Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 132 роз із затримкою розкриття парашутів (Веч. Київ, 1957, V)]; 2) раскрытие, открытие; вскрытие; обнажение; обнаружение; разоблачение [Вірне розкриття дійсності органічно випливає із ставлення художника до життя, з його світогляду, творчого методу (Мист., 1957, 5)\ Гітлерівці хочуть, щоб людство не знало про їхні криваві справи. Вони бояться розкриття їхньої жахливої таємниці [Освєнціма] (Хижн.)]. Ср. розкривати 1 — 2. розкричатися, -чуся, -чйшся разг. раскричаться; (только о человеке — громко, раздражённо разг. —ещё) разораться; (от боли, негодования и т. п. — ещё) развопиться [А тут, дивись, дитина розкричиться, візьмеш його погодувати... (Мирн.)', У селі розкричалися півні, Сонце стало якраз на обід (Шпак)]. розкришений раскрошенный; измельченный. Ср. розкришувати. розкришення измельчение. розкришити см. розкришувати. розкришитися см.. розкришуватися. розкришувати, -шую, -шуєш, розкришити, -ришу, -рйшиш крошить, раскрошить; (на более мелкие части — ещё) мельчить, измельчать, измельчить [Влучним попаданням., розкришило другу гармату (Ст.)', Занапастив [кіт] кільце ковбаски: До половини, може, з'їв, А то порвав і розкришив (Гл.)\ Дай у руки, покажи, ще й у рот положи, — то він і тоді розкришить! (приказка)]. розкришуватися, -шується, розкришитися, -рйшиться крошиться, раскрошиться; мельчиться, измельчаться, измельчиться [По обох боках борозни земля розкришувалася (Коб.)', Вдарив в липу грім тріску- чий — Липа розкришилась (Руд.)]. Ср. розкришувати. розкрій, -рою спец. раскрой, раскройка [Спосіб розкрою, запроваджений на фабриці імені Смирнова-Ласточкіна, вже знайшов своїх послідовників на інших підприємствах легкої промисловості (Рад. Укр., 1957, IX)]. розкріпачений раскрепощённый [Розкріпа- чена вільна праця в країнах народної демократії при братній підтримці і допомозі народів Радянського Союзу творить чудеса в усіх галузях післявоєнного мирного будівництва (Гонч.)]. розкріпачення раскрепощение [Соціалістичний лад приніс жінці повне розкріпачення (Рад. Укр., 1949, Ш)]. розкріпачити см. розкріпачувати. розкріпачитися см. розкріпачуватися. розкріпачування раскрепощение. розкріпачувати, -чую, -чуєш, розкріпачити, -чу, -чиш раскрепощать, раскрепостить 4 [Жовтнева соціалістична революція розкріпачила жінку, забезпечила їй повну рівноправність у політичному і громадському житті (Літ. газ., 1957, III)]. розкріпачуватися, -чуюся, -чуєшся, розкріпачитися, -чуся, -чишся раскрепощаться, раскрепоститься. розкріпити см. розкріплювати. розкріпитися см. розкріплюватися, розкріплений раскреплённый. розкріплювати, -люю, -люєш и розкріпляти, -ляю, -ляєш, розкріпити, -ріплю, -ріпиш раскреплять, раскрепить. розкріплюватися, -люється и розкріплятися, -ляється, розкріпитися, -рїпиться раскрепляться, раскрепиться. розкріпляти см. розкріплювати. розкріплятися см. розкріплюватися. розкроєний раскроенный. розкроїти см. розкроювати. розкроювальник спец. раскройщик [Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів — і не лише якість, а й економне витрачання матеріалу (Веч. Київ, 1957, XI)]. розкроювання спец. раскраивание, раскрой, раскройка. розкроювати, -роюю, -роюєш, розкроїти, -рою, -реїн спец. раскраивать, раскроить. розкроюватися, -роюється спец. раскраиваться. розкрукатися, -каюся, -каєшся обл. раскаркаться (разг.). розкрупнення разукрупнение [За останні роки партія і уряд провели розкрупнення ряду міністерств з тим, щоб при скороченні загальної чисельності адміністративно-управлінського апарату наблизити господарське керівництво до підприємств (Матер. XX з. КПРС)]. розкрупнити см. розкрупнювати. розкрупнитися см. розкрупнюватися. розкрупнювання разукрупнение. розкрупнювати, -нюю, -нюєш, розкрупнити, -ню, -ниш разукрупнять, разукрупнить. розкрупнюватися, -нюється, розкрупнитися, -нйться разукрупняться, разукрупниться. розкрутити см. розкручувати. розкрутитися см. розкручуватися. розкручений 1) раскрученный, разверченный; развитый, развёрнутый;^ развинченный; 2) разверченный; раскрученный. Ср. ро зкручувати 1—2. розкручення развёртка. розкручування 1) раскручивание, разверчивание; развивание, развёртывание; ^ развинчивание; 2) разверчивание; раскручивание. Ср. розкручувати 1—2. розкручувати, -чую, -чуєш, розкрутити, -ру- чу, -рутиш 1) раскручивать, раскрутить, разверчивать, развертеть; (завитое — ещё) развивать, развить, развёртывать, развернуть; (о винте, гайке — ещё) развинчивать, развинтить [Я розплітав йому личаки, непомітно розкручував і надривав волоки (перекл. з Горького)', От кінь ніби десь зупинивсь; от ніби його [Остапаї розкрутили й розв'язали (Вовч.)\ Усякі квітки розкручували свої пуп'яночки, розгортували листочки свіжі (Н.-Лев.)', Я кручу по-своєму, а вона [кума] розкручує по-своєму (Н.-Лев.); Сашко так розкрутив і розбовтав паровика, що на протязі місяця йому вже й справді ніхто не міг дати ради (Козач.)]; 2) (приводить в круговое движение что- нибудь) разверчивать, развертеть; раскручивать, раскрутить [Крутиться, хурчить джмелем веретено і, мов тьмяний вогник, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)