Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз
97
роз
разрешилась кризисом; 3) страд, з. (не-
соверш.) развязываться; решаться;
разрешаться. Ср. розв'язувати 1—2.
розв'язь, -зі разг. розвязь [Легко летіли
снопи до подавальниць, які гострими серпами
різали перевесла, золоту розв'язь
блискавично підхоплювали подружки і кидали
барабанщикам (Рад. Укр., 1949, VIII)].
розгавкатися, -каюся, -каєшся разг. 1)
разлаяться [— От розгавкався [собака]!
Хазяїн кращий від тебе, та не гавкає! —
сказала Маруся (Мирн.)]; 2) перен. разг.
прен. разбраниться, разлаяться [Ця
вчителька як розгавкається в себе вдома, то
і вчитель тікає з хати і сторож з школи
тікає на город (Н.-Лев.)].
розгаданий разгаданный; отгаданный [Осель
чорні зерна, розводи жовтаві Пустельних
степів, сині лінії рік, — 3 цих рисок
встає в його точній уяві Прийдешнього бою
розгаданий лик [Бажай)]. Ср.
розгадувати 1.
розгадати см. розгадувати.
розгадатися см. розгадуватися.
розгадка разгадка; отгадка [Він хитався і
божевільним оком шукав страшної
розгадки на сірих обличчях, що живим
муром нахилялись з обох боків. Там не
було розгадки і не було надії (Коцюб.);
Така ваша загадка, що нема й розгадки
(Ном.)]. Ср. розгадувати 1.
розгадник разгадчик.
розгадниця разгадчица.
розгадування 1) разгадывание; отгадывание
[Весь свій вільний час він витрачав на
розгадування таємниць тих сортів скла,
яких у нас до революції не вміли виробляти
(Шовк.)]\ 2) разгадывание. Ср. розгадувати
1—2.
розгадувати, -дую, -дуєш, розгадати, -даю,
-даєш 1) разгадывать, разгадать; (загадку
um. п. — обычно) отгадывать, отгадать
[Досі він вважав, що володіє фаховим
даром журналіста — з першого погляду
розгадувати і визначати людей (Гонч.);
Геніальний російський вчений Д. І. Менделєєв
вперше розгадав таємницю хімічних
елементів (Наука і життя, 1956, 10); Анйа:
.. Я невдатна загадки розгадувати (Фр.);
Бабина смерть загадала йому загадку,
котру він ніяк не міг розгадати...
(Мирн.)]', 2) (несоверш.: раздумывать)
редк. разгадывать [Я починав знов
розгадувати, що тут діяти далі (Фр.);
Скоро навідалася Маланка, не
розпитувала, не розгадувала, а тільки оплакувала
безталанну подругу (Горд.)].
розгадуватися, -дуюся, -дуєшся,
розгадатися, -даюся, -даєшся 1) соверш- разг.
редк. пораздумать, пораздуматься; (реже)
поразмыслить [Роздумався я.., розгадався
та, трохи позітхавши, почав всміхатись
(Вовч.)]', 2) страд, з. (несоверш.) разгады-
ваться; отгадываться; ср. розгадувати 1.
розгаласований разг. редк. расшумевшийся
[Проходять сурмачі, помагаючи
покликачеві втихомирити сурмленням
розгаласований люд (Л. Укр.)].
розгаласуватися, -суюся, -суєшся разг. рас-
I шумёться; (о сильном вопле, вое) разг.
развопиться [І чого ти розгаласувався? (Сл. Г р.)].
розгалдикатися, -каюся, -каєшся разг. прен.
разгалдёться [ —Тю на вас, навіжені! —
тюкнула на добрих людей матінка Михай-
ликова, бо тії ж розгалдикались аж надто
рано, ще до божої служби (Ільч.)].
розгалужений разветвлённый [Розгалужена
І та крислата [сосна] Розрослася за три
віки (Дор.)', Село лежало в довгій,
покрученій, розгалуженій балці (Ряб.); Радянська
країна має розгалужену сітку органів
преси (Рад. Укр., 1946, VII)].
розгалуженість, -ності разветвленность.
розгалуження 1) (действие, состояние)
разветвление; 2) (место, где что-нибудь
разветвляется) разветвление, развилина,
развилка; разг. развилок [Оленячим рогом
опускається вниз співуче розгалуження
струмків (Ст.)]; 3) ж.-д. разветвление,
розгалужувальний разветвляющий.
розгалужування разветвление.
розгалужувати, -жую, -жуєш, розгалузити,
-лужу, -лузиш разветвлять, разветвить.
розгалужуватися, -жується, розгалузитися,
-лузиться разветвляться, разветвиться
[Хідник вів до командира роти, там він
розгалужувався трьома стежками до
кожного взводу (Нач.); Переходячи з уст в
уста, із доби в добу, твори ці [фольклор]
зазнавали різних трансформацій,
розгалужувались іноді на багато варіантів (Рил.)].
розгалузити см. розгалужувати.
розгалузитися см. розгалужуватися.
розгальмований расторможённый [Для.,
умовних рефлексів характерно те, що їх слід
може бути розгальмований протягом кількох
хвилин після припинення гальмівного
подразника (Наука і життя, 1959, 5)].
розгальмовування спец, растормаживание.
розгальмовувати, -мовую, -мовуєш,
розгальмувати, -м^ю, -муєш спец. растормаживать,
растормозить.
розгальмовуючий растормаживающий.
розгальмування расторможение [Що з вами?
Чого ви розкисли? Повне розгальмування
стримуючих центрів? (Собко)].
розгальмувати см. розгальмовувати.
розганяння 1) разгон, разгонка; рассеивание;
ср. розганяти 1; 2) разгон; разг. разбежка;
ср. розганятися 1.
розганяти, -няю, -няєш и розгонити, -нюу
-ниш, розігнати (розжену, розженеш) 1)
разгонять, разогнать; (перен. — ещё)
рассеивать, рассеять; (тучи, облака разг. — ещё)
разносить, разнести; (изживать горе, тоску
и т. п. фольк. — изредка) размыкивать,
размыкать [Як яструби на сизих голубів,
налітали парубки — розганяли дівчат
(Н.-Лев.); Що це за знак: то піщан
розгонили, а це війт по селу біга, загадує на
завтра усім хазяїнам до церкви збиратись
(Мирн.); Цар розігнав першу Думу, під
час якої стала знову розвиватися боротьба
народу, але не посмів відразу змінити
виборчий закон (Ленін); Ранковий вітрець
розганяв туман (Панч); В цеху світилися
великі лампи, але й вони не могли
розігнати зовсім темряву/ч(Собко); Сходило кри-
7—2225

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)