Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз ПО роз um. п.] на распутье [Галицька інтелігенція наприкінці минулого сторіччя й на початку нового стояла на роздоріжжі (Рад. літер., 1967, 2)]. роздосадуваний разг. раздосадованный [Ще вранці він виїхав з MTG украй роздосадуваний, злий і всю дорогу продовжував свого гарячу спірку з механіком і бригадиром (Жур.)]. роздосадувати, -дую, -дуєш разг. раздосадовать. роздосадуватися, -дуюся, -дуєшся разг. раздосадоваться (разг.). роздощитися, -щиться (о дождливой погоде) безл. разг. задождить; (реже) разг. размокропогодиться, размокропогодить [Здається, краще буде, як я виберусь в Київ раніше, ніж булодумалаї До того ж роздо- щилось (Л. Укр.)] Коли вскочили [друзі] під критий тік, по їх одягу сповзали дощові патьоки. — Роздощилось, — сказав Макар. — По два-три рази в день іде (Збан.)]. роздоювання с.-х. раздаивание, раздой [Роздоювання можна провадити при підготовленості молочної залози і всього організму корови до високих удоїв (Колг. вироби, енцикл.)]. роздоювати, -дбюю, -доюєш, роздоїти, -дою, -доїш с.-х. раздаивать, раздоить [Після отелення корів кожна доярка старанно роздоює їх (Рад. Укр., 1954, І)]. роздоюватися, -доюється, роздоїтися, -доїться с.-х. раздаиваться, раздоиться [Поки роздоїться корова, то туга на доїння (Волч. у. — Сл. Гр.)]. роздражнений 1) прич. раздразнённый, раздражённый; растравленный; ср. роздражнювати; 2) прил. раздражённый [Зблизька я відразу завважила, що вона якась роздражнена, в очах неспокій (Л. Укр.)]. роздражнення редк. раздражение [В її байдужому тоні ледве можна було помітити нотки не то роздражнення, не то образи (Л. Укр.)]. роздражнено нар. редк. раздражённо [Юрист трохи роздражнено: Ти звідки сеє знаєш? (Л. Укр.)]. роздражнювати, -нюю, -нюєш, роздражнити, -ражню, -ражниш раздразнивать, дразнить, раздразнить, раздражать, раздражить; (собак, веерей разг. — ещё) растравлять, растравливать, растравить [А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході, .. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев.)] А ти глузуєш 8 мене, Вклоняєшся на глум. Ще гірш тим роздражнила Кохання запальне, А потім не схотіла Поцілувать мене (Л. Укр.)]. роздражнюючий дразнящий [— Якою ж вона тобі снилась? чи таким бовдуром, як і ти?— спитав його Дашкович, і всі знов пробуркались і почали сміяться при роздражнюючім світі місяця (Н.-Лев.)]. роздразнйти, -разню, -разниш см. роздражнювати, роздражнити. роздраконювати, -нюю, -нюєш, роздраконити, -ню, -ниш разг. раздраконивать, раздраконить [Але що тут гаятись, заходити здаля? — Гей, Цимбал є, — гукнув я, — роздраконимо — і точка (Пере.)]. роздратований 1) прич. раздражённый; взбешённый [— Хлопці! — скрикнув Іван, роздратований сими словами (Фр.)] Тільки собаки надворі ще довго брехали, роздратовані криком та світлом у хаті (Н.-Лев.)]; ер. роздратовувати 1; 2) прил. раздражённый [— Варваро-oL. — почувся з столової роздратований голос пана Чубинського (Коцюб.)]] ~ний тон раздражённый тон. роздратованість, -ності раздражённость [На серці в Платона було легко, гостре почуття роздратованості., здуло вітром (Донч.)]. роздратовання редк. раздражение [Тиховичеві не до жартів. Якесь роздратовання обхоплює його (Коцюб.)]. роздратовано нар. раздражённо [Валентин Модестович роздратовано поклав трубку (Шовк.)]] сказати ^но сказать раздражённо (с раздражением, с сердцем) [— А чого ж мені бути веселим? — роздратовано сказав Добриня (Скляр.)]. роздратовування раздражение. роздратовувати, -товую, -товуєш, роздратувати, -тую, -туєш 1) (возбуждать) раздражать, раздражить; (о людях — ещё) выводить из себя, вывести из себя; (тер- вать — ещё) изводить, извести; (сильнее перен. — еще) бесить, взбесить; (только соверш.: возмутить) взорвать [— Сюди часі Філоксера! Тихович біжить туди, чіпляючись одежею за лози та тички, що ще більше роздратовує його (Коцюб.)] Пуши роздратував її, й вона забажала випхнути й Балабуху, й Настю з гульбища й зіста- тись тільки з самим Ганушем (Н.-Лев.); Сердитого спиняти — гірш роздратувати (приказка)]] ~ти апетит раздражать, раздражить аппетит; ~ти нёрви раздражать, раздражить нервы; 2) (намеренно раззадоривать, злить) раздразнивать, дразнить, раздразнить; (собак, зверей разг. — ещё) растравлять, растравливать, растравить. роздратовуватися, -товуюся, -товуєшся, роздратуватися, -туюся, -туєшся раздражаться, раздражиться, приходить в раздражение, прийти в раздражение; выходить из себя, выйти из себя; беситься, взбеситься; (только соверш.: о крайнем раздражении) разг. взбелениться [За цілий день так натомлюся, так роздратуюся, що увечері просто не можу.взятись за роботу (Коцюб.)]. Ср. роздратовувати 1. роздратування раздражение [Заговоривши знову після короткої паузи, він навіть не силкувався приховати свого роздратування (Смол.)]] гостре г^ня шлунка мед. острое раздражение желудка. роздратувати см. роздратовувати. роздратуватися см. роздратовуватися. роздріб: продавати (торгувати um. л.) на (в) ^5 торг. продавать (торговать um. п.) в розницу [Починається торг. Підходять люди, питають мужика, що візьме на роздріб (Мирн.)]. роздрібнений раздробленный, раздроблённый |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)