роз 135 роз кустившийся [Практика підтверджує, що добре розкущепі й укорінені рослини менше терплять від несприятливих умов зимою (Калг. Укр., 1957, б); На небі ріденькі, ще не розкущені сходи зірок, на вулиці незрозуміла метушня, лайка, голосіння (Cm.)Y. Ср. розкущуватися. розкущуватися, -щується (редк.), розкущитися, -щиться разрастаться [кустом], разрастись [кустом]; (соверги. пряль., перен. — ещё) раскуститься [Пшениця з осені добре укоренилась, розкущилась (Коле. Укр., 1957, 2)\ Я відчув, що любов, яка довго жевріла в моєму серці, набрала снаги й розквітла, розкущилася веселим, високим полум'ям (Яное.)]. розлагоджуватися, -джується разг. не ладиться, разлаживаться. розлад, -ду разлад, (реже) разг. разладица; (беспорядок — ещё) разброд; (о нарушении функционирования органа или системы) расстройство; (перен.: разруха um. п.) развал [Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Чорн.)', Спів., розповзався і ущухав від розладу голосів (Довж.)', Іноді хвороба [гострий гастрит] супроводжується підвищенням температури і розладом кишечника (Наука і життя, 1959, 8)]; «-^д шлунка расстройство желудка; нервовий ~д нервное расстройство. розладдя разг. разладица; (чаще) разлад; (ссора, вражда) раздор [Вона думала: пройде місяць-другий, охолоне Йосипове гаряче серце, одумається Йосип і розладдя само угамується (Мирн.)]. розладжений разлаженный; расстроенный; расшатанный. Ср. розладжувати. розладженість, -ності разлаженность; расшатанность. Ср. розладжувати. розладжування разлаживание; расстраивание; расшатывание. Ср. розладжувати. розладжувати, -джую, -джувш, розладити, -джу, -диш разлаживать, разладить; (на- ругиатъ порядок, нормальную деятельность чего-либо) расстраивать, расстроить; (о здоровье, нервах — ещё) расшатывать, расшатать [Обстановка в Чернівецькій семінарії пригнічувала Маковея і часто розладжувала його творчі плани (Жовт., 1956, 2)]. розладжуватися, -джується, розладитися, -ди- ться разлаживаться, разладиться; расстраиваться, расстроиться; расшатываться, расшататься. Ср. розладжувати. розладити см. розладжувати. розладитися см. розладжуватися. розладнаний разлаженный; расстроенный; расшатанный [Войницький: Маєток чистий від боргів і не розладнаний тільки завдяки моїм особистим зусиллям (перекл. з Чехова); Розладнані ряди умаиців зімкнулися (Кач.)]; ~не господарство расстроенное хозяйство. Ср. розладнувати. розладнаність, -ності разлаженность; расшатанность. Ср. розладнувати. розладнання расстройство [Шкідливими для органів слуху дітей є надмірно потужні звуки, бо вони можуть викликати розладнання слуху (Шкільна гігієна)]. розладнати см. розладнувати. розладнатися см. розладнуватися. розладнувати, -ную, -нуєш, розладнати, -наю, -наєш разлаживать, разладить; (нарушать порядок, нормальную деятельность чего- либо) расстраивать, расстроить; (о здоровье, нервах — ещё) расшатывать, расшатать [Дати Марті кращу ділянку — це значить якоюсь мірою розладнати стрункі ряди людей, розхолодити їх енергію (Во- лош.)\ Під час багатьох захворювань, які розладнують діяльність всього організму, порушується і нормальна діяльність головного мозку (Шкільна гігієна)]', ~нати шлунок расстроить жел у док. розладнуватися, -нується, розладнатися, -нає- ться разлаживаться, разладиться; расстраиваться, расстроиться; расшатываться, расшататься [Жека, схилившись на стіл, плакала.. Може, від горя, що так нагло розладналося наступне весілля, а може, й від радості, що розладналося воно своєчасно (Збан.)', Один за одним почали охоплюватись полум'ям [ворожі] танки другої, третьої, п'ятої лави... Крицевий стрій розладнався (Ле і Левада)', У туберкульозного хворого під впливом отрут [токсинів] туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (Наука і життя, 1956, 9)]\ господарство (хазяйство) зналося хозяйство расстроилось, хозяйство пришло в расстройство; справи «зналися дела расстроились, дела пришли в расстройство. Ср. розладнувати. розлазитися1, -лазиться и (реже) розліза- тися, -зається, розлізтися, -зеться 1) расползаться, расползтись [Горобенята почали розлазитись. Грицько ухопив герлигу. —А куди!., куди!.. — закричав. Та — геп! герлигою по горобенятах (Мирн.)', Не витерпів [батько] лихої долі, Умер на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Шевч.)\ Однак мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу., і щелепи трясуться... (Коцюб.)]', 2) (приходить в негодность, разрушаться; терять очертание, форму) разг. разлезаться, лезть (несоверш.), разлезться, расползаться, расползтись; (от ветхости разг. — ещё) разъезжаться, разъехаться; (несоверш. — о ткани разг. — ещё) ползти [—Мені треба новий комірчик до форми купити, цей вже зовсім розлазиться, — першою вихопилась Марина (Собко)', Випав дощ і загасив пожежу. Чого не знехтував пекельний вогонь, то те докінчила дощова вода: величезні стоги розлізлися, розпалися (Мирн.); Не кравець-бо винен! Сам розлазишся, то й одежа мусить розлізтись, — не залізна ж! (Н.-Лев.)]. розлазитися2, -лажуся, -лазишся (соверш.: увлечься ползанием) разг. расползаться. розлам, -му разлом [Скеля струснулася від вибуху. Покривши всякі чувані людиною шуми скреготом розламу, посунулася впиз (Ле)].
|