Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 112 роз (Котл.)\; ~ти собак раздразнивать, дразнить, раздразнить собак; растравлять, растравливать, растравить собак. роздрочуватися, -чуюся, -чуєшся, роздрочитися, -рочуся, -рочишся разг. 1) раззадориваться, раззадориться; (приходить в ярость — чаще о зверях) свирепеть, рассвирепеть, разъяряться, разъяриться [Одного разу вступили вони в дуже завзятий теологічний спор, притому, як звичайне, ніхто нікого на свою сторону не склонив, а тільки роздрочилися всі троє до крайності (Л. Укр.); Роздрочились, мов бугаї (Ном.)\; 2) страд, з. (несоверш.) раздразниваться; раззадориваться; растравляться, растравливаться; ср. роздрочувати. роздружйти, -ружу, -ружиш разг. раздружить. роздружитися, -ружуся, -ружишся разг. раздружиться [Ти закинула, сестро моя, Що я з музою знов роздружився (перекл. з М. Некрасова)]. роздряпаний расцарапанный. роздряпати см. роздряпувати. роздряпатися см. роздряпуватися. роздряпувати, -пую, -пуєш, роздряпати, -паю, -наєш расцарапывать, расцарапать; (покрывать царапинами сплошь — ещё) исцарапывать, исцарапать; (разг. — изредка) растеребливать, растеребить [І степовий будяк роздряпував литки (Бажан)]. роздряпуватися, -пуюся, -пуєшся, роздряпатися, -паюся, -паєшся 1) расцарапываться, расцарапаться; исцарапываться, исцарапаться; 2) страд, з. (несоверш.) расцарапываться; исцарапываться; растеребливаться. Ср. роздряпувати. роздувальний спец. раздувальный. роздувальнії к спец. раздувалыцик. роздувальнії ця спец. раздувалыцица. роздування раздувание; вздувание; взвинчивание. Ср. роздувати 1. роздувати, -ваю, -ваєш и (реже) роздимати, -маю, -маєш, роздути (роздую, роздуєш и розідму, розідмеш) 1) раздувать, раздуть; (непомерно увеличивать в размере или объёме разг. — ещё) вздувать, вздуть; (несоверги. только роздувати, соверш. только роздую, роздуєш — о ценах разг. — ещё) взвинчивать, взвинтить [Кайдашиха схопилась з постелі, кинулася до печі й почала роздувати жар, притуливши до його суху тріску (Н.-Лев.); Г о р п и н а: Химко! Химко! роздимай тахМ мерщій самограй, чи самовар (II.-Лев.); Ходив [Кирило] по хаті великим та легким кроком, наче злість одривала його од землі, і дув на поломінь злості, щоб роздути в пожежу (Коцюб.); Петрович ураз підсік [вудочку] і витяг плямистого бичка, який роздував зябра (Донч.); Говорити про «кризу марксизму» значить повторювати безглузді фрази буржуазних писак, що силкуються роздути всяку суперечку між соціалістами.. (Ленін)]; ~ти справу разг. неодобр, раздувать, раздуть дело; ~тп ціни разг. вздувать, вздуть цены, взвинчивать, взвинтить цены; 2) (в безличном употреблении) разг. раздувать, раздуть, вздувать, вздуть; (делать I опухшим) разг. разносить, разнести; (только^ о животе разг. — ещё) распучивать, распучить, вспучивать, вспучить [Корову обдуло, роздима боки, мало душу не випре (Горд.)\ Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... ох! (Квітка)]; ^дуло щоку раздуло щеку, вздуло щеку, разнесло щеку. роздуватися, -ваюся, -ваєшся и (реже) роздиматися, -маюся, -маєшся, роздутися (роздуюся, роздуєшся и розідмуся, розідмешся) 1) раздуваться, раздуться; (о нарывах и т. п. — ещё) вздуваться, вздуться [Йому так хотілось риби, юшка так принадно пахла, що ніздрі його тремтіли і роздувались (Коцюб.); Поли його ватянки роздималися, але під ватянкою в нього була цигейкова армійська тілогрійка і вітер йому не дошкуляв (Куч.); Гнів панував у його серці. Очі огнем горіли, а ніздрі широко роздималися (Мирн.); Нехай дметься, аж розідметься (Ном.)]; вітри ^дулися разг. ветры разбушевались (взбушевались) [Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве (Котл.)]; 2) страд, з. (несоверш.) раздуваться; вздуваться; взв йнчиваться; ер. роздувати 1. роздум, -му, уст. роздума раздумье, размышление; уст. помышление [Анатолій почав думати вголос. Калина слухав, посміхаючись у пшеничні вуса, але не порушував його роздумів (Руденко); Мав час на роздуму! Півроку зналися!.. (Вовч.)]; поринути в ~ми погрузиться в раздумье, погрузиться в размышления; сидіти (стояти и т. п.) в ~>гі сидеть (стоять um. п.) в раздумье [Старий зупинився біля порога в роздумі і ваганні (Ряб.)]. роздумати см. роздумувати. роздуматися см. роздумуватися. роздумливий раздумчивый [В. Еллан-Бла- китний — поет переважно «програмних», лозунгових мотивів, що лише зрідка змінювалися роздумливими ліричними мініатюрами (Ноеич.)]. роздумливість, -вості раздумчивость. роздумливо нар. раздумчиво [—Це ти мені даремно таку вину закидаєш, — відповів Клименко і тут же додав роздумливо: — Якась ти неприязна до людей стаєш (Гур.)]. роздумування раздумье, размышление [П. Гра- бовський у своїх поезіях виразно виявляв нахил до роздумування над громадськими, політичними та іншими питаннями життя (Курс укр. мови); Ті листи, хоть короткі і нескладні, були новим предметом заняття і роздумування для Рифки (Фр.)]. Ср. роздумувати 1. роздумувати, -мую, -муєш, роздумати, -маю, -маєш 1) раздумывать (несоверш.), размышлять, размыслить; (соверш.: основательно подумать) разг. поразмыслить [Роздумуючи про минуле України, він [0. С. Пушкін] картав царицю Катерину II за те, що вона закріпачила «вольную Малороссию» (Рил.); На порозі стояв старий високий циган, немов роздумував, чи увійти до хати (Коцюб.); Ви якось писали, що добре було б до 3-ої книжки додати автобіографічну |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)