Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 118 роз рячаться, разгорячиться [Згоріло все до тла, і груба розігрілась, як жар (Ільч.); Розігрівся щось вітрець мій рідний, став палкий, неначе той Хамсін, запальний, рвачкий Сахари син (Л. Укр.)]. Ср. розігрівати. розігріти см. розігрівати. розігрітий разогретый; подогретый; разгорячённый [Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем {Смол.); Грицько.. повіз собі хліб додому, розігрітий — не так горілкою, як подарунком (Мири.)]. Ср. розігрівати. розігрітися см. розігріватися. розігрувати см. розгравати. розігруватися см. розграватися. розідраний см. роздертий. розідрати см. роздирати. розідратися см. роздиратися. розізлити, -лю, -лиш разозлить [— Певно, люди розізлили його в волості своїми по- звами, — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Н.-Лев.)]. розізлитися, -люся, -лйшся разозлиться [Леся розізлилась (Козач.); Розізлився наш погонич, Аж пужалном пише (Руд.)]. розізнати см. роззнавати. розійтися см. розходитися. розікласти см. розкладати. розікластися см. розкладатися. розікрасти см. розкрадати. розілляти см. розливати. розіллятий разлитый, разлитой (прил.); пролитый [На мить заплющивши очі, ..[Любов Прохорівна] реально відчула смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п'яно розіллятої в його артеріях (Ле); Скрізь валялись клапті фільтрувального і газетного паперу, чорніли, сповнюючи повітря тугими й важкими запахами, плями розіллятих речовин (Шовк.)]. Ср. розливати. розіллятися см. розливатися. розімкнений см. розімкнутий. розімкнення спец. размычка. розімкнути см. розмикати. розімкнутий, розімкнений разомкнутый [Люте обурення лягло на повний обвід Никано- рового обличчя, на товсті розімкнуті губи, які затіпались, неначе виловлювали в повітрі потрібні слова (Ст.)]. розімкнутися см. розмикатися. розімлівати, -ваю, -ваєш, розімліти, -лію, -лієш 1) разомлевать, разомлеть, (реже) разг. обомлевать, обомлеть; (от потери сил, из-за жары, зноя um. п. — ещё) изнемогать, изнемочь, изнывать, изныть, разг. разопревать, разопреть; (смягчаться под действием сильного чувства — изредка) таять, растаять [Сонце припікало, дівчата розімліли, якось не говорилося (Л. Укр.)\ А як про тебе згадаю, — усе моє тіло, моя душа розімліє (Барв.)]', 2) (развариваться) кул. разопревать, разопреть [Не хлібом, як після спаса, пахли вони [дими], а розпареною картоплею, розімлілим буряком (Ст.)]. розімлілий 1) разомлевший; обомлевший; изнемогший, изнывший; разопревший; растаявший [В солодкій дрімоті люди шукали опори своїм розімлілим тілам (Вологи.)', Вони [жайворонки] ніби засівали з високості розімлілу землю своїми піснями, дрібними, як зерно, дзвінкими, як весняні струмочки (Панч)]; 2) разопревший; разг. разопрелый. Ср. розімлівати 1—2. розімліти см. розімлівати. розімчати, -чу, -чйш редк. разнести [Вітер свару розімчав; Я присвиснув — кінь помчав (Боров.)]. розімчатися, -чйться разнестись [Такая ро- зімчалась чутка В народі, в городі, в полках (Котл.)]. розім'яти см. розминати. розім'ятий размятый; умятый [Як тільки поросята привчаються пити молоко, їм дають варену кашу з ячмінної або вівсяної дерті, поступово домішуючи до каші варену і розім'яту картоплю (Колг. Укр., 1957, 1)]. Ср. розминати. розім'ятися см. розминатися1. розіпнений см. розіпнутий. розіпнути см. розпинати. розіпнутий, розіпнений, розіп'ятий, розп'ятий 1) распятый [Не вона у ранах, розіп'ята, Не вона здригнулася, а кат Прочитав в очах її — відплата, І душа його гадюча — в п'ятах... (Нагн.)', Дивились на землю розп'яту й шуміли печально ліси... (Сос.)]; 2) распяленный; растянутый; раскинутый; разбитый [Чорна широка покрівля з дощок неначе була розіпнута на стовпчиках (Н.-Лев.); В садку, на садовій канапці вже була розіп'ята чорна спідниця, і бабуся то била по ній прутом, то чистила щіткою (Л. Укр.); Понад очеретом сохнуть розп'яті ятері... (Вишня)]; 3) распахнутый. Ср. розпинати 1—3. розіпнутися см. розпинатися. розіпрівати, -ваю, -ваєш, розіпріти, -рію, -рієш разопревать, разопреть. розіпрілий разопревший; разг. разопрелый [За річкою чорніли розіпрілі ниви й парували (перекл. з Короленка)]. розіпріти см. розіпрівати. розіпхати, розіпхнути см. розпихати. розіп'ясти см. розпинати. розіп'ястися см. розпинатися. розіп'ятий см. розіпнутий. розірваний разорванный; разодранный; порванный; расторгнутый [Комір сорочки [у Семена] був розірваний, а ліве око обрамлене сизуватим синцем (Шиян); Вони [ленінградки] дуже вже багато зробили з того часу, як розірвано було фашистську блокаду героїчного міста (Вишня); Палало село. Шматки розірваних снарядами полум'яних стріх вибухали високо вгору (Довж.); На темному фоні ночі над Дніпром вогняними стовпами високо здіймались розірвані скелі (Баш)]; г^на свідомість разорванное сознание; який (що) може бути г^ним расторжимый. Ср. розривати1, розірвання разрыв; расторжение [Вихований в польських школах, згодований польською літературою нарівні з іншими, почуваю себе зв'язаним спільними вузлами з |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)