Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 121 роз наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу. Отож, ніякого розкачування після неї (Шовк.)]. Ср. розкачувати2. розкачувати1, -чую, -чуєш, розкачати, -чаю, -чаєш раскатывать, раскатать; (тесто спец. — еще) разваливать, развалять, сучить (несоверт.) [Білі й чорні руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки (Н.-Лев.)]; ~чати килим раскатать ковёр. розкачувати2, -чую, -чуєш, розкачати, -чаю, -чаєш разг. раскачивать, раскачать [Всі голосно над ним кричали, Ногами всилу розкачали (Котл.)]. розкачуватися1, -чується, розкачатися, -чається раскатываться, раскататься; разваливаться, разваляться; сучиться. Ср. розкачувати1. розкачуватися2, -чуюся, -чуєшся, розкачатися, -чаюся, -чаєшся раскачиваться, раскачаться. Ср. розкачувати2. розкашлюватися, -лююся, -люєшся, розкашлятися, -ляюся, -ляєшся раскашливаться, раскашляться [Відкілясь узявся кашель, страшний заливний кашель, як розкашляється, — високо груди зі дмуться., і аж посиніє хлопець, бухика (Мири.)]. розкаюватися, -каююся, -каюєшся, розкаятися, -каюся, -каєшся раскаиваться, раскаяться; (признаваться с сожалением в неправильном поступке — ещё) каяться, покаяться [— Пробачте... Якщо ви за квитками... то я... можу взяти! — сказав і одразу ж розкаявся (Гонч.)]. розкаяний: *-~нпй грішник раскаявшийся грешник [Коли зараз прийде товаришка Басова і застане вас у такій позі розкаяного грішника, заздрити вам, напевне, не доведеться (Собко)]. розкаяння раскаяние; книжн. покаяние; пізнє ^»ня позднее раскаяние. Ср. розкаюватися. розкаятися см. розкаюватися. розквакатися, -каюся, -каєшся разг. расква- каться [Розквакались, плигають, скрекотять [жаби] (Гл.); А дитина на припічку розквакалася (Чуб.)]. розквартирований расквартированный [Його призначили служити дійсну військову службу в залізничний полк, який тоді був розквартирований у Києві (Куч.)]. розквартировувати, -рбвую, -ровуєш, розквартирувати, -рую, -руєш расквартировывать, расквартировать. розквартировуватися, -ровуюся, -ровуєшся, розквартируватися, -руюся, -руєшся расквартировываться, расквартироваться [Відійшовши від шосе на північ кілометрів дванадцять, ми розквартирувались у великому селі Мухоїди (Верш.)]. розквартирування расквартирование [У зв'язку з просуванням сарматів до кордонів Римської імперії вздовж берегів Дунаю починається будівництво прикордонних укріплень й розквартирування в них римських гарнізонів (Архл., 1953, VIII)]. розквартирувати см. розквартировувати. розквартируватися см. розквартировуватися. розквас, -су редк. см. закваска. розквасити см. розквашувати. розкваслий раскисший, раскиснувший [Гри- горко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву.., загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Янов.)]. розквась, -сі редк. см. рбзкаль. розквдшеиии разг. расквашенный [Уже й Гаркуша встиг десь вхопити в завірюсі свою долю — стояв тепер віддалеки з розквашеним носом (Гонч.); Літо кралося, приворожувало, щоб несподівано випустити пожовклу розквашену осінь (Ле)]. розквашувати, -шую, -шуєш, розквасити, -вашу, -васиш разг. расквашивать, расквасить [Ярема: Хомо, розквашу тобі ніс так, що й батько не пізна (Метл.); Підуть дощі осінні, розквасять усю землю (Мирн.)]\ 0 ^ти губи фам. распускать, распустить нюни [— О, синочку мій! — аж руки бабуся лама. — Ну, чого розквасила губи? — обзивається чернець з-прихожої (Тесл.)]. розквилитися, -люся, -лйшся фольк. раскричаться (о птицах); перен. расплакаться, разрыдаться [Отак, згадуючи, розквилиться, було, старенька (Вовч.)]. розквитатися, -таюся, -таешся и редк. роз- квитуватися, -туюся, -туєшся разг. расквитаться, поквитаться [Вернулись вони в пивницю, розквиталися (Мирн.); Через два тижні вона з ним розквитається за сьогоднішнє (Шовк.)]. розквіт, -ту расцвет, расцветание; процветание [Весна була в буйному розквіті. Цвіли морелі, абрикоси, черешні (Сміл.); Бурхливе економічне, політичне і культурне піднесення радянських республік привело до розквіту літератур народів GPGP (Літ. газ., 1955, І); Я — син Вітчизни, Я щасливий, Багатий розквітом її (Нагн.)]; в ~ті віку (років) в расцвете лет, во цвете лет [Іван Валер'янович — елегантний мужчина в розквіті років (Янов.)]; в *^>ті сил в расцвете сил, (реже) во цвете сил; (о людях разг. — ещё) в [полном (самом)] соку [У повному розквіті своїх творчих сил прийшла наша республіка [УРСР] до свого сорокаріччя (Наука життя, 1957, 12)]. Ср. розквітати, розквітання расцветание, расцвет [Стежив [Саїд-Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Ле)]. розквітати, -таю, -таєш, розквітнути, -ну, -неш расцветать, цвести, расцвести; (только несоверт. перен.: успешно развиваться — ещё) процветать [Якраз тоді маки цвіли, розквітали — На схилах жаріли, у долах палали (Нагн.у, Розквітла вишня при дорозі, Як і давно цвіла колись (Тер.); Обличчя старого розквітло (Ряб.); Минали роки. Розквітав ще буйніше талант Оксани (Сміл.)]. розквітаючий расцветающий [Сходить сонце, у вікно видно розквітаючий бузок (Рад. літер., 1957, 2)]. розквітлий расцветший [Юрко сидів над кручею під кущем розквітлої шипшини и вдивлявся за річку, вдалину (Козач.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)