Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 96 роз запалюючий приклад країни, в якій уперше в історії людства розв'язане національне питання (Тези про 300-річчя)]. Ср. розв'язувати 1—2. розв'язання 1) развязывание; разг. развязка; 2) решение; разрешение [Радянський Союз показав світові приклад справедливого і корінного розв'язання національного питання (Рад. Укр., 1953, XII); Аграрне питання в Росії на кінець XIX століття поставило на розв'язання суспільним класам завдання: покінчити з кріпосницькою старовиною.. (Ленін)]] ~ня питання решение вопроса; ~ня задачі решение задачи [Ви маєте на розв'язання задачі дві академічні години (Донч.)]. Ср. розв'язувати 1—2. розв'язати см. розв'язувати. розв'язатися см. розв'язуватися. розв'язка лит., перен. развязка [Трагічна розв'язка характерна для значної частини новел Тесленка (Іст. укр. літ.); Розв'язка наближається. Перемога народного повстання вже недалека (Ленін)]. розв'язний развязный [Усмішка у нього була підлабузницька, розв'язна, підлеслива (Соб- ко)]; занадто (надто) <^ні манери см. занадто. розв'язний разрешимый [Ми повинні твердо пам'ятати, що «нерозв'язних» суспільних завдань ми собі ніколи не ставили, а цілком розв'язні завдання негайних кроків до соціалізму, як єдиного виходу з дуже скрутного становища, розв'яже тільки диктатура пролетаріату і біднішого селянства (Ленін)]. розв'язність, -ності 1) развязность [Ваку- ленко починав розуміти, звідки в цього юнака йшли всі оті порушення дисципліни, розв'язність (Ткач)]; надмірна ^ть см. надмірний 1; ср. розв'язний; 2) разрешимость; ср. розв'язний. розв'язно нар. развязно [— А де ж це ваші гості? — насмішкувато і розв'язно промовила вона (Вас.)]; занадто (надто) <-^но см. занадто. розв'язок, -зку уст. редк. разгадка; ответ І—Ти, каже небіжчик, якась брехунка, та дай мені розв'язок на сон (Стеф.)]. розв'язування 1) развязывание; разг.развязка; О ~ня війни развязывание войны [Напад японців [у 1938 р.] був пробою сил у розв'язуванні війни проти GPGP на Далекому Сході (Іст. Укр. РСР)]; г^ня ініціативи развязывание инициативы [Розв'язування творчої ініціативи мас, підхоплення цінних починань., забезпечать дальше зростання продуктивності суспільної праці (Наука і життя, 1956, 7)]; 2) решение; разрешение; развязывание; ^ня задачі решение задачи [Після чаю Стьопа, машиніст Зорін і кочегар Шелемеха взялися до розв'язування алгебраїчних задач (Трубл.)]. Ср. розв'язувати 1—2. розв'язувати, -зую, -зуєш, розв'язати, -в'яжу, -в'яжеш 1) развязывать, развязать [Сідає й Грицько коло Чіпки, розв'язує свою торбу, виймає з неї сухарі — чорні, як земля, і снідають обидва разом (Мирн.); Десятники обступили Гната. Вони відібрали від нього сокиру, зв'язали ззаду руки поворозкою.. Дехто просив розв'язати Гната, але староста не звелів (Коцюб.)]; 0 ~тп війну развязывать, развязать войну; г^зати світ (руки) (дать волю) разг. освободить от бремени; разг. развязать руки [Прощайте!.. Забудьте усе і не споминайте... Я вам розв'язала світ (Квітка)]; ~ти язик (язики, мову, редк. губу) (разговориться или заставить говорить) разг. развязывать, развязать язык (языки) [Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Мирн.); Нічна пізня доба, чарка горілки розгортують душу, розв'язують мову, додають красномовності (Н.-Лев.)]; 2) (перен.: вопрос, проблему и т. п.) решать, решить; разрешать, разрешить; (что-нибудь запутанное) разг. развязывать, развязать [Нові, ще грандіозніші завдання розв'язують зараз радянські люди, озброєні досвідом п'ятирічок (Літ. газ., 1951, IV); Ленін вказував, що тільки перехід всієї влади в руки Рад розв'яже основні питання революції: дасть мир народові, землю селянам, хліб голодним (Біогр. Леніна)]; г~ти задачу решать, решить задачу [Сидять Л і да з Борею, схиливши голови одне до одного, і ретельно розв'язують задачі (Коп.)]; ~ти конфлікт разрешать, разрешить конфликт. розв'язуватися, -зуюся, -зуєшся, розв'язатися, -в'яжуся, -в'яжешся 1) развязываться, развязаться [— А то — дивись пак: хотів мене в'язати! — Я тебе, — кажу, — сучого сина, як зв'яжу, то й до віку не розв'яжешся! (Мирн.)]; 0 ~затися з ким, з чим разг. развязаться с кем, с чем [Нехай він розв'яжеться зо мною, він розумний, опісля дякуватиме мені (Квітка)]; ~за- тися з роботою разг. разделаться с работой [Л і с о в а: Вона ж вас давно чекає. М е л е ш к о: Та все ніяк не міг розв'язатись з роботою. То одне, розумієте, то інше (Коч.)]\ «-^залися руки разг. развязались руки [— А що, от і діждали волі, — казав він. — От і розв'язались нам руки (Мирн.)]; ~зався язик (~за- лися язики) (после молчания разговориться) разг. развязался язык (развязались языки) [В приміщенні стало тепло. Розв'язались язики, посипались дотепи (Ткач)]; світ ~зався (для кого) разг. редк. мир раскрылся (перед кем), мир открылся (кому) [Марині стало в хаті веселіше і на серці легше, неначе світ для неї вдруге розв'язався (Н.-Лев.)]; 2) решаться, решиться; разрешаться, разрешиться [Всі питання у виборчих комісіях розв'язуються простою більшістю голосів (Полож. про вибори); Бліда й розгублена, чекала вона, як розв'яжеться справа (Тулуб); Завдання з 800 рівняннями, які вимагали до 250 мільйонів арифметичних дій, розв'язувались на електронній машині менш як за 20 годин (Наука і життя, 1956, 7)]; хвороба ~залася кризисом болезнь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)