Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 11 6 роз ня його сприяє прорізуванню в них зубів {Коле, вироби, енцикл.)]. розжовувати, -жовую, -жовуєш, розжувати, -жую, -жуєш разжёвывать, разжевать; (образно: хорошо объяснив, делать понятным— ещё) растолковывать, растолковать [Почав [ Л аривон].. розжовувати сало (Козач.); — Все, та не все: поки-то другу [машину] дістануть, а хліб треба вбирати! — розжовують діди (Мирн.); Розжуй та ще й в рот положи! (приказка)]. роззброєний разоружённый; обезоруженный [Не можна допускати, щоб робітничий клас був ідейно роззброєний (Хрущов)]. Ср. роззброювати. роззброєння разоружение; обезоружение [Радянський Союз послідовно виступає на світовій арені за припинення гонки озброєнь, що отруює міжнародну обстановку, за проведення в життя широкої програми роззброєння (Рад. Укр., 1957, V)]. Ср. роззброювати. роззброїти см. роззброювати. роззброїтися см. роззброюватися. роззброювання разоружение; обезоруживание. Ср. роззброювати. роззброювати, -роюю, -роюєш, роззброїти, -рою, -роїш разоружать, разоружить; (оставлять кого-либо без оружия — обычно) обезоруживать, обезоружить [Міліція нагнала басмачів у К зил-Су, дев'ять чоловік роззброїла (Ле); Його роззброїла та непохитна впевненість, яка прозвучала в голосі бригадира (Жур.)]. роззброюватися, -роююся, -роюєшся, роззброїтися, -роюся, -роїшся 1) разоружаться, разоружиться [Було б невірно думати, що прихильники вейсманізму-морганізму уже роззброїлись і відмовились від своїх позицій (Наука і життя, 1969, 2)]; 2) страд, з. (кесоверш.) разоружаться [Центральна рада, відчуваючи наближення кінця, прагнула ослабити народні маси, роз'єднати їх. З цією метою, зокрема, роззброювались і висилались з України революційно настроєні фронтові частини (Рад. літер., 1957, 3)\. роззирати, -раю, -раєш разг. редк. разглядывать; (обозревать — ещё) осматривать [Толока. Будяки проти сонця так червоніють. Роззирає Грищенко сюди-туди, всміхається (Тесл.)]. роззиратися, -раюся, -раєшся разг. редк. разглядывать; (вокруг себя — ещё) осматриваться, оглядываться [Довго роззирався Теме- ра, ..поки розгледів усі ті предмети (Фр.)\ Пісня усе чується... Я стою, слухаю, роззираюсь, а схаменувся — проти мене молодиця (Вовч.)]. роззичати, -чаю, -чаєш, роззйчити, -чу, -чині см. розпозичати. роззів, -ву редк. отверстие, скважина. роззіпатися, -паюся, -паєшся разг. раскричаться [Дитина роззіпалась (Сл. Гр.)]. роззіхатися, -хаюся, -хаєшся разг. раззеваться. роззл ост йтися, -лощуся, -лостйшся становиться злобным, начать злобствовать; (о чувстве раздражения — обычно) разозлиться, рассердиться [Але знов почув [Стальський], немов якась таємна сила відпихала його — і роззлостився (Фр.)]. роззнавати, -наю, -наёш, розізнати, -наю, -наєш разг. разузнавать, разузнать [Роз- знавай.., розпитуй про мене, може-таки про мене що-небудь і добре почуєш (Квітка); Я зайшов і все розізнав, що оце вам оповідую (Барв.)]. роззнайомити см. роззнайомлювати. роззнайомитися см. роззнайомлюватися. роззнайомлювати, -люю, -люєш, роззнайомити, -млю, -миш раззнакомливать, раззнакомить. роззнайомлюватися, -лююся, -люєшся, роззнайомитися, -млюся, -мишся разг. 1) раззнакомливаться, раззнакомиться; 2) (поближе знакомиться с кем-либо, с чем-либо) ознакомляться, ознакомиться; (только со- верш. — ещё) познакомиться [Спершу й для мене він був якимось не нашим, а тепер, коли роззнайомились, легко, гарно стає мені біля нього (Гонч.)]. роззолотити см. роззолочувати. роззолочений раззолоченный [О дев'ятій тридцять від палацу президента показалася роззолочена колісниця, запряжена восьмериком добрих коней (Минко)]. роззолочувати, -чую, -чуєш, роззолотити, -лочу, -лотиш раззолачивать, раззолотить. роззувати, -ваю, -ваєш, роззути, -зую, -зуєш разувать, разуть [Привели його додому, роззули, почали розтирати снігом приморожені ноги (Шиян)]. роззуватися, -ваюся, -ваєшся, роззутися, -зуюся, -зуєшся разуваться, разуться [Над берегом річки вона роззувалась, бродила по мілкій воді (Коцюб.)', Куріпка присів, роззувся, взяв черевики в одну руку, а другою тихенько відчинив двері (Трубл.)]. роззути см. роззувати. роззутий разутый [Не пам'ятала вона, як опустилась на лаву, — так не роздягнена, не роззута і впала (Мирн.)]. роззутися см. роззуватися. роззухвалюватися, -лююся, -люєшся, роз- зухвалитися, -люся, -лишся редк. наглеть, обнаглеть, становиться дерзким, стать дерзким [Одного разу роззухвалився навіть він до того ступеня, що вичитав йому в брутальний спосіб літанію (Коб.)]. роззява м. и ж. р. разг. разиня, раззява, раз- зёва (обл.), зевака; ротозей (м. р.), ротозейка (ж. р.)\ простофиля (м. и ж. р.), фетюк, фалалёй (м. р.); (небрежный, беспорядочный в делах разг. — ещё) разгильдяй (м. р.), разгильдяйка (ж. р.); вульг. растяпа (м. и ж, р.)', (сильнее) губошлёп (м. р.)', перен. колпак (м. р.), росомаха (ж. р.) [Така вже доля ласкава у всіх тих тернових очей, що й роззява побачить їх, де б вони не були (Вас); Ми бились за ці печі, Ти ж знов завалиш справу з гуртом своїх роззяв (Бажан); Щастя не любить роззяв, зумієш його взяти — і тоді воно твоє на все життя... (Кач.); Літаючи по дворах, Ґава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)