роз 133 роз розкручує біля себе невеличку коловерть сірого світла, (Ст.)]. розкручуватися, -чуюся, -чуєшся, розкрутитися, -ручуся, -рутишся ^раскручиваться, раскрутиться, разверчиваться, развертеться; развиваться, развиться, развёртываться, развернуться; развинчиваться, развинтиться [Повільно розкручуючись, шарудів дріт по піску (Минко); Кодола свиснула й розкрутилась, мов чорна гадина (Н.-Лев^.); Розкручувався лист, розкривалася парость, бруньки, квіти (Довж.)]; 2) разверчиваться, развертеться; раскручиваться, раскрутиться; 3) страд, з. (несоверш.) раскручиваться, разверчиваться; развиваться, развёртываться; развинчиваться; разверчиваться; раскручиваться. Ср. розкручувати 1 — 2. розкряжований техн. раскряжёванный. розкряжовуваний техн. раскряжёвка. розкряжовувати, -жовую, -жовуєш, розкряжувати, -жую, -жуєш техн. раскряжёвывать, раскряжевать.^ розкряжовуватися, -жбвується техн. раскряжёвываться. розкрякатися, -каюся, -каєшся разг. раскря- каться; (о крике еорон и других птиц разг. — обычно) раскаркаться; (о звуках, напоминающих крик лягушки — изредка) расквакаться. розкублитися, -люся, -лишся разгнездйться; (только в образном употреблении фам. — изредка) народить детей [Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться (Барв.)]. розкубрювати, -рюю, -рюєш, розкубрити, -рю, -рипі обл. раскупоривать, раскупорить [Ад'ютант командира., витяг з ящика консерви й почав розкубрювати їх (Я нов.)]. розкувати см. розковувати. розкуватися см. розковуватися. розкудкудакатися (розкудкудачуся, розкудку- дачешея и розкудкудакаюся, розкудкудакаєшся) разг. раскудахтаться [Ж а н: ..От мужчина, а розкудкудакався, мов стара баба (Фр.)]. розкудланий разг. растрёпанный; взлохмаченный [Він був без шапки, розкудланий, розхристаний. Видно, що тілько-тілько що встав (Мирн.); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся (Коцюб.)]] см. ещё розкуйовджений. розкудлати, -лаю, -лаєш разг. растрепать; взлохматить; см. ещё розкуйовджувати. розкудлатися, -лаюся, -лаєшся разг. растрепаться ; взлохматиться; см. ещё розкуйовджуватися. розкудлачений разг. растрёпанный; взлохмаченный [Вона [посесорша] була убрана зовсім по-панськи, але її лице, її нечепурна одежа, чорний поділ спідниці й розкуд- лачене волосся на голові — все це показувало, що вона не панія (Н.-Лев.); З хати напроти вийшов високий юнак з чорним розкудлаченим кучерявим чубом, що неслухняно падав йому на лоб (Eon.)]; см. ещё розкуйовджений. розкудовчений см. розкуйовджений. І розкудовчити см. розкуйовджувати. розкудовчитися см. розкуйовджуватися. розкуй даний обл. см. розкуйовджений. І розкуйдати, -даю, -даєш обл. см. розкуйовджувати, розкуйовдити. розкуй датися, -даюся, -даєшся обл. см. розкуйовджуватися, розкуйовдитися. розкуйдити, -джу, -диш обл. см. розкуйовджувати , розкуйовдити. розкуйбв даний обл. см. розкуйовджений. розкуйовджений, разг. розкудовчений разворошённый; растрёпанный; взлохмаченный; вскосмаченный, всклокоченный, всклоченный; взъерошенный; растереблённый [Яків Сажнєв, розкуйовджений, ..часто нахилявся і випрямлявся, подаючи снаряди (Ткач); Сам Недбай, кремезний, опець- куіатий хлопець з розкудовченим чубом і заспаними, трохи насмішкуватими карими очима, був прямою протилежністю гостеві (Вас); Розкуйовджені хмари суворо клуб- ляться над Чари-Комишами; над містом нашим, у підхмар'ї, цілі сполохи-заграви (Гонч.)]. Ср. розкуйовджувати. розкуйовджувати, -джую, -джуєш, розкуйовдити, -джу, -диш и разг. розкудовчити, -чу, -чиш разворашивать, разворошить; растрёпывать, растрепать; (о волосах и т. п.) взлохмачивать, лохматить, взлохматить, разг. вскосмачивать, косматить, вскосматить, всклокочивать, всклокочить, всклочивать, всклочить; (топорщить — обычно) взъерошивать, ерошить, ершить, взъерошить, разг. взъершить; (дёргая., трогая — ещё) растеребливать, растеребить [Матюша ще завзятіше почав розкуйовджувати солому (Шиян); На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (Жур.); Надійна підійшла до сина, розкудовчила йому волосся, притиснула свою голову до кучерів Аркадія (Hon.)]. розкуйовджуватися, -дж'уюся, -джуєшся, розкуйовдитися, -джуся, -дишся и разг. розкудовчитися, -чуся, -чишся і) растрёпываться, растрепаться; взлохмачиваться, взлохматиться; вскосмачиваться, вскос- матиться, всклокочиваться, всклокочиться, всклочиваться, всклочиться; взъерошиваться, ерошиться, ершиться, взъерошиться; взъершйться; растеребливаться, растеребиться [їй., стало жарко, пишне волосся розкуйовдилося, вона замовкла і сиділа з нерухомим поглядом (перекл. з Ажаева); Січе [кропиву] дівчина, а коси розмотались і мушки лізуть в очі; поправила і знов січе, а волосся знов розкудовчилось (Свидн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) разворашиваться; растрёпываться; взлохмачиваться; вскосмачиваться, всклокочиваться, всклочиваться; взъерошиваться; растеребливаться. Ср. розкуйовджувати, розкуйовдити см. розкуйовджувати, розкуйовдитися см. розкуйовджуватися, розкукурікатися, -каюся, -каєшся разг. рас- кукарёкаться [Розкукурікався співун (Гл.)[. розкуматися, -маюся, -маєшся разг. прекратить кумовские отношения; редк. раскумй-
|