Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 1 19 роз польською суспільністю так, що розірвання їх обійшлось би мені дорого (Фр.)]. Ср. розривати1. розірвано нар. редк. разорванно [Над містом озвалося розірвано, не разом, і в різних тонах багато гудків (Головко)]. розірвати см. розривати1. розірватися см. розриватися1. розіритуватися, -туюся, -туєшся редк. раздражиться; (о чувстве неудовольствия, негодования) рассердиться; разг. разъерепёт ниться [У Львові я пробула не три, як думала, а чотири дні, ..від маси людей, розмов і вражень якось «розіритувалась», вийшла з берегів, почала себе почувати якось дуже ненормально (Л. 'Укр.)\. розіекрений искрящийся [Я так над книжкою сидів, Гуляв у царстві золотому, А зір розіекрений глядів В безмірні ясні горизонти (Фр.)', Які в неї розіскрені волошкові очі! (Гур.% розісланий1 разосланный [Спеціально розіслані по сільських управах, поліційних комендатурах і заставах інструкції нагадували виконавцям набору про дисципліну і наполегливість, з якою має бути проведено мобілізацію робочої сили (Дм. Бедз.)]. Ср. розсилати. розісланий2 разостланный; расстеленный [Він сидів за столом, схилившись над розісланою картою (Козач.); Під яблунею на розісланій шинелі сидить Яким (Шиян)]. Ср. розстилати. розіслати1 см. розсилати. розіслати2 см. розстилати. розіслатися см. розстилатися. розіспатися, -плюся, -пйшея разг. разоспаться [— Синочку! пора вставати, — шепче вона йому тихо. А він мов не чує, ще дужче зажмурює свої очиці, потягається, наче й геть-то розіспався (Мирн.)]. розіссати см. розсисати. розіссатися см. розсисатися. розіткати, -тчу, -тчёш разоткать. розітлітися, -ліється разгореться; (перен.— ещё) вспыхнуть [Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди (Лебед. у. — Сл. Гр.)\ Тоді вона закрила своє лице, на якім розітлівся весь сором її істоти (Коб.)]. розітнути см. розтинати. розітнутий разрезанный; рассечённый, рассеченный (уст.); раскроенный; рассаженный; вскрытый [Небо непокоїлось, розітнуте прожекторами (Гонч.)]. Ср. розтинати. розітнутися см. розтинатися. розіходитися см. розходитися. розічхатися, -хаюся, -хаєшся разг. расчихаться. роз'їдання разъедание. роз'їдати, -даю, -даєш, роз'їсти, -їм, -їси 1) разъедать, разъесть; (перен.: разрушать — изредка) точить, источить [Потім я, пам'ятаю, плакав — я це збагнув із того, що очі мої під пов'язкою неймовірно свербіли, наче їх роз'їдала сіль (Янов.)]; 2) (съедать всё сообща) разг. разъедать, разъесть [I зараз всіх порозганяв, Щоб ласощів не роз'їдали (Гл.)\. роз'їдатися, -даюся, -даєшся, розлетися, -їмся, -їсися разъедаться, разъесться [Погано стережете моє добро. Роз'їлися на спокійних харчах (Ст.)]. роз'їдаючий разъедающий. роз'їдений разъеденный [Над головами з правої руки нависали брили вапняку, громадилися старі, роз'їдені морськими прибоями скелі (Смол.); Приречений історією, роз'їдений протиріччями, підточений кризами і всіма властивими йому болячками, конає в передсмертних корчах світ капіталізму (Рад. Укр., 1951, І)]. роз'їжджати, -джаю, -джаєш и обл. роз'їздити, -їжджу, -їздиш разъезжать [Загін згодом роздобув армійську конячину «Машку», і на ній Сабуров та Богатир роз'їжджали по району (Шиян); І ось одного разу, коли в селі стояла глупа осінь, по вулицях роз'їздили козаки і не можна було світити світла, він затривожився зовсім (Мик.)]. роз'їжджатиея, -джаюся, -джаєшся и разг. роз'їздитися, -їжджуся, -їздйшея, роз'їхатися, -їдуся, -ідешся 1) разъезжаться, разъехаться [Гості стали роз'їжджатись (Н.-Лев.); З театрів і кіно роз'їздяться й розходяться люди (Сос); Біля вербичок, що край слободи, роз'їхалися (Головко)]; 2) (становиться шире,' от ветхости разваливаться, разрываться um. п.) разг. разъезжаться, разъехаться, расползаться, расползтись, раздаваться, раздаться [Стара лежанка з каміння неначе присіла й роз'їхалась (Н.-Лев.); Роз'їхалась, як верша в болоті (Ном.); Вона пишається та величається, як собака в човні, розчепірила лікті, задерла пику вгору, закотила очі під лоб, а запаска так і роз'їхалась на обидва боки (Н.-Лев.)]. роз'іжджений разъезженный [Копі дружно місять роз'їжджений шлях, важко хропуть, і струмені пари вилітають з їхніх ніздрів (Риб.)]. роз'їжджувати, -джую, -джуєш, роз'їздити, -їжджу, -їздиш разъёзживать, разъездить [Роз'їздили греблю (Сл. Гр.)]. роз'іжджуватися, -джується разъёзживаться. роз'їзд, -ду 1) разъезд [3 дітьми в Київ я не думаю їхать, тим більше, що не знаю, як бути з Дорою — папа поїде в роз'їзди, і вона, значить, була б зовсім сама (Л. Укр.); По дорозі від Замостя показався козацький роз'їзд (Кач.)]; 2) ж.-д. разъезд [Поїзд з евакуйованими ненадовго зупинявся на роз'їздах, щоб пропустити зустрічні ешелони з військами, з танками та іншим військовим озброєнням (Ткач)]. роз'їздити см. роз'їжджувати. роз'їздити см. роз'їжджати. роз'їздитися, -їжджуся, -їздишся^азг. разъездиться [Я думала, що ви тепер роз'їздитесь по балах та по забавах з молодою жінкою, а про старих друзів забудете... (Л. Укр.)]. роз'їздитися см. роз'їжджатиея. роз'їзний разъездной [Я був призначений на посаду роз'їзного кореспондента (Трубл.); Двір складається з гаража на 12 автомашин, ..конюшні на 10 роз'їзних |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)