Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
замітку, і я був пристав на це. Тепер, роздумавши, я вважаю, що це було б зайве (Коцюб.)]; 2) (соверш.: отказаться от задуманного) раздумать, передумать [Семен вийшов з-за стола, постояв трохи, мов хотів ще про щось поговорити, але роздумав і пішов із хати (Л. Укр.)]. роздумуватися, -муюся, -муєшся, роздуматися, -маюся, -маєшсяразг. 1) размышлять, размыслить; разг. раздумываться, раздуматься; (соверш. разг. — изредка) размыс- литься, поразмыслить [Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Вовч.); — А я тобі й забула хвалитись: до тебе Чіпка заходив.. — Ага!.. Чого ж це? — Та каже: чи не купив би ти хліба? — Якого хліба? — пита, роз- думуючись, Грицько (Мирн.); Тільки ти роздумайся гаразд: може, то ще так! Чи то раз бува, що чоловік із жінкою сваряться? (Л. Укр.)]', 2) соверш. разг. уст. одуматься, передумать [Хотів увесь [мішок] понести, роздумавсь, мерщій розв'язав... і став жменями тягти гроші та в кишеню (Квіт- ка)]; см. ещё роздумувати 2. роздум1 я редк. раздумье [Роздум'я було Катрі в степу біля гречки.. І, мабуть, ще ніколи не було їй отак, як сьогодні, — тривожно (Головко)]] см, егцё роздум. роздурітися, -ріюся, -рієшся разг. раздуриться, раздурачиться. роздути см. роздувати. роздутий 1) прич. раздутый; вздутый; взвйн- ненный [Один тільки Матня, роздутий, червоний, як жар, з сонними, п'яними очима сидить у кутку, куняє (Мирн.); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (Коцюб.); З'ясувалось, що в багатьох колгоспах штати були, як кажуть, роздуті, багато було надуманих і зайвих посад (Колг. Укр., 1957, 1)]; ер. роздувати 1; 2) прил. раздутый, вздутый; раздувшийся; вздувшийся [3 сусідніх задесен- ських сіл несло потоплених роздутих биків (Довж.)]; ер. роздувати 2 и роздуватися 1. роздутися см. роздуватися. роздутість, -тості раздутость, вздутость. Ср. роздувати 2. роздуття 1) раздутие; вздутие; 2) раздутие, вздутие. Ср. роздувати 1—2. роздушений раздавленный [На полонинах так багато суниць, що ноги Марії стають вогкі від роздушених ягід (Ільч.)]. роздушити см. роздушувати. роздушитися см. роздушуватися. роздушування раздавливание. роздушувати, -шую, -шуєш, роздушити, -душу, -душиш раздавливать, раздавить [Брата Олексу роздушило дерево в лісі (Коцюб.); В лютнево-березневі дні потрібен був героїзм самовідданої боротьби, щоб негайно роздушити найближчого ворога — царизм (Ленін)]. роздушуватися, -шується, роздушитися, -душиться раздавливаться, раздавиться [Я намагався стримати., тремтіння й відчув, як склянка роздушилася в руці (Янов.)]. І роздягалка см. роздягальня. роздягальний раздевальный. роздягальник разг. раздевальщик. роздягальниця разг. раздевальщица. роздягальня, разг. редк. роздягалка раздевальня, раздевальная (сущ.); разг. раздевалка [її кімнатка була внизу, поряд з роздягальнею (Іван.); Ошелешені, ми проходимо до роздягалки (Смол.)]. роздягання раздевание; разоблачение [Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. По кутках чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Смол.)]. Ср. роздягати. роздягати, -гаю, -гаєш, роздягти и роздягнути, -дягну, -дягнеш раздевать, раздеть; разг. шутл. разоблачать, разоблачить [Фро- сина Варфоломіївна й Тася вже роздягали й вкладали спати Петрика (Дмитр.); Весело чути, коли людська насмішка безжалісно роздягає когось із знайомих, але не доведи господи, коли вона починає шмагати тебе (Ст.); Що робиться? На Ітилі-ріці вбивають, у Царгороді роздягають (Скляр.)]. роздягатися, -гаюся, -гаєшся, роздягтися и роздягнутися, -дягнуся, -дягнешся раздеваться, раздеться; разоблачаться, разоблачиться [Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (Котл.); Вони одпочили в тій хатці, а потім роздяглися й почали купаться (Н.-Лев.); Сапіга роздягнувся, і орден Червоної Зірки блиснув йому на грудях (Гонч.); Молоді липи вже роздя- глись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. Ср. роздягати. роздягнений, роздягнутий раздетый; разоблачённый [Роздягнений, він разом з хлопцями вийшов у сіни (Головко); Гляди себе, моя дитино, не ходи роздягнутий (Тесл.)]. Ср. роздягати. роздягиення раздевание; разоблачение. Ср. роздягати. роздягнути см. роздягати. роздягнутий см. роздягнений. роздягнутися см. роздягатися. роздягти см. роздягати. роздягтися см. роздягатися. розеїн, -ну хим. розеин. розенкрейцер, -цера ист. розенкрейцер. розеола мед. розеола. розета архт. розетта. розетка розетка [І тут він побачив на грудях у матері металевий значок із червоною розеткою, з маленьким портретом Леніна в овалі (Донч.); Лимон нарізують тонкими кружальцями і подають на великій розетці (Укр. страви); Сахно взяла., шнур і вставила штепсель у розетку (Смол.); У перший рік тмин утворює прикореневу розетку (Колг. вироби, енцикл.)]. роз' є днаний разъединённый, разобщённый; разделённый; разрозненный [Маси безпомічні, коли вони роз'єднані; вони сильні, коли згуртовані (Ленін); .Думки, що хуткими роз'єднаними блискавками спалахували в голові, не заважали., плину промови Семена Микитовича (Коп.)]. Ср. роз'єднувати. роз'єднаність, -ності разъединённость, раз- -2225 роз 113 роз |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)