Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 125 роз кладешся) и разг. розложйтися, -ложуся, -ложишся 1) раскладываться, разложиться [Сьогодні мусила із її пакунками носитись, і карету наймати, і в готелі розкладатись— не знаю, де в мене сили на те все стало (Л. Укр.)', Не було де і розкластися з тим, що взяла мати з своєї праці (Свидн.)', Як же красиво розіклалися книжки на прилавку! (Янов.)', Гадає, певно, що в себе дома так розложився... дивись-бо! (Коб.)\ Голови по кутках закивали, а довгорукий Мажуга, на знак повної згоди, складався і розкладався, неначе ножик (Коцюб.)]', 2) (на составные части,' гнить и перен.) разлагаться, разложиться; (реже) распадаться, распасться [Полк зірвався з позиції і пре на Житомир. Розклався в дим (Довж.)]; 3) страд, з. (несоверш.) раскладываться; распределяться; развёрстываться; разлагаться [Тімірязєв був першим ученим світу, який визначив і дослідив кількість вуглекислоти, що розкладається зеленим листом у різних частинах спектру сонячного проміння (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]\ ер. розкладати 1—2. розкладаючий разлагающий; ^чий вплив разлагающее влияние. розкладений 1) разложенный; распределённый; развёрстанный [Коли чемодани та інші речі були розкладені в купе, Ярослава і Арсен повернулися на перон (Дмитр.)]', 2) разложенный [В мануфактурний період основою продовжував лишатися ремісничий спосіб виробництва, хоч і розкладений на окремі операції (Маркс)]. Ср. розкладати 1—2; 3) разложившийся; распавшийся [Автор [Ю. Смолич] роману [«Вісімнадцятилітні»] створює досить яскравий тип безпринципного пристосованця, циніка, морально розкладеного Броньки Кульчицько- го, який закономірно опинився у ворожому таборі (Іст. укр. літ.)]; ср. розкладатися 2. розкладення 1) раскладка; распределение; развёрстка; 2) разложение. Ср. розкладати 1—2. розкладка см. розкладка 2. розкладка 1) раскладка; распределение; развёрстка [27 березня 1921 р. надзвичайна сесія ВУЦВК постановила замінити прод- розкладку продовольчим податком. До нового врожаю встановлювалась скорочена розкладка (Іст. Укр. РСР)]\ ср. розкладати 1; 2) (пропорция, по которой что-либо распределяется) раскладка [Зекономити не менш 10 тисяч метрів тканини за рахунок скорочення втрат від розкрою і підвищення коефіцієнта використання тканин в розкладках (Рад. Укр., 1957, І)]; за г^кою з кожного належить по два карбованці по раскладке с каждого причитается по два рубля, по раскладке каждый должен два рубля; 3) (место, где лежат подержанные вещи на толкучке) раскладка [Біля розкладки, де продається ганчір'я, старі халяви, повсть, подерті валянки, Федь каже продавцеві, який похапливо запихає все до лантуха, щоб іти геть: — Сиди на місці, друже (Янов.)]. розкладковий раскладочный; развёрсточный. Ср. розкладати 1. розкладний раскладной; (о столе, кресле um. п. — ещё) раскидной; (на составные части, элементы и перен.) разложимый [Якова Сажнева Чигирин знайшов у бойовій рубці. Той щось писав, спершись на низенький розкладний столик (Ткач)]. розкладник раскладчик; редк. раскладыва- тель; (разлагающий что-либо) разложйтель. розкладницький разлагающий [Згубна, розкладницька сила грошей отруює душу не тільки Шейлока, вона спотворює душу Яго, дочок короля Ліра, Едмунда, сина Глостера, про неї з гірким сумом і обуренням згадує Гамлет (Вітчизна, 1956, 5)]. розкладність, -ності разложимость. розкладовий редк. разлагающий. розкладувати, -дую, -дуєш см. розкладати. розкладушка разг. раскладушка [Вона сиділа просто на тротуарі коло розкладушки, на якій лежав її паралізований чоловік (Янов.)]. розкланюватися, -нююся, -нюєшся, розкланятися, -няюся, -няєшся раскланиваться, раскланяться; (при встрече — ещё) кланяться, поклониться [Семен безперестанку розкланювався, трохи підіймаючи циліндр (Ільч.)\ Лікар, добродушно усміхаючись, вийшов на естраду і розкланявся всім (Іван.)]. розкласти см. розкладати. розкластися см. розкладатися. розклеєний 1) расклеенный [На вулицях селища розклеєні були накази коменданта (Скляр.)]', ср. розклеювати; 2) расклеившийся [В куточку конверта зяяла маленька розклеєна щілинка (Баги); Я була у Вас тільки раз., через те, що була розклеєна і втомлена... (Л. Укр.)]', ср. розклеюватися. розклеїти см. розклеювати. розклеїтися см. розклеюватися. розклейка расклейка. розклекотаний расклокотавшийся; разбушевавшийся [Простягнувшись горілиць на сіні, він зімкнув щільно повіки, та миттю гаряча ріка підхопила його, ошпарила й понесла в розклекотане каламуття, мов зайця у повінь (Козл.)]. Ср. розклекотатися 1. розклекотатися, -кочуся, -кочешся и розклекотітися, -кочуся, -котишся 1) расклоко- таться; (перен. — ещё) разбушеваться; 2) (о птице) обл. расквохтаться, расклохта- ться; (реже) расклектаться. розклепаний техн. расклёпанный. розклепати см. розклепувати. розклепатися см. розклепуватися. розклепка техн. расклёпка. розк лёгши к техн. расклёпщик. розклёпниця техн. расклейщица. розклепування техн. расклёпывание, расклёпка. розклепувати, -пую, -пуєш, розклепати, -паю, -павш техн. расклёпывать, расклепать. розклепуватися, -пується, розклепатися, -пає- ться техн. расклёпываться, расклепаться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)