Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ров 115 роа распалившийся [Він тільки бачив іскри білі І металеві ручаї, Ковшів окрайці роз- жарілі (Шп.)]. Ср. розжарюватися, розжартуватися, -туюся, -туешся разг. расшутиться [Підбадьорена ласкавістю господині та Ваті, [дружина писаря] зовсім розговорилась і розжартувалась (Н.- Лев.)]. розжарюваність, -ності спец. накаляемость. розжарювання 1) раскаливание; каление, накаливание, накалка (спец.), накал; разжигание [Кристалічні тріоди мають ряд переваг перед радіолампами. Вони значно економніші, бо не потребують струму на розжарювання (Наука і життя, 1958, 2)]; лампа ^ня эл. лампа накаливания; ср. розжарювати; 2) техн. разжйг. розжарювати, -рю, -рювш, розжарити, -рю, -риш раскалять, раскаливать, раскалить; (доводить до раскалённого состояния — ещё) калить, накаливать, накалять, накалить; (сильно нагревать и перен. — ещё) разжигать, раажёчь, разг. распалять, распалить [— Невже гнутиме залізо? — Чорта лисого! Ковалі слобідські, щоб обкувати колесо, отаке залізо на горні розжарюють (Шиян); А мати палила в печі — пекти бублики. Гоготів золотий, огненний кущ, бігли в комин гнучкі, жовтогарячі стрічки, розжарюючи цеглу (Тулуб)]. розжарюватися, -рююся, -рюєшся, розжаритися, -рюся, -ришся раскаляться, раскаливаться, раскалиться; калиться, накаливаться, накаляться, накалиться; разжигаться, разжечься; распаляться, распалиться [Груба розжарилася, ніби справжній мартен, у маленькій кімнаті стояла задуха (Собко)]. Ср. розжарювати. розжарювач спец. разжигатель. розжати см. розжимати. розжатися см. розжиматися. розжвакати и редк. розжвякати, -каю, -каєш разг. разжевать [Таке жилаве тісто, що й не розжвакаєш (Сл. Гр.)]. розжеврений разожжённый; распалённый [І бризкає метал краплини вороні, І ллється сталь жива в розжеврені опоки (Мал.); По мешхедських опалених схилах, Де світанку розжеврена даль, По долинах зелених і милих Я ходив, затаївши печаль (Шп.); Кілька хвилин Катя сиділа розжеврена, як в огні, і дихала неспокійно, глибоко (Гур.)]. Ср. розжеврювати. розжеврити см. розжеврювати. розжеврілий 1) разгоревшийся; затеплившийся [Семен розжеврілими очима стежив за Мордком, що виводив на папері рядок за рядком (Коцюб.)]; 2) зардевшийся [Спідлоба ще раз глянув на розжеврілі повні щоки панотця, впізнав у його очах неприємний блиск злості (Ле)]. Ср. розжеврюватися 1—2. розжевріти, розжеврітися см. розжеврюватися. розжеврювати, -рюю, -рюєш, розжеврити, -рю, -риш поэз. разжигать, разжечь; разг. распалять, распалить [Пісні, які Остап Вересай співав народу, робили свою корисну справу — збуджували свідомість мас, розжеврювали іскри протесту (Тич.); Та стріча розбуркала в йому спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (Коцюб.)]. розжеврюватися, -рюється, розжеврітися г -ріється и розжевріти, -ріє 1) разгораться, разгореться; (слабо) затеплиться (соверги.) [Під Гаєм хтось Огонь покинув.. Вітрець моторненький прилинув І потихеньку роздував. Розжеврівся Огонь, аж іскри кидать став... (Гл.); Але потроху почала розжеврюватись та іскра, потроху почала зростати вільна думка (Гр.); Головешка розжевріла (Черк. у. — Сл. Гр.)]\ 2) (краснеть) рдеть, рдеться, зардеть, зардеться; (сильнее) разгораться, разгореться [Запнута хусткою, у ватянці, розжеврівшись на морозі, мати здавалась значно- молодшою (Коп.); Ребристі хмари вподовж обрію розжеврілися (Гонч.)]. розженйти, -женю, -жёниш разг. разженить. розженйтися, -женюся, -женишся разг. разжениться [— Я вже не розженюсь, коли раз женат, — міркує отець Кобилянський (фр.Я розжива разг. редк. разжйва [Скажу йому [батькові], щоб віддавав мене за тебе, як і мати приказувала.. Він і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки, та грошей не дасть нам на розживу ні копійки (Квітка)]. розживатися, -ваюся, -ваєшся, розжитися, -живуся, -живется разживаться, разжиться [Купив мій брат худобу, став потроху розживаться (Вовч.); Саме з його уст вперше почули в Криничках притчу про якогось решетилівського наймита, який нібито страшно розбагатів у Таврії, розжившись— коли вірити прасолам — просто... на воді (Гонч.); Сам їздив в район у неділю І лісу розжився на зруб (Мур.)]; вжитися на гроші разжиться деньгами, обзавестись деньгами [Книжку «Что читать народу?» ..я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші (Л. Укр.)]. розжимати, -маю, -маєш, розжати (розіжму, розіжмеш) редк. разжимать, разжать. розжиматися, -мається, розжатися (розіжме- ться) разжиматься, разжаться. розжирілий разжирелый, разжиревший [Семен, покашлюючи, вивів з стайні низеньку гніду конячину з ситим, розжирілим тілом (Козач.)]. розжирілість, -лості разжирел ость. розжиріти, -рію, -рієш разжиреть; разг. зажиреть [Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Тулуб)]. розжируватися, -руюся, -руєшся разг. расшалиться; разг. раздурачиться, раздуриться. розжитися см. розживатися. розжиток, -тку разг. разжйва [Задалась [Па- лажка], виходячи з церкви, понести колись попові руице на розжиток (Барв.)]. розжований разжёванный; растолкованный. Ср. розжовувати. розжовування разжёвывание [Підсмажене зерно поросята охоче поїдають, а розжовував- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)