роз 100 роз Ходять, розглядають, приціняються, торгують, купують (Квітка)]; 3) (соверги. только розглянути: анализировать, просматривать) рассматривать, рассмотреть, разбирать, разобрать [Всі сучасні релігії і церкви, всі і всілякі релігійні організації марксизм розглядає завжди як органи буржуазної реакції, що служать захистові експлуатації і задурманенню робітничого класу (Ленін);— Ми, власне, тільки-но починаємо роботу, — сказав Панкратов. — Оце сьогодні архів почали розглядати (Донч.); От, може, вам колись, — часами се буває, — Розглянути старі шпар- галй прийде хіть (Л. Укр.)]; <^нути питання рассмотреть вопрос, разобрать вопрос; ~нути речення грам, рассмотреть предложение, разобрать предложение; ^нути скаргу и т. п. рассмотреть жалобу и т. п., разобрать жалобу и т. п. розглядатися, -даюся, -даєшся, розгляді- тися и обл. розгледітися, -джуся, -дишся и розглянутися, -нуся, -нешся 1) (присматриваться, знакомясь с окружаюгцим) оглядываться, оглядеться, осматриваться, осмотреться [Мічурін ішов по місту ніби вперше. Він розглядався на всі боки й не відповідав на привітання людей (Довж.); І що ти знайшов у пеї доброго? Коли б ти пожив хоч тиждень з нею та розглядівся — мужичка та й годі! (Мирн.); Знадвору Антонові було зовсім темно, він наштовхнувся на ткацький верстат. Коли він розгледівся, то за верстатом побачив стару Чуплачку (Чорн.); Василько розглянувся довкола. Та нічого підозрілого він не побачив і поклав швиденько назад листівку в дупло (Турч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) рассматриваться, разбираться [Він коротко попередив, що розглядатимуться питання дуже великої ваги (Шовк.)]; ер. розглядати 3. розглядини, -дин этн. смотрины [Довбишка виглянула в вікно й догадалась, що Кай- даші йдуть на розглядини (Н.-Лев.)]. розглядіти см. розглядати. розглядітися см. розглядатися. розглядуваний рассматриваемый, разбираемый [Розглядуваний період, що збігається з подіями, відомими в історії під назвою великого переселення народів, належить до числа найбурхливіших епох (Нар. стар, іст. УРСР)]. Ср. розглядати 3. розглядувати, розглянути см. розглядати. розглянутий рассмотренный, разобранный [Ці плани були розглянуті правлінням і затверджені загальними зборами колгоспників (Колг. Укр., 1957, 12)]. Ср. розглядати 3. розглянутися см. розглядатися. розгнивати, -ває, розгнйти, -ниё разг. редк. разгнивать, разгнйть. розгниватися, -вається, розгнйтися, -ниє- ться разг. редк. разгниваться, разгнйться [Вже волю в арешті згинути І розгнйтися зовсім, — Власний дім волю покинути, Ніж арештом жити в нім! (Фр.)]. розгнйти см. розгнивати. розгнйтися см. розгниватися. розгніваний разгневанный; рассерженный, рассердившийся [Розгніваний, він був схожий на шуліку (перекл. з Попова); Під розгнівані очі голови потрапила рядова колгоспниця Корягіна Настя, — на неї першу й напустився (Вологи.)]. Ср. розгнівати и розгніватися. розгнівано нар. разгневанно, гневно; рассерженно [Десятки очей вп'ялися в неї — здивовано, розгнівано, приголомшено (Коп.)]. Ср. розгнівати. розгнівати, -ваю, -ваєш и (реже) розгнівити, -влю, -виш разгневать, разгневйть; (о меньшей степени раздражения — обычно) рассердить [Тебе так і шпигає щось зайняти, розгнівати матір, напустити її, розгнівану, на мене (Мирн.); Знаю, знаю, дівчинонько, Чим я тебе розгнівив: Що я вчора ізвечора Із другою говорив (народна пісня)]. розгніватися, -ваюся, -ваєшся и (реже) розгнівитися, -влюся, -вйшея разгневаться; рассердиться [— А що там пише Олеся? — спитала Онися. — Мабуть, розгнівалася на мене (Н.-Лев.); Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? (Самійл.)]. Ср. розгнівати. розгнівити см. розгнівати. розгнівитися см. розгніватися. розгніздитися, -ніздиться разгнездйться [На схилах гір розгніздилися зел є ні окуляри тютюну (Ст.)]. розгнітати, -таю, -таєш, розгнітити, -нічу, -нітиш редк. раздувать, раздуть [Старші над пігмеями: ..В купу складайте Дрова і гілля, Жар розгнітайте, Паліть вугілля! (перекл. Лукаша)]. розгноїти см. розгноювати. розгноїтися см. розгноюватися. розгноювати, -нбюю, -ноюєш, розгноіти, -ною, -ноїш разг. разгнаивать, разгнойть. розгноюватися, -ноюється, розгноїтися, -но- їться разг. разгнаиваться, разгнойться. розгнузданий разнузданный [Розгнуздані коні, інколи форкаючи, тихо хрумали обрік (Коцюб.); Історія XX віку, цього віку «розгнузданого імперіалізму», повна колоніальних воєн (Ленін)]. розгнузданість, -пості разнузданность. розгнуздати см. розгнуздувати. розгнуздатися см. розгнуздуватися. розгнуздувати, -дую, -дуєш, розгнуздати, -даю, -даєш разнуздывать, разнуздать [Льоньці наказав [Ладам] розгнуздати коней, а сам заходився вимощувати воза (Куч.)]. розгнуздуватися, -дується, розгнуздатися, -дається разнуздываться, разнуздаться. розговини, -вин церк. разговенье, розговенье, розговины [Маруся чи їла, чи не їла, їй лучче всяких розговин, що Василь вернувся і жив і здоров (Квітка)]. розговлятися, -ляюся, -ляєшся, розговітися, -віюся, -вієшся церк., перен. разг. разговляться, разговеться [От дождались і Петра, розговілись (Квітка); Столяр Каленик уже встиг і «розговітись», від нього тхнуло горілкою (Донч.)]. розговорити см. розговорювати. розговоритися, -рюся, -рйшея разговориться.
|