Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз
133
роз
розкручує біля себе невеличку коловерть
сірого світла, (Ст.)].
розкручуватися, -чуюся, -чуєшся,
розкрутитися, -ручуся, -рутишся
^раскручиваться, раскрутиться, разверчиваться,
развертеться; развиваться, развиться,
развёртываться, развернуться; развинчиваться,
развинтиться [Повільно розкручуючись,
шарудів дріт по піску (Минко); Кодола
свиснула й розкрутилась, мов чорна гадина
(Н.-Лев^.); Розкручувався лист,
розкривалася парость, бруньки, квіти (Довж.)];
2) разверчиваться, развертеться;
раскручиваться, раскрутиться; 3) страд, з. (несоверш.)
раскручиваться, разверчиваться; развиваться,
развёртываться; развинчиваться;
разверчиваться; раскручиваться. Ср.
розкручувати 1 — 2.
розкряжований техн. раскряжёванный.
розкряжовуваний техн. раскряжёвка.
розкряжовувати, -жовую, -жовуєш,
розкряжувати, -жую, -жуєш техн.
раскряжёвывать, раскряжевать.^
розкряжовуватися, -жбвується техн.
раскряжёвываться.
розкрякатися, -каюся, -каєшся разг. раскря-
каться; (о крике еорон и других птиц
разг. — обычно) раскаркаться; (о звуках,
напоминающих крик лягушки — изредка)
расквакаться.
розкублитися, -люся, -лишся разгнездйться;
(только в образном употреблении фам. —
изредка) народить детей [Моя Мотронка
як розкублиться замужем, дак і в дворі
дітвора не потовпиться (Барв.)].
розкубрювати, -рюю, -рюєш, розкубрити,
-рю, -рипі обл. раскупоривать,
раскупорить [Ад'ютант командира., витяг з
ящика консерви й почав розкубрювати їх
(Я нов.)].
розкувати см. розковувати.
розкуватися см. розковуватися.
розкудкудакатися (розкудкудачуся, розкудку-
дачешея и розкудкудакаюся,
розкудкудакаєшся) разг. раскудахтаться [Ж а н:
..От мужчина, а розкудкудакався, мов
стара баба (Фр.)].
розкудланий разг. растрёпанный;
взлохмаченный [Він був без шапки, розкудланий,
розхристаний. Видно, що тілько-тілько
що встав (Мирн.); Руда шапка не
прикривала гаразд розкудланого волосся
(Коцюб.)]] см. ещё розкуйовджений.
розкудлати, -лаю, -лаєш разг. растрепать;
взлохматить; см. ещё розкуйовджувати.
розкудлатися, -лаюся, -лаєшся разг.
растрепаться ; взлохматиться; см. ещё
розкуйовджуватися.
розкудлачений разг. растрёпанный;
взлохмаченный [Вона [посесорша] була убрана
зовсім по-панськи, але її лице, її
нечепурна одежа, чорний поділ спідниці й розкуд-
лачене волосся на голові — все це
показувало, що вона не панія (Н.-Лев.); З хати
напроти вийшов високий юнак з чорним
розкудлаченим кучерявим чубом, що
неслухняно падав йому на лоб (Eon.)]; см.
ещё розкуйовджений.
розкудовчений см. розкуйовджений.
І розкудовчити см. розкуйовджувати.
розкудовчитися см. розкуйовджуватися.
розкуй даний обл. см. розкуйовджений.
І розкуйдати, -даю, -даєш обл. см.
розкуйовджувати, розкуйовдити.
розкуй датися, -даюся, -даєшся обл. см.
розкуйовджуватися, розкуйовдитися.
розкуйдити, -джу, -диш обл. см.
розкуйовджувати , розкуйовдити.
розкуйбв даний обл. см. розкуйовджений.
розкуйовджений, разг. розкудовчений
разворошённый; растрёпанный; взлохмаченный;
вскосмаченный, всклокоченный,
всклоченный; взъерошенный; растереблённый
[Яків Сажнєв, розкуйовджений, ..часто
нахилявся і випрямлявся, подаючи
снаряди (Ткач); Сам Недбай, кремезний, опець-
куіатий хлопець з розкудовченим чубом
і заспаними, трохи насмішкуватими карими
очима, був прямою протилежністю гостеві
(Вас); Розкуйовджені хмари суворо клуб-
ляться над Чари-Комишами; над містом
нашим, у підхмар'ї, цілі сполохи-заграви
(Гонч.)]. Ср. розкуйовджувати.
розкуйовджувати, -джую, -джуєш,
розкуйовдити, -джу, -диш и разг. розкудовчити,
-чу, -чиш разворашивать, разворошить;
растрёпывать, растрепать; (о волосах и т. п.)
взлохмачивать, лохматить, взлохматить,
разг. вскосмачивать, косматить,
вскосматить, всклокочивать, всклокочить,
всклочивать, всклочить; (топорщить — обычно)
взъерошивать, ерошить, ершить,
взъерошить, разг. взъершить; (дёргая., трогая —
ещё) растеребливать, растеребить [Матюша
ще завзятіше почав розкуйовджувати
солому (Шиян); На якомусь повороті
будівельник загубив свій кашкет. Вітер
розкуйовдив його русяве волосся (Жур.);
Надійна підійшла до сина, розкудовчила
йому волосся, притиснула свою голову до
кучерів Аркадія (Hon.)].
розкуйовджуватися, -дж'уюся, -джуєшся,
розкуйовдитися, -джуся, -дишся и разг.
розкудовчитися, -чуся, -чишся і)
растрёпываться, растрепаться; взлохмачиваться,
взлохматиться; вскосмачиваться, вскос-
матиться, всклокочиваться,
всклокочиться, всклочиваться, всклочиться;
взъерошиваться, ерошиться, ершиться,
взъерошиться; взъершйться; растеребливаться,
растеребиться [їй., стало жарко, пишне волосся
розкуйовдилося, вона замовкла і сиділа з
нерухомим поглядом (перекл. з Ажаева);
Січе [кропиву] дівчина, а коси розмотались
і мушки лізуть в очі; поправила і знов січе,
а волосся знов розкудовчилось (Свидн.)];
2) страд, з. (несоверш.) разворашиваться;
растрёпываться; взлохмачиваться;
вскосмачиваться, всклокочиваться, всклочиваться;
взъерошиваться; растеребливаться. Ср.
розкуйовджувати,
розкуйовдити см. розкуйовджувати,
розкуйовдитися см. розкуйовджуватися,
розкукурікатися, -каюся, -каєшся разг. рас-
кукарёкаться [Розкукурікався співун
(Гл.)[.
розкуматися, -маюся, -маєшся разг.
прекратить кумовские отношения; редк. раскумй-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)