Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 102 роз тистый; (только о песне — изредка) раздольный [Кінь справді просто з місця взяв красивою розгонистою риссю (Коп.); Макар Сидорович схилив голову на руку, дивився на швидкі розгонисті рядки листа свого найближчого друга (Руденко); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (Ст.); З радгоспівського табору під звуки балалайки линула широка розгониста пісня (Кач.)}. розгонистість, -тості разгонистость; размашистость; раскатистость. Ср. розгонистий. розгонисто нар. разгонисто; размашисто; раскатисто [Валерій запливав далі й далі, плив розгонисто, злітаючи над хвилею (Ільч.); Ярослава взяла бланк, вийняла з сумки ручку й розгонисто написала: «Каховка, геологічна експедиція, Ластівці» (Дмитр.)'. Біля кожних воріт вовтузилися табуни дітвори, кричали дзвінко, розгонисто (Коп.)]. Ср. розгонистий. розгонити см. розганяти. розгонитися см. розганятися. розгонка хим. разгонка. розгопцюватися, -цююся, -цюєшся разг. редк. растаицеваться. розгоратися см. розгорятися. розгордитися, -джуся, -дйшся разг. редк. разгордкться. розгорити см. розгорювати. розгорілий редк. разгоревшийся [Він дивився на неї розгорілими очима (Коб.)]. розгорітися см. розгорятися. розгорлатися, -лаюся, -лаєшся разг. разораться, раскричаться; (долго и сильно кричать, вопить — ещё) орать, фам. драть горло, драть глотку [Старі вантажники гримнули на них [юнаків]: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (Тулуб)]. розгорнений см. розгорнутий. розгорнення 1) развёртывание, разворачивание, развёртка, разворот; раскатка, раскат; 2) разворот; развитие. Ср. розгортати 1, 5. розгорнути см. розгортати. розгорнутий, розгорнений 1) прич. развёрнутый; раскатанный; распущенный [Стоїть пам'ятник командорові — велика статуя з командорською патерицею в правиці, а лівицею оперта на меч з розгорненим над держалном меча сувоєм (Л. Укр.)]; 2) прич. раскрытый; распахнутый [Зошит., був розгорнутий, вона дивилась у нього, і уста її шепотіли, повторюючи текст (Смол.)] На призьбі лежала розгорнена книжка (Коцюб.)]; 3) прич. разгребённый; 4) прич. раздвинутый; 5) (в значении прил.) развёрнутый; развитый [XVI з'їзд, що відбувся в 1930 році, озброїв партію програмою розгорнутого наступу соціалізму по всьому фронту (Рад. Укр., 1954, І); Радянська конституція — це конституція перемігшого соціалізму і розгорнутої соціалістичної демократії (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]; rwTHil стрій воен. развёрнутый строй. Ср. розгортати 1—5. розгорнутися см. розгортатися. розгороджений разгороженный, перегороженный [На розгородженому подвір'ї він побачив свою стару хату (Куч.); Вся площа була розбита на малюсінькі дворики, розгороджені один від одного колючим дротом, натягненим на стовпчики (Сенч.)]. розгородження разгораживание, перегораживание. розгороджування разгораживание, перегораживание. розгороджувати, -джую, -джуєш, розгородити, -роджу, -родиш разгораживать, разгородить, перегораживать, перегородить [Після вечері простору залу їдальні розгородили столами надвоє (Шовк.); — Татарове дорогу перегородили, — глянув Кирило на Данила. — Перегородили, та ми розгородимо (Хижн.)\. розгороджуватися, -джуюся, -джуешся, розгородитися, -роджуся, -родишся 1) разгораживаться, разгородиться, перегораживаться, перегородиться [Від кого люди розгородилися? Від якого ворога захищають своє добро отими тинами невисокими? (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) разгораживаться, перегораживаться. розгородити см. розгороджувати. розгородитися см. розгороджуватися. розгортання 1) развёртывание, развёртка, разворот; раскатывание, раскатка, раскат; распускание; 2) раскрытие; 3) разгребание; 4) развёртывание, разворот; развитие [Підпільний обласний комітет партії прийняв рішення про дальше розгортання партизанської боротьби (Шер.)]; «-^ня подій разворот событий; развитие событий; ^ня торгівлі разворот торговли, развитие торговли [Важливу роль у піднесенні матеріального і культурного рівня життя трудящих відіграє розгортання радянської торгівлі (Рад. Укр., 1954, І)]. Ср. розгортати 1—3, 5. розгортати, -таю, -таєш и редк. розгортува- ти, -тую, -туєш, розгорнути, -горну, -горнеш 1) развёртывать, разворачивать, развернуть; (скатанное — ещё) раскатывать, раскатать; (паруса, знамёна um. п. — ещё) распускать, распустить [Надя почала розгортати вату і витягла звідти — черепок! (Л. Укр.); Ніжні мімози і ті розгорнули листочки гарячі, мліють без мрії... (Л. Укр.); Бабуся принесла в руках килим і почала розгортувати (Н.-Лев.); Ва- силина.. ще раз розгорнула матерію і притулила до свого стану (Н.-Лев.); Далекосхідний вечір розгортає Багряний шовк і золоту кайму (Бажан); Розгорнув човен парус і не поплив, а полетів над синіми хвилями (Іван.); Ідуть, розгорнувши знамена на сонці, — кияни, полтавці, львів'яни, херсонці... @л.)]; ^ти вус (вуса, вуси) разг. расправлять, расправить ус (усы) [Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода (Коцюб.)]; «-^ти зморшки разглаживать, разгладить морщины, расправлять, расправить морщины [По голові снуються якісь думи, що то збирають на чолі зморшки, то розгортають їх (Коцюб.)]; ^ти крила (руки) распростирать, распростереть крылья (руки), рас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)