Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 134 роз ться [Гляди, Федоре, щоб не прийшлось розкуматисяі (Мирн.)]. розкумекати, -каю, -каєш фам. раскумекать [Вона хотіла знати, хто викреслює рядки в листі від солдата.. Пішла до Давида Чобітка, і той чомусь пошепки пояснив їй: — Цензура воєнна. Розкумекала тепер? (Донч.)]. розкупати см. розкуповувати. розкупатися1, -пається см. розкуповуватися. розкупатися2, -паюся, -паєшся (увлечься купанием) разг. раскупаться. розкупити см. розкуповувати. розкуплений раскупленный [Посилаю вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати, бо наклад розкуплений (Стеф.)]. розкуповувати, -новую, -повуєш и розкупати, -паю, -паєш, розкупити, -куплю, -купиш раскупать, раскупить [В [демократичному] Берліні великими тиражами виходили книжки радянських письменників. їх зразу ж розкуповували (Собко)]. розкуповуватися, -повується раскупаться [Тепер у нас «Волинь» так розкуповується, що., часом не стає №№ для продажу (Коцюб.)]. розкупорений раскупоренный. розкупорити см. розкупорювати. розкупоритися см. розкупорюватися. розкупорка раскупорка. розкупорювання раскупоривание, раскупорка. розкупорювати, -рюю, -рюєш, розкупорити, -рю, -риш раскупоривать, раскупорить [Представники місій., збилися біля полковника Уолша, глави англійської місії, що сам взявся розкупорювати пляшки (Гонч.)]. розкупорюватися, -рюється, розкупоритися, -риться раскупориваться, раскупориться. розкур, -ру разг. раскур. розкуражитися, -жуся, -жишся разг. раскуражиться [Зате ж як розкуражиться [скрипочка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що й бас товстючий загуде (Гл.)І розкурений раскуренный. розкурити см. розкурювати. розкуритися см. розкурюватися. розкурка разг. раскурка. розкуркулений раскулаченный [Коли розкур- куленого Ферапонта «Назаровича, а з ним і його прихильників вигнали з села, надійшла черга й ігумена (Донч.)]. розкуркулення раскулачивание [— Розкур- кулешія проходило вже у вашому районі? — В деяких селах уже, а близько комуни ще ні (Ірч.)]. розкуркулити см. розкуркулювати. розкуркулювання раскулачивание [Бідняки й середняки складали й обговорювали на загальних зборах списки господарств, що підлягали розкуркулюванню (Іст. Укр. РСР)]. розкуркулювати, -люю, -люєш, розкуркулити, -лю, -лиш раскулачивать, раскулачить [Про Хому тоді йшла довга спірка: одні казали, що його слід розкуркулити, а інші доводили, що розкуркулювати його ні за що (Збан.)]. розкуркулюватися, -люється раскулачиваться розкурювання раскуривание; разг. раскурка. розкурювати, -рюю, -рюєш, розкурити, -курю, -куриш раскуривать, раскурить [Він витягає з кишені люльку, що дуже нагадує револььер, набиває її пахучим тютюном, розкурює (Собко)]. розкурюватися, -рюється, розкуритися, -куриться раскуриваться, раскуриться. розкусити см. розкушувати. розкустраний лохматый; взлохмаченный, взъерошенный; всклокоченный [Червоний очіпок на розкустраній голові схилився набік, і тим сердите тітчине лице здавалося ще сердитіше (Мирн.)]. Ср. розкустрати. розкустрати, -раю, -раєш обл. взлохматить, взъерошить; разг. взъершить, всклокочить. розкутаний раскутанный; распахнутый [В легкому осінньому пальтечку, розкутана, з важким чемоданом у правій руці, зупинилася Ганна край високого залізничного насипу (Козач.)]. Ср. розкутувати. розкутати см. розкутувати. розкутатися см. розкутуватися. розкути см. розковувати. розкутий раскованный; (перен. — ещё) освобождённый от оков [Кінь утомлений, копита Розкуті, розбиті (Шевч.); Немов ріка в весняному кипінні, Такий розкутий Леніним народ (Дмитр.)]. розкуття расковка. розкутувати, -тую, -туєш, розкутати, -таю, -таєш раскутывать, раскутать; (полы оде- жды) распахивать, распахнуть [У дверях стала Василина.. Вся бліда, руки тремтять, важко дише і все хустку то розкутує, то закутує (Куч.); Розкутала я Сашка, посадила на лаві коло бабусі (Іван.)]. розкутуватися, -туюся, -туєшся, розкутатися, -таюся, -таєшся раскутываться, раскутаться; распахиваться, распахнуться. Ср. розкутувати. розкучерявитися, -влюся, -вишся разг. рас- кудрявиться. розкучматися, -маюся, -маєшся редк. см. розкудлатися. розкушати см. розкуштувати. розкушений раскушенный [Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Л. Укр.)]. розкуштувати, -тую, -туєш и редк. розкутати, -шаю, -шаєш разг. распробовать [Балабуха випив, навіть гаразд не розкуштувавши, і взяв в руки скибку паляниці (Н.-Лев.); От купіть, тоді й розкутаємо, яке воно [пиво] (Коцюб.)]. розкушувати, -шую, -шуєш, розкусити, -кушу, -кусиш раскусывать, раскусить [Янцьо сів коло тата під піч на лаву й почав вибирати з-за пазухи не зрілі ще лісові горіхи, розкушувати їх зубами, оббирати і заїдати смачно (Коб.)\ X р а п к о: Молода неповинна душа зразу помітила, зразу розкусила, що воно за ірод придався (Мирн.)]. розкушуватися, -шується раскусываться. ро зк ущепи й разросшийся [кустом]; рас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)