Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 127 роз колихатися (розколишуся, розколйшешся и редк. розколихаюся, розколихаєшся) и (реже) розколисатися (розколишуся, розколйшешся и редк. розколисаюся, розколисаєшся) расколыхиваться, расколыхаться, раскачиваться, раскачаться [І знічев'я Роберт задивився.. Як павук на тій нитці спускався, Розколихувавсь потім на ній (Л. Укр.)\ От і розколихались наші дівчата: вийшла пара, а там друга (Квітка)]. розколоти см. розколювати. розколотий расколотый; рассаженный; рассечённый, рассеченный (уст.) [Сергій підвівся і поклав у піч Розколоте березове поліно (Руденко)]. Ср. розколювати. розколотися см. розколюватися. розколотити см. розколочувати. розколотитися см. розколочуватися. розколочувати, -чую, -чуєш, розколотити, -лочу, -лотиш разбалтывать, разболтать; (мешая, ' разводить, равномерно распределять что в чём-либо жидком или сыпучем — ещё) размешивать, размешать [Марині кинувсь в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися. Устругали того хреста, розколотили з водою, дали [Хіврі] випити (Мирн.)]. розколочуватися, -чується, розколотитися, -лотиться 1) разбалтываться, разболтаться; 2) страд, з. (несоверш.) разбалтываться; размешиваться; ср. розколочувати. розколошканий 1) растрёпанный, всклокоченный, взлохмаченный [На Раздоріна дивляться смутні й блискучі очі, і не хочеться йому вірити, що оцей худий чоловік з розколошканим волоссям це він, Раздорін (Шиян)\\ ср. розколошкатися; 2) расколошмаченный; ср. розколошкати 2. розколошкати, -каю, -каєш разг. 1) встревожить; разг. взбудоражить; (испугав, заставить разбежаться и т. п. разг. — изредка) распугать [Коли сітка [волейбольна] була вже напнута, Маша оббігла намети і всіх, навіть найвайлуватіших, розколошкала: — Грати! (Гонч.); Годі, годі, не треба [пищати]!.. Ти мені всіх курей розколошкаєш (Донч.)]; 2) перен. редк. расколошматить [Полковник Мельник., налетів із своїм загоном на ворожу колону в марші і розколошкав її в дим (Верш.)]. розколошкатися, -кається разг. растрепаться, всклокочиться, взлохматиться [Руде волосся розколошкалось, очі горять (Шиян)]. розколошматити, -мачу, -матиш разг. расколошматить [Шпигун мовчав і тільки губи скривив у тонку посмішку. За цю посмішку Марко готовий був розколошматити йому голову (Трубл.)]. розколупаний расковырянный; расколупанный; расцарапанный. Ср. розколупувати. розколупувати, -пую, -пуєш и редк. розко- луплювати, -люю, -люєш, розколупати, -паю, -паєш расковыривать, расковырять, разг. расколупывать, расколупать; (нарыв и т. п. разг. — ещё) расцарапывать, расцарапать [Лесик схопив велику гіллячку і теж почав з другого боку розколупувати снігову загату (Забіла); Я не сказав їй тільки про те, що Юрчик сам розколупав капсуль патрона (Сміл.)]. \ розколювання раскалывание, расколка, раскол [При обтісуванні та розколюванні колод порушується зовнішня структура дерева, відкриваються його пори (Дерев. зо дчество Укр.)]. розколювати, -люю, -люєш, розколоти, -колю, -колеш раскалывать, расколоть; (сильным ударом разг. — ещё) рассаживать, рассадить; (быстрым движением прорезать, разделить надвое — ещё) рассекать, рассечь [Двоє чоловіків з ломами плигнули на крижину й почали розколювати її на менші шматки (Шиян); Блискуча сокира, мов блискавка, впала їй на голову й глибоко розколола череп (Коцюб.); А хто ж усі світи надвоє розколов? (Сос); Наталка Григорівна схвильовано прислухалась, як важко шумлять потоки води і грім розколює небо і землю (Донч.); Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гонч.); Підрозділи Желізнякова клином врізалися в позиції противника і розкололи їх (Ле і Левада)]. розколюватися, -люється, розколотися, -колеться 1) раскалываться, расколоться; (только оседая — ещё) расседаться, рассесться [Матрос урочисто замахнув кавуном і вдарив ним об своє гостре шкарубке коліно. Кавун хруснув і розколовся (Мик.); Земля наче розколювалась. Землю рвало на шматки (Риб.); Темнота над рікою розколювалась і розпускалася клубками імлистої синяви (Ваш); Розколовся світ на свободу і гніт (приказка)]; 2) страд, з. (песо- верш.) раскалываться; рассаживаться; рассекаться; ср. розколювати. розкольник уст., перен. раскольник; разг. раскбльщик [Партія завжди рішуче очищала свої ряди від розкольників і відступників (Рад. Укр., 1957, X)]. розкольництво уст., перен. раскольничество. розкольниця уст., перен. раскольница. розкольницький 1) уст. раскольничий, раскольнический, раскбльницкий; 2) перен. раскольнический [У квітні 1912 року виникла щоденна марксистська газета «Правда». Ліквідатори проти неї створили теж у Петербурзі конкуруючий розкольницький орган «Луч» (Ленін)]. розкомизитися, -мижуся, -мизйшся разг. раскапризничаться; разг. разъерепёниться. розконопачувати, -чую, -чуєш, розкошлатити, -пачу, -патиш расконопачивать, расконопатить. розконсервований расконсерв йрованный. розконсервувати, -рвую, -рвуеш расконсервировать [Ми тут без вас часу не марнували. На всі педалі натиснули, щоб розконсервувати будівництво (Шовк.)]. розконспірувати, -рую, -руєш расконспирировать [Мені довелось розконспірувати свої «секретні фонди», приготовлені для підпілля (перекл. з І. Козлова)]. розкопаний раскопанный; разрытый [За своїм багатством Чорна Могила перевищує всі інші розкопані слов'янські кургани |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)