Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 1 09 роз -баєш разг. расковыривать, расковырять; (только что-либо твёрдое разг. — ещё) расколупывать, расколупать [Довго возився він, поки роздлубав зав'язаний., вузол, а коли побачив товстий жмуток доларів, задоволено цмокнув (Гал.)]. роздмуханий раздутый [Заграва то розпалювалася, роздмухана вітром, то знову згасала (Тулуб)]. роздмухати, роздмухати, роздмухнути см. роздмухувати. роздмухування раздувание [ У о лл-стрітівські магнати перетворили культуру, в тому числі і літературу, в знаряддя роздмухування нової війни, обману трудящих, антинародної проповіді расизму (Літ. газ., 1952, IX)]. роздмухувати, -мухую, -мухуеш и (реже) роздмухати, -хаю, -хаєш, роздмухати, -хаю, -хаєш и редк. роздмухнути, -ну, -нёш раздувать, раздуть [Я бачив в одчинене вікно, як він з відром побіг до криниці, а за хвилину порався вже в сінях, роздмухуючи самовар (Коцюб.); Дід Омелько так розгубився, що навіть не замкнув дверей. І полився крізь них нічний вітер, роздмухуючи на покутті рушники й фіранки на вікнах (Тулуб); Стара мати., притулила до жарини скалку, роздмухала жар, запалила скалку й засвітила каганець (Н.-Лев.)\ Воронін: Не переоцінюй своїх сил. Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах (Левада)]. роздмухуватися, -мухується раздуваться. роздобйча редк. добыча [А як побіжить [лев], бувало, на роздобичу, так усіх, хто б йому не попався по дорозі, розриває на шматки і кидає (народна казка)]. роздобрити см. роздобрювати. роздобритися см. роздобрюватися. роздобрілий разг. 1) раздобревший; 2) подобревший [Захмелілий і роздобрілий, Іван Лук'янович приймав мене так, що, здавалось, ось-ось полізе цілуватися (Грим.)]. Ср. роздобріти 1—2. роздобріти, -рію, -фієшредк. 1) (растолстеть) разг. раздобреть [Несподівано на старість роздобрів Софрон, погладшав, наче помолодшав (Ст.)]; 2) (стать добрым) подобреть, раздобриться [Христя дуже дивувалася, чого се так хазяйка роздобріла (Мирн.)]. роздобрювати, -рюю, -рюеш, роздобрити, -добрю, -добриш разг. раздабривать, раздобрить. роздобрюватися, -рююся, -рюєшся, роздобритися, -добрюся, -добришся разг. раздабриваться, раздобриться [Вона роздобрилась ради празника й хотіла ще подати йому милостиню грішми (Н.-Лев.)]. роздобувати, -ваю, -ваєш, роздобути, -буду, -будеш разг. раздобывать, раздобыть; уст. промышлять, промыслить; (получать) фам. заполучать, заполучить [Якимось чудом вона роздобувала для неї [Гафійки].. мисочку ягід або свіжу паляницю (Коцюб.); Петренко роздобув гвинтівку і вкупі з іншими штурмував Зимовий палац... (Донч.)]. роздобуватися, -ваюся, -ваєшся, роздобутися, -будуся, -будешся разг. 1) (на що) раздобывать, раздобыть (что), разживаться, разжиться (чем); (с трудом приобретать) добывать, добыть (что); (реже) разг. раздобываться, раздобыться (чем) [Усі., знай багатіють, а ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка)]; 2) страд, з. (несоверш.) раздобываться. роздобути см. роздобувати. роздобутися см. роздобуватися. роздовбаний раздолблённый [Черниш вів роту все вище й вище по переритому воронками схилу між густим плетивом роздовбаних траншей (Гонч.)]. роздовбувати, -бую, -буєш, роздовбати, -баю, -баєш и обл. роздовбтй, -бу, -беш раздалбливать, раздолбить [А навколо тріщало, стогнало, гуділо, охкало; противним свистом врізались в ліси розривні кулі, роздовбуючи дерева (Ст.)]. роздоєння с.-х. раздой. роздоїти см. роздоювати. роздоїтися см. роздоюватися. роздбл, -лу раздолье; (низменное место на равнине — неточно) низина, долина [Люде., поглядали туди, де манячила на степовому роздолі маленька, самітна Ларь- кова тінь (Вас); Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте (Канев. у. — Сл. Гр.)]; н а ~лі на просторе [Що біліє отам на роздолі? Чи хмариночка легкая, біла Геть по небі гуляє поволі? Чи на човні то білі вітрила? (Л. Укр.)]; см. ещё роздолля. роздблий см. роздольний. роздолля раздолье; (о широком свободном пространстсе — ещё) простор, (реже) ширь [Немає миліш, як у полі, У дружнім труді на лану — На ріднім колгоспнім роздоллі Стрічати красуню-весну! @л.); Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла. І на могилі серед поля, Як тую волю на роздоллі, Туманом сивим сповила (Шевч.)]. роздольний, редк. роздоліііі раздольный; (свободный — ещё) просторный [Люблю тебе [Росія], як вірний син: твою ясну, багату мову, роздольний плин твоїх билин, твою поезію чудову (Уп.); Понесу тебе в поле колгоспне, роздоле ізрану, На посуху ти [дубе] встанеш у нас по народному плану (Мал.)]. роздольно нар. раздольно; просторно [Над водною гладдю роздольно попливла ця пісня, задумлива і пристрасна (перекл. а Полевого)]. Ср. роздольний. роздор, -ру редк. раздор [— Давай, — кажу, я раз братові, — зрубаймо цю грушу до лиха, щоб не було цієї сварні та роздору між нами (Коал.)]. роздоріжжя распутье, раздорожье; (о месте расхождения дорог — ещё) разветвление, развилина, развилка, развилок [Дійшовши до роздоріжжя, де провулок вибігав на., вулицю, Тетяна поставила відра (Коп.)\ Недарма у століттях засіяла, Як блискавка, Богдана булава: Вона на роздоріжжі показала Нам шлях туди, де друзі, де Москва (Рил.)]; Q [бути, стояти и т. п.] на *-*>жі [быть, стоять |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)