Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 95 роз возив сіль по прибережних кримських селах (Коцюб.); По полю розвезли і розкидали торфогнойовий компост {Коле. Укр., 1957, 1)]; 2) перен. разг. размазывать, размазать; (только об изложении с излигини- ми подробностями неодобр. разг. — ещё) размусоливать, размусолить, рассусоливать, рассусолить [Чорнильну кляксу на сукні розвозив [містер Юз] неуважним пальцем (Бажан); — А то як не зберем [податки] до першого, — помалу розвозить старшина.., — то знову поштрафують, як було минулого року (Вас.)]; ^везе безл. разг. развезёт [По такій чорно- землі хіба легковою машиною їздити? Тут після дощів як розвезе, то й танком не виїдеш (Ron.)]; ввезло дороги безл. разг. развезло дороги [Розмило, розвезло дороги (Рад. Укр., 1946, V)]. розвозитися, -зиться развозиться. розвозитися, -вожуся, -возишся разг. редк. развозиться; начать возиться; (изредка) разг. расхлопотаться [I що* за дурна фантазія — розвозитись будувати, коли починається сезон, — будувати б собі зимою, коли нікого нема (Л. Укр.)]. розвозка развозка; (только о действии — ещё) развоз. розволікати, -каю, -каєш, розволокти, -лочу, -лочёш разг. разволакивать, разволочь; растаскивать, растащить; (реже) разг. растаскать [Одарка сердилась, .лаялась-лаялась: усе нажите добро рознесе та розволоче на старість! (Мирн.)]. розволожений увлажнённый; (реже) увлаженный [Заасфальтована, скована сірим бруком земля парує смолистими пахощами молодого листу, ще липкого, ще з гіркуватим присмаком розволожених бруньок (Кол.)]. розволожити, -жу, -жиш расшевелить; г^ти душу (кров) разг. расшевелить душу (кровь). розволбкнення мед. разволокиёние. розволокти см. розволікати. розволочити, -лочу, -лочиш 1) с.-х. разбороновать, разборонить [На поле вона прийшла з граблями, розволочила ріллю й руками повибирала довге, як батоги, коріння пирію (Чорн.)]; 2) (кого) уст. распустить; (сильнее) развратить. розволочитися, -лочуся, -лочишся фам. 1) привыкнуть шататься, привыкнуть таскаться [От, дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку! Шкода тільки, що не жениться... чого доброго розволочиться, розледачіє (Мирн.)]; 2) (избаловаться) распуститься; (сильнее) развратиться [Де він? що з ним сталося?.. Може, розпився, розволочився, та так де-небудь під шинком богу й душу віддав... (Мирн.); Жени, мати, свого сина, Бо розволочиться (Чуб.)]. розвора шест для удлинения телеги [Віз не вдержав і... загув — Тріснув до розвори! (Ол.)). розворити см. розворювати. розворкуватися, -куюся, -куєшся разг. разворковаться. розворот, -ту разворот [Літак почав робяти розворот для другої атаки (Скляр.); Степ — рання весна. У повнім розвороті польові роботи (Головко)]. розворсати, -саю, -саєш обл. расковырять [Як розворсали йому голкою, дак як розпухне рука, як колода (Сл. Гр.)]. розворушений разворошённый; расшевелённый; потрясённый [Коні самі стали, підбігли до великої купи розворушеного під снігом перегною (Ряб.); Ярмарок гомонів і гув, як розворушена величезна пасіка (Риб.)]. Ср. розворушувати. розворушення редк. встряска; потрясение; с о- ціальне ~ня социальное потрясение. Ср. розворушувати. розворушити см. розворушувати. розворушитися см. розворушуватися. розворушувати, -шую, -шуєш, розворушитич -рушу, -рушиш разг. разворашивать, разворошить; (выводить из состояния покоя,) расшевеливать, расшевелить; (перен. — ещё) встряхивать, встряхнуть; (сильнее) потрясать, потрясти [Я не за тим до тебе прийшов, щоб ворожнечу розворушувати, а щоб її замирити (Мирн.); Зустріч з Григором розворушила в ньому спогади про село (Панч); Стара циганка збила бучу, розворушила "всіх (Коцюб.)]; ~шйти мурашник (комашник и т. п.) растревожить, расшевелить муравейник [Він розворушив комашник і довго стежив, як метушиться перелякана ком&шия(Т у луб)]. розворушуватися, -шуюся, -шуешся, розворушитися, -рушуся, -рушишся расшевеливаться, расшевелиться; встряхиваться, встряхнуться [Да ну, ну! годі вже, годії Чого се розворушились, як бджоли? (Вовч.); Гості примітили, що хазяйка стала добріша, й собі якось розворушились (Н.-Лев.)]; зрушіться! расшевелитесь!; встряхнитесь! Ср. розворушувати. розворювати, -рюю, -рюєш, розворити, -рю, -риш разг. удлинять, удлинить телегу с помощью специального шеста. розвоюватися, -воююся, -воюєшся разг. развоеваться. розв'ючений развьюченный. розв'ючити см. розв'ючувати. розв'ючитися см. розв'ючуватися. розв'ючування развыочивание. розв'ючувати, -чую, -чуєш, розв'ючити, -чу, -чиш развьючивать, развьючить [Поки квапливо розв'ючували кулемет, почувся кінський тупіт (перекл. з О. Толстого)]. розв'ючуватися, -чуюся, -чуєшся, розв'ючитися, -чуся, -чишся развьючиваться, развьючиться [Бійці вмить розв'ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці (Гонч.)]. розв'язаний 1) развязанный [Надворі наймит гарманував пшеницю, тягаючи волами колоду чи вал по розкиданих і розв'язаних снопах (Н.-Лев.); Вони [гімназисти] не замислювалися над тим, яких жертв вимагатиме від народу ця війна, розв'язана правлячими класами (Іст. укр. літ.)]; 2) решённый; разрешённый; ^не питання разрешённый (решённый) вопрос [Радянський Союз являє собою |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)