Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 130 роз розікрасти (розкраду, розкрадеш) разворовывать, разворовать; разг. раскрадывать, раскрасть; книжн. расхищать, расхитить [I вороги нові Розкрадають, як овець, нас І жеруть!.. (Шевч.)', Майстри., розікрали були цехову касу (Фр.); — Еге, пора спати, — спохватився коваль, — а то багачі уже й ніч розікрали (Козл.)]. розкрадатися, -дається разворовываться; раскрадываться; расхищаться [Імператори [Римської імперії] приходили й відходили, і після кожного з них зменшувалось багатство Великого палацу, золото й срібло його роздавалось, розкрадалось (Скляр.)]. Ср. розкрадати. розкрадач, -ча расхититель [Ленін вимагав особливо суворого ставлення до розкрадачів соціалістичної власності (Біогр. Леніна)]. розкрадачка расхитйтельница. розкрадений разворованный; раскраденный; расхищенный. Ср. розкрадати. розкрадення разворовывание; раскрадывание; расхищение. Ср. розкрадати. розкрасйти см. розкрашувати. розкрасйтися см. розкрашуватися. розкраска (цветной узор) раскраска. розкрасти см. розкрадати. розкрашений 1) раскрашенный; окрашенный [На ганку, на розкрашеній, різаній лавочці, сидить двоє (Фр.)]; 2) украшенный. Ср. розкрашувати 1—2. розкрашення раскраска; окраска. Ср. розкрашувати 1. розкришування раскрашивание, раскраска; окрашивание, окраска. Ср. розкрашувати 1. розкрашувати, -шую, -шуєш, розкрасйти, -рашу, -расйш 1) раскрашивать, раскрасить; (перен.—об особом тоне, оттенке) окрашивать, окрасить; 2) (редк.: делать красивым) украшать, украсить [Сам ледащо, сам ледащо, ледачого й батька. Тільки його розкрасила, що сивая шапка (Чуб.)]. розкрашуватися, -шуюся, -шуешся, розкрасйтися, -рашуся, -расйшся 1) раскрашиваться, раскраситься; окрашиваться, окраситься; ср. розкрашувати 1; 2) страд, з. (несоверги.) раскрашиваться; окрашиваться; украшаться; ср. розкрашувати 1—2. розкрашувач спец. раскрасчик. розкрашувачка спец. раскрасчица. розкраювання раскраивание; разрезание, разрёзывание; терзание. Ср. розкраювати. розкраювати, -раюю, -раюєш, розкраяти, -раю, -раєш раскраивать, раскроить; (раз- деляя на части — ещё) разрезать, разрёзы- вать, разрезать; (перен. — о причинении страдания — ещё) терзать, растерзывать, растерзать, несоверш. раздирать, разрывать [Шматок криги, проносячись разом з бризками через палубу, розкраяв йому майже увесь лоб і щоку (Довж.); Вже скоро перша борозна Розкрає грунт в нових степах (Шпак); Темне небо розкраяла блискавка (Риб.); Якась невідома сила розкраяла мені і серце і душу надвоє... (Л. Укр.)]\ е^тш на смуги раскраивать, раскроить на полосы, разрезать, раз- рёзывать, разрезать на полосы; разг. располосовывать, располосовать. розкраюватися, -раюється, розкраятися, -рає- ться 1) (о сердце, душе) разрываться, разорваться; 2) страд, з. (несоверш.) раскраиваться; разрезаться, разрёзываться; растёрзываться; ср. розкраювати. розкраяний раскроенный; разрезанный; растерзанный [Оверко Половець сидів під колесом тачанки просто на землі, голова в нього була розкраяна (Янов.)] Петрові виступили смуги на лиці, червоні, як розкраяний буряк (Март.)]. Ср. розкраювати. розкраяти см. розкраювати. розкраятися см. розкраюватися. розкректатися, -рекчуся, -рекчешся разг. 1) раскряхтёться [Покликав [Данило] Се- мюнка, розкректався, мовить, що хворий, до походу не годен (Хижн.)]; 2) (о лягушках) расквакаться. розкремсати, -саю, -саєш разг. раскромсать. розкреслений расчерченный. розкреслювати, -люю, -люєш, розкреслити, -лю, -лиш расчерчивать, расчертить. розкривання 1) раскрывание, раскрытие; открывание; распахивание; 2) раскрытие, открывание; вскрывание, вскрытие; обнажение; обнаруживание, обнаружение; разоблачение. Ср. розкривати 1—2. розкривати, -ваю, -ваєш, розкрити* -рйю, -риєш 1) раскрывать, раскрыть; (створки, что-либо сомкнутое — ещё) открывать, открыть, (немного) приоткрывать, приоткрыть; (резким движением — полу одежды um. п. — ещё) распахивать, распахнутьг отпахивать, отпахнуть; (только что-нибудь задвигаюгцееся) разг. раздёргивать, раздёрнуть; уст. отверзать, отверзть, разверзать, разверзнуть [Галка кожного разу, коли до клітки наближався Андрій, розкривала дзьоба й тріпотіла крилами, вимагаючи ласощів (Донч.); Юрій сів біля столика, розкрив книжку (Левада); Старий мов проснувся, підвів голову, розкрив очі (Мирн.у, Лісовик розкриває свою кирею (Л. Укр.); Сахно і Чіпаріу рушили. Запашний степ розкрив їм свої широкі груди й прийняв в свої теплі животворні обійми (Смол.)]; О ^ти душу открывать, открыть душу, обнажать, обнажить душу [Захотілося всю душу розкрити їй, все розповісти, обійнявши її (Кундз.)]; ~ти обійми [кому] раскрывать, раскрыть объятия [кому] [Маркевич з незмінною люлечкою в зубах розкрив обійми, побачивши Тараса (Іван.); І всім пригніченим свої обійми Країна Рад широко розкривав (Рил.)]; г^тп очі на що перен. разг. открывать, открыть глаза на что; (соверш.— еще) научить чему [Л і д а: ..Петербург, курси., багато на що розкрили очі (Коч.)]; г^рйти рот (рота) а) (высказаться, заговорить) раскрыть (открыть) рот [Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто пе розкрив (Гонч.)]; б) (удивиться) разинуть (раскрыть, открыть) рот; г~ти рота на що фам. зариться, позариться на что [Ну, чого ж, і |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)