Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 99 роз распрямляться, расправляться. Ср. розгинати. розгинач, -ча анат. разгибатель. розгинаючий: ^>чий мускул анат. разгибающий мускул. розгілення, розгїлля редк. развилина, разветвление, развилка; разг. развилок [Налякану пташину я на розгілення поклав (Сое); Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду... {Вире.)]. г розплка развилина, развилка; разг. развилок [На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (Коп.)]. розгїлля см. розгілення. розгілчастий ветвистый, широковетвйстый; (о дереве — ещё) развесистый [I ось іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вире.)). розгін, -гону 1) (действие) разгон, разгонка; рассеяние; ср. розганяти 1; 2) разгон; разбег, разбежка (разг.); (приобретённая скорость) раскат [Поїзд набирав розгону, поспішаючи в простір далекого світу (Коп.); Нечипір натягнув віжки, застояні коні весело взяли розгін з місця (Риб.); Стрімкий, нестримний розгін у прекрасне., майбуття, ім'я якому — комунізм, взяла наша країна (Літ. газ., 1961, І); Це діялося при кінці 60-х років, у добі великого промислового розгону в Австрії, в добі великої спекуляційної гарячки (Фр.)]; з ~гону с разгону (разгона), с разбегу (разбега) [Зіна з розгону плигнула в озеро, скрикнула від задоволення і легко попливла до берега (Десн.)]\ 0 в «-~гоні (о тех, кто послан, командирован и т. п. куда-либо) разг. в разгоне; орати у «-^н пахать от середины к краям; ударити з ~гону ударить с размаху (размаха) [3 усього розгону Василь ударив її кулаком по спині. Галя присіла і., залилася слізьми (Мирн.)]', ер. розганяти 2 и розганятися 1; 3) спец. разгон, разгонка. розглагольствувати, -ствую, -ствуеш разг. разглагольствовать. розгладжений разглаженный; расправленный; разутюженный [Ставши струнко, глянув [хлопчик] на блискучі носки своїх черевиків, що визирали з-під старанно розгладженого кльошу (Куч.)]. Ср. розгладжувати. розгладження разглаживание; расправление. Ср. розгладжувати. розгладжування разглаживание; расправление; разутюживание. Ср. розгладжувати. розгладжувати, -джую, -джуеш, розгладити, -джу, -диш разглаживать, разгладить; (выпрямлять — ещё) расправлять, расправить; (только утюгом — ещё) разутюживать, разутюжить [Трохим вдавав, що все розуміє, про що вони балакають, і сановито розгладжував бороду (Панч)', Скільки раз заглянула вона в своє дзеркальце, ..і руки мимохіть здіймались до обличчя та розгладжували дрібненькі зморшки (Коцюб.); Учитель розгладив у себе на коліні листа (Янов.)]. розгладжуватися, -джуеться, розгладитися, -диться разглаживаться, разгладиться; расправляться, расправиться; разутюживаться, разутюжиться [На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (Трубл.)]. Ср. розгладжувати. розгладити см. розгладжувати. розгладитися см. розгладжуватися. розгладнути, -ну, -неш и редк. розгладшати, -шаю, -шаєш растолстеть, располнеть; разг. раздобреть; (стать жирным) разжиреть; потучнеть; разг. отучнеть, зажиреть [—Давай хліба, батьку! ..Розгладшав у гетьманах, забув, як воно голодним та мокрим... (Тулуб)]. розгледіти см. розглядати. розглёдітися см. розглядатися. розгляд, -ду 1) рассмотрение, разбор [Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки (Ленін); У Дніпропетровську відбулася нарада літературного активу, присвячена розглядові перших книжок молодих письменників (Літ. газ., 1957, III)]; граматичний г^д грамматический разбор; давати на «-^д давать на рассмотрение; ср. розглядати 3; 2) юр. разбор, разбирательство [А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п'ять годин тривала судова нарада (Головко)]. розгляданий редк. см. розглядуваний. розглядання 1) разглядывание, рассматривание [Русевич підійшов до., дівчини мало не впритул. Але та, захопившись розгляданням своєї колекції склянок, навіть голови не підвела (Шовк.); Розглядання малюнків захоплювало її, як дитину (пе- рекл. з Горького)]; 2) высматривание; 3) рассмотрение, разбор. Ср. розглядати 1—3. розглядати, -даю, -даєш и редк. розглядувати, -дую, -дуєш, розглядіти и обл. розгледіти, -джу, -дині и розглянути, -ну, -неш 1) разглядывать, разглядеть, рассматривать, рассмотреть [Першу хвилину вони розглядали один одного, вигукуючи односкладові оклики (Коп.); Усе дивилася [Оксана] на копитана: який то він бравий, який молодий, який красивий, який проворний, і усе його розглядувала (Квітка); Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду, Бо щоб не насмішив людей (Котл.); Перші легкі сутінки вже заважали розгледіти там [на пароплаві] людей (Трубл.); — Тебе зранено? де? — скрикнула Соломія, опускаючись перед ним на коліна та намагаючись розглянути рану (Коцюб.); Хома, розглянувши свій портрет, був задоволений (Гонч.); В грошах не можна розглядіти, якого сорту товар перетворився в них (Маркс)]; 2) (соверш. обычно розглянути: внимательно осматривая, выискивать) высматривать, высмотреть [Почався ярмарок.. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)