Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз
100
роз
Ходять, розглядають, приціняються,
торгують, купують (Квітка)]; 3) (соверги.
только розглянути: анализировать,
просматривать) рассматривать, рассмотреть,
разбирать, разобрать [Всі сучасні
релігії і церкви, всі і всілякі релігійні
організації марксизм розглядає завжди як
органи буржуазної реакції, що служать
захистові експлуатації і задурманенню
робітничого класу (Ленін);— Ми, власне,
тільки-но починаємо роботу, — сказав
Панкратов. — Оце сьогодні архів почали
розглядати (Донч.); От, може, вам колись, —
часами се буває, — Розглянути старі шпар-
галй прийде хіть (Л. Укр.)]; <^нути
питання рассмотреть вопрос, разобрать
вопрос; ~нути речення грам,
рассмотреть предложение, разобрать
предложение; ^нути скаргу и т. п.
рассмотреть жалобу и т. п., разобрать
жалобу и т. п.
розглядатися, -даюся, -даєшся, розгляді-
тися и обл. розгледітися, -джуся, -дишся
и розглянутися, -нуся, -нешся 1)
(присматриваться, знакомясь с окружаюгцим)
оглядываться, оглядеться, осматриваться,
осмотреться [Мічурін ішов по місту ніби вперше.
Він розглядався на всі боки й не відповідав
на привітання людей (Довж.); І що ти
знайшов у пеї доброго? Коли б ти пожив
хоч тиждень з нею та розглядівся —
мужичка та й годі! (Мирн.); Знадвору Антонові
було зовсім темно, він наштовхнувся на
ткацький верстат. Коли він розгледівся,
то за верстатом побачив стару Чуплачку
(Чорн.); Василько розглянувся довкола.
Та нічого підозрілого він не побачив і
поклав швиденько назад листівку в дупло
(Турч.)]; 2) страд, з. (несоверш.)
рассматриваться, разбираться [Він коротко
попередив, що розглядатимуться питання
дуже великої ваги (Шовк.)]; ер. розглядати 3.
розглядини, -дин этн. смотрины [Довбишка
виглянула в вікно й догадалась, що Кай-
даші йдуть на розглядини (Н.-Лев.)].
розглядіти см. розглядати.
розглядітися см. розглядатися.
розглядуваний рассматриваемый, разбираемый
[Розглядуваний період, що збігається з
подіями, відомими в історії під назвою
великого переселення народів, належить до
числа найбурхливіших епох (Нар. стар,
іст. УРСР)]. Ср. розглядати 3.
розглядувати, розглянути см. розглядати.
розглянутий рассмотренный, разобранный [Ці
плани були розглянуті правлінням і
затверджені загальними зборами
колгоспників (Колг. Укр., 1957, 12)]. Ср.
розглядати 3.
розглянутися см. розглядатися.
розгнивати, -ває, розгнйти, -ниё разг. редк.
разгнивать, разгнйть.
розгниватися, -вається, розгнйтися, -ниє-
ться разг. редк. разгниваться, разгнйться
[Вже волю в арешті згинути І розгнйтися
зовсім, — Власний дім волю покинути, Ніж
арештом жити в нім! (Фр.)].
розгнйти см. розгнивати.
розгнйтися см. розгниватися.
розгніваний разгневанный; рассерженный,
рассердившийся [Розгніваний, він був
схожий на шуліку (перекл. з Попова); Під
розгнівані очі голови потрапила рядова
колгоспниця Корягіна Настя, — на неї
першу й напустився (Вологи.)]. Ср.
розгнівати и розгніватися.
розгнівано нар. разгневанно, гневно;
рассерженно [Десятки очей вп'ялися в неї —
здивовано, розгнівано, приголомшено (Коп.)].
Ср. розгнівати.
розгнівати, -ваю, -ваєш и (реже) розгнівити,
-влю, -виш разгневать, разгневйть; (о
меньшей степени раздражения — обычно)
рассердить [Тебе так і шпигає щось зайняти,
розгнівати матір, напустити її,
розгнівану, на мене (Мирн.); Знаю, знаю,
дівчинонько, Чим я тебе розгнівив: Що я вчора
ізвечора Із другою говорив (народна пісня)].
розгніватися, -ваюся, -ваєшся и (реже)
розгнівитися, -влюся, -вйшея разгневаться;
рассердиться [— А що там пише Олеся? —
спитала Онися. — Мабуть, розгнівалася на
мене (Н.-Лев.); Ой сонечко ясне, Невже ти
втомилось, Чи ти розгнівилось? (Самійл.)].
Ср. розгнівати.
розгнівити см. розгнівати.
розгнівитися см. розгніватися.
розгніздитися, -ніздиться разгнездйться [На
схилах гір розгніздилися зел є ні окуляри
тютюну (Ст.)].
розгнітати, -таю, -таєш, розгнітити, -нічу,
-нітиш редк. раздувать, раздуть
[Старші над пігмеями: ..В купу
складайте Дрова і гілля, Жар розгнітайте,
Паліть вугілля! (перекл. Лукаша)].
розгноїти см. розгноювати.
розгноїтися см. розгноюватися.
розгноювати, -нбюю, -ноюєш, розгноіти,
-ною, -ноїш разг. разгнаивать, разгнойть.
розгноюватися, -ноюється, розгноїтися, -но-
їться разг. разгнаиваться, разгнойться.
розгнузданий разнузданный [Розгнуздані коні,
інколи форкаючи, тихо хрумали обрік
(Коцюб.); Історія XX віку, цього віку
«розгнузданого імперіалізму», повна
колоніальних воєн (Ленін)].
розгнузданість, -пості разнузданность.
розгнуздати см. розгнуздувати.
розгнуздатися см. розгнуздуватися.
розгнуздувати, -дую, -дуєш, розгнуздати,
-даю, -даєш разнуздывать, разнуздать
[Льоньці наказав [Ладам] розгнуздати
коней, а сам заходився вимощувати воза
(Куч.)].
розгнуздуватися, -дується, розгнуздатися,
-дається разнуздываться, разнуздаться.
розговини, -вин церк. разговенье, розговенье,
розговины [Маруся чи їла, чи не їла, їй
лучче всяких розговин, що Василь
вернувся і жив і здоров (Квітка)].
розговлятися, -ляюся, -ляєшся,
розговітися, -віюся, -вієшся церк., перен. разг.
разговляться, разговеться [От дождались
і Петра, розговілись (Квітка); Столяр
Каленик уже встиг і «розговітись», від
нього тхнуло горілкою (Донч.)].
розговорити см. розговорювати.
розговоритися, -рюся, -рйшея разговориться.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)