Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 123 роз ловікові поможе (Мирн.); Ні, тепер люди не дуже розкидаються з грішми (Лебед. у.— Сл. Гр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) разбрасываться, раскидываться; расшвыриваться; разворачиваться, разваливаться; размётываться; разворашиваться; рассариваться; разваливаться; ср. розкидати1 1—2. розкидатися2, -даюся, -даєшся, розкинутися, -нуся, -нешся и обл. розкидатися, -даюся, -даєшся 1) раскидываться, раскинуться; (сидя, лёжа небрежно разг. — ещё) разваливаться, развалиться; (в бреду, во сне — ещё) разбрасываться, разбросаться, размётываться, разметаться [Як-то любо розкинуться серед степів! — Я розкинувся тілом і руки розняв І, здається, світ з Сходу на Захід обняв (Боров.)] Івась лежав у кутку, розкинувшись, розплатавшись (Мирн.)', Уже зоря зайнялась, вже й сонечко зійшло, а він міцним сном висипається, розкидався — розгорівся (Вовч.)]; 2) (простираться) перен. раскидываться, раскинуться; (свисая в разные стороны — обычно) развешиваться, развеситься; расстилаться, разостлаться, разг. расстелиться [Каракумські піски! Вони розкинулись у всі боки до самого горизонту, і немає їм ні кінця, ні краю (Ткач)\ Дніпро геть-геть собі розкинувсь! (Шевч.)', Справді, он по горі синіє рослина; то мов стіг сіна горбом здіймається вгору, то гострою швайкою піднімається в небо, то невеличкими копицями розкидалася по гребінчастій горі (Мирн.)', По стінах, на стелі й на комині розкидались патлаті тіні (Вас.)]; 3) страд, з. (несоверш.) раскидываться; разбрасываться; развешиваться; расстилаться; раскладываться; ср. розкидати2 1—2. розкидач, -ча спец. разбрасыватель [Гній, торф, вапно і мінеральні добрива вносять тракторним універсальним розкидачем ТУР-7 (Колг. Укр., 1957, 4)]. розкидистий, розкйдчастий редк. раскидистый [Могутній дуб удалині Зростав над кручею віками, Гіллям розкидистим дзвенів, Як сталь, розгойданий вітрами (Шпак)', Понад Россю, в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкид- частим гіллям (Н.-Лев.)]. розкйдка разг. раскидка. розкидливий разг. раскидчивый; редк. разбрасывающийся . розкидний 1) раскидной; 2) с.-х. разбросной [Розкидні сівалки застосовують для розсівання мінеральних добрив і в окремих випадках для сівби трав (Колг. вироби, енцикл.)]. розкйдчастий см. розкидистий. розкинений редк. см. розкиданий1 1. розкинути см. розкидати2. розкинутий 1) раскинутый; разбросанный; развешенный; разостланный; расстеленный [Витягли Карпа на берег, поклали на траві. — Готовий, — сказав хтось у юрбі, глянувши на безвільно розкинуті руки (Шиян); Куди глянеш—усе поля широкі, чисті і по полях дуби, зрідка дуб од дуба, як нам ети, проти сонця розкинуті (Вовч.)]; 2) разложенный. Ср. розкидати2 1—2. розкинутися см. розкидатися2, розкипати, -пае и розкипатися, -пається, розкипіти, -пить и розкипітися, -питься 1) развариваться, развариться [Розкипає- ться горох (Руд.); На коров'ячий лайняк горох розкипиться (Руд.)]; 2) (достигать сильной степени кипения, а также перен.) разг. раскипаться, раскипеться; (только со- верш. перен. — ещё) раскипятиться [Розки- пілось моє серце — і вже я не змовчу, ні.. Слухайте, скажу, пани-містери: що ви робите? (Щур.)]. розкип'ятитися, -п'ячуся, -п'ятйшся разг. раскипятиться. розкисання раскисание. розкисати, -саю, -саєш, розкиснути, -ну, -неш раскисать, раскиснуть; (перен. разг.— изредка) разлимониваться, разлимониться [Земля на ніч морозилася, а вдень розкисала знов (Ле і Левада); Коли нарешті Ігор добився до озера, він був уже босоніж, бо сандалики розкисли і їх довелося покинути... (Донч.); Я тільки часом розкисаю, але не часто і не до краю, і ненадовго (Л. Укр.); Жандарм: ..Він тепер занадто ослаб, розкис! Зариється в солому і засне (Фр.)]. розкислений хим. раскисленный [Виявлено новий ефект старіння [сталі] в інтервалі температур 400—500° у погано розкисленій киплячій сталі (Розв. науки в УРСР)]. розкислення хим. раскисление. розкислий раскисший; разг. раскислый; раз- лимоненный [За вікном на мокру, розкислу землю падає густий лапатий сніг (Козач.); Повернувся додому п'яний, козирок на потилиці, сам розхристаний, розкислий (Вас.)]. Ср. розкисати, розкислити см. розкисляти, розкислювання хим. раскисление. розкислювати см. розкисляти, розкислювач хим. раскислйтель [Сталь, розкислена алюмінієм, кремнієм, марганцем та іншими розкислювачами, є спокійною і має незначний порівняно з киплячою сталлю вміст газів (Наука і життя, 1957, 1)]. розкисляти, -ляю, -ляєш и розкислювати, -люю, -люєш, розкислити, -лю, -лиш хим. раскислять, раскислить. розкиснути см. розкисати, розкіл, -колу 1) с.-х. небольшая треугольная загородка для отбора овец, свиней и т. п. [Щоб було зручно заганяти свиней на ваги, краще обладнати розкіл, тобто загороду у формі трикутника, вершина якого примикає до ваг (Свинарство)]; 2) (расщеплённое место для пересадки привоя) сад. расщеп. розкільцювати, -цюю, -цюєш спец, расколь- цевать. розкільцюватися, -цюється спец. раскольце- ваться [Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (Птахівн.)]. розкіс, -косу техн. раскос [Передній причіп плугової зчіпки складається з причіпного вузла до трактора, розкосів та поперечки, правий кінець якої прикріплюють І до рами плуга (Колг. вироби, енцикл.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)