; (только спорящих, дерущихся — изредка) разнимать, разнять [А коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати (Гонч.); Густі вишні били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице і очі (Н.-Лев.); От розвели їх [некрутів] по квартирах (Мирн.); В замку розвели міст над ровом, забили в калатало, козаки збігались на майдан (Панч); А проте те давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторона, не примушувало забувати своїх, навчало держатися купи (Мирн.)', Гострохвостий: Вам хтось набрехав, щоб нас посварити, щоб нас розвести (Н.-Лев.); Той туди гне, а срй сюди. Отже Галочка, було, прислухаючися, до чого діло йде, і розводить їх (Квітка)]', г^ти, ~тй пилу разводить, развести пилу; «-^ти, г^тй п л ё ч і (с п й- н у и т. п.) распрямлять, распрямить плечи (спину и т. п.), расправлять, расправить плечи (спину um. п.) [Він встає і, трошки відкинувши голову, розводить свої широкі плечі (Кундз.)]; ^>ти, «^>тй руками (выражая недоумение) разг. разводить, развести руками [Антоніна Іванівна глянула на нього і здивовано розвела руками: — Який він мокрий! (Трубл.)]; 2) (растворять) разводить, развести; разжижать, разжидить, разбавлять, разбавить [Маляр розводить фарби золоті (пе- рекл. Бажана)', Принесли води, розвели чорнило (Н.-Лев.); Чужу біду на воді розведу, а своїй кінця не знайду (прислів'я)]', О <^ти, г^тй душу (высказывать то, что наболело) редк. изливать, излить душу, отводить, отвести душу [Тілько передо мною душу свою розводив [вуйко], бо знав, що я все прийму і паннам нічого не скажу (Фр.)]; rwTH, г^тй тугу (журбу um. п.) разг. а) разгонять, разогнать тоску (печаль и т. п.), рассеивать, рассеять тоску (печаль и т. п.) [Попросить він чого— послухаю його, В пригоді буду з ним; зажуриться чого — Я розведу журбу і од печалі збавлю (Г.-Арт.)]; б) (вызывать, порождать скуку um. n.) разводить, развести тоску (печаль um. п.) [Гаврило: О, чуєш, як Троша виводить. Тільки ми одійшли, зразу в душу влазить. їй веселої треба, а він нудоту розводить (Корн.)]', 3) (выращивать) разводить, развести, размножать, размножить; (преим. о животных — ещё) распложать, расплодить [На городі він розводив п'ять сортів картоплі (Козач.)', На Україні розводять головним чином білих пекінських, місцевих сірих і білогрудих качок (Колг. вироби, енцикл.); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели (Шевч.); Став Чонгар заможніший, поставив собі в городі невеличку хатину, розвів худобу (Н.-Лев.)]; 4) (разжигать огонь; доводить до нужной степени пары um. n.) разг. разводить, развести [Бурлаки багаття розводять; Осідлані коні кругом куреня (Боров.)\ Шатро край шляху розп'яли, Огонь чималий розвели І кругом його посідали (Шевч.)]; ~ти, г^ ти пари разводить, развести пары [У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари (Забіла)]; 5) (начинать — о чём-нибудь длительном) разг. разводить, развести; (только несоверш. —о подробном устном или письменном изложении — ещё) распространяться, фам. разглагольствовать, размусоливать, рассусоливать [Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки (Коцюб.); Описувати своє подоріжжя теж не знаю чи варт, бо, може, прийшлось би розвести надовго описання (Л. Укр.)]; ~ти сентименти (сантимёнти) см. сентименти; ~дити теревені (балачки и т. п.) см. теревені, розводитися, -джу ся, -дишся, розвестися, -ведуся, -ведешся 1) разводиться, развестись [Вже півроку, як в його домі не було хазяйки: він розвівсь з жінкою (Коцюб.)]; 2) разжижаться, разжидиться [Всі фарби розводилися водою з каруком (Фр.)]; 3) разводиться, развестись, размножаться, размножиться; распложаться, расплодиться [Малих [дві риби] укинули у воду, щоб розводились (Чуб.); Лав- рін дістав із тайника гвинтівку і по пояс у снігу блукав пущею, полюючи на зайців, яких безліч розвелося за останні роки (Донч.)]; 4) распространяться, распространиться (редк.); рассуждать; толковать; фам. разглагольствовать, рассусоливать; редк. растекаться [Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитися (Н.-Лев.); Не буду широко розводитися про причини, скажу тільки, що це було трудне для мене, майже неможливе (Коцюб.); О. Артемій розвівся про прусську політику, говорив гаряче, з запалом (Н.-Лев.)]. Ср. розводити 1—3, 5; 5) страд, з. (несо- вєрш.) разводиться; разниматься; разводиться; разжижаться, разбавляться; разводиться, размножаться; распложаться; разводиться [Абрикоса належить до теплолюбних плодових порід і раніше розводилась на Україні тільки на півдні (Колг. вироби, енцикл.)]; ср. розводити 1—4. розводка 1) разводка [Далі йшла розводка по мізансценах. Визначаючи мізансцену, Марко Лукич завжди враховував розв'язання даної сцени в психологічних взаєминах (Кроп.)]; 2) (редк.: разведённая жена) разг. уст. разводка; см. ещё розведена 2. розводящий, -щого сущ. воен. разводящий [Коли розводящий прийшов змінити вартового, він побачив на землі два трупи (Гонч.)]. розвозити, -вожу, -возиш, розвезти, -везу, -везеш 1) развозить, развезти [Грек роз- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)