Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 124 укріпити ^косами техн. укрепить раскосами, раскосить. розкіш, -коші 1) роскошь; (об излишестве в обстановке, убранстве um. п. — ещё) великолепие, пышность; (о пристрастии к изысканности, удовольствиям um. п. — чаще мн. ч.: розкоші, -шів) роскошество; (только о наслаждении) блаженство, нега, разг. сласть [Взяла [Маргрета] мене за руку стиха й повела Через осяйні, довгії кімнати, Там розкіш панувала й мертва тиша (Л. Укр.); Ой дочко! не дурій! що се ти химеруєш, якісь панські розкоші все вертяться в тебе на думці (Вовч.); Ніч, тиха, тепла, літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші... (Мирн.); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (Фр.)]; 2) (изобилие, достаток) роскошь, довольство; уст. довольствие [Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Мирн.)]; дозволити собі ^ш см. дозволяти; ж й- т и в ~кошах жить в роскоши, жить в довольстве, жить в холе; разг. жить припеваючи [Жили вони в батька в розкошах (Вовч.)]', купатися в ^кошах см. купатися; це вже ^ш разг. это уже роскошь; це просто ~ш это просто (прямо) роскошь; (об очень вкусном разг. — ещё) это просто (прямо) объедение; яка (що за) ~ш! что за прелесть!, какая прелесть! [Що за розкіш, що за приволля серед степу! (Мирн.)]. розкішний роскошный; (об обстановке, убранстве, буйной зелени и т. п. — ещё) великолепный, пышный; (имеющийся в изобилии — ещё) обильный [Ну й гарні ж київські парки.. Розкішні, неповторні, мов різьблені рукою талановитого майстра (Дмитр.); — Яка ти розкішна, земле, — думала Ма- ланка (Коцюб.); Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Мирн.)]; г~ний урожай (богатый) обильный урожай, роскошный урожай. розкішник (живущий в роскоши) редк. роскошник (уст.) [Російський народ став звати барином людину, в якій вбачав риси барина: неробу, розкішника, сибарита, пихатого, бундючного і т. ін. (Кундз.)', Самозгуба теж чарує і сп'яняє, Як от розкішника додержане вино (перекл. Рильського)]. розкішниця роскошница [Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку, Не розкішницю лукаву, — Бідну дівчину чорняву (Піп.)]. Ср. розкішник. розкішність, -пості редк. роскошность [За розкішність і за те, що була смирняшка, ту корівку залюбки звали всі Ромашка (Ол.)]. розкішно нар. роскошно; великолепно, пышно; обильно [Дівчатко стояло на блискучому осяйному паркеті серед юрби розкішно вбраних графських гостей (Донч.); А в серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка — надія (.77. Укр.); Виткі, чорні до блиску коси розкішно спадали їй на плечі (Гонч.)]. Ср. розкішний. розклад,-ду 1) расклад, раскладка; распределение; разверстание; ср. розкладати 1; 2) разложение; распад [Марко Вовчок змальовує процес духовного., розкладу лібералів, їх еволюцію до прямого союзу з реакцією (Рад. літер., 1955, 18)', В селянському господарстві виявився цілком ясно розклад селянства на сільську буржуазію і пролетаріат (Ленін)]; ~д білків физл. белковый распад, распад белков [Продукти розкладу білків служать основою для ростових речовин — алкалоїдів (Зерн. боб. культури)]; ^>д на складові частини разложение на составные части; ~д трупа разложение трупа; ср. розкладати 2 и розкладатися 2; 3) (график занятий и т. п.) расписание [Почалося навчання, підпорядковане суворому розкладові (Гонч.); Поїзд, що приходив за розкладом о дев'ятій годині, на цей раз спізнювався години на три (Трубл.)]. розкладання 1) раскладывание, раскладка; распределение; развёрстывание, развёрстка [Варення і мед подають у вазочках, а для розкладання варення в блюдечка кладеться., десертна., ложка (Укр. страви)]; 2) разложение [Методом мічених атомів тепер встановлено, що кисень виділяється в результаті фотосинтезу за рахунок розкладання води (Наука і життя, 1958, 2)]; г^ня на складові частини разложение на составные части. Ср. розкладати 1—2. розкладати, -даю, -даєш, розкласти и (реже) розікласти (розкладу, розкладеш) и разг. розложити, -ложу, -ложиш 1) раскладывать, разложить; (делить, располагать в определённой последовательности) распределять, распределить; спец. развёрстывать, разверстать [Щодня він з'являвся за кілька хвилин до початку зміни, приймав робоче місце просто з ходу й мовчки розкладав під рукою увесь потрібний інструмент (Янов.); Потому звеліла [пані] подати чаю, замовкла, задумалась і знов розклала пасьянс (Коцюб.); Розіклав він на столі карту Європи (ПІиян); Порох присунув свій триніжок до столу, розложив папір і., почав писати (Мирн.)]; 2) (на составные части, элементы и перен.) разлагать, разложить [Капличка така проста, що можна її розкласти на два-три елементи (Коцюб.); Гаммершляг [персонаж повісті «Борислав сміється»] чув уже про робітничий рух і прагне прибрати його до своїх рук, розкласти зсередини, через довірених осіб — своїх агентів (Іст. укр. літ.)]; 0 ~ти [в думці (в умі)] (соображать) редк. прикидывать, прикинуть [в уме]; соверш. раскинуть умом (мозгами), пораскинуть умом, поразмыслить [Г р и ц ь к о: ..Уже ж я і сяк розкладаю, і так; голова кругом від думок іде, і нічого не пригадаю (Мирн.)]; «-^ти вогонь (багаття) (зажигать) раскладывать, разложить огонь, разводить, развести огонь [Вечорами він розкладав над морем вогонь (Коцюб.); Каїн розложив огонь і сів побіля нього, в полум'я Втопивши очі (Фр.)]. розкладатися, -даюся, -даєшся, розкластися и (реже) розікластися (розкладуся, роз- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)