роз 137 роз розливався в поле між двома невисокими горами (Н.-Лев.); Дніпро широко розлився, затопив увесь Труханів острів і Микільську Слобідку (Іван.); Десь в сінях щохвилини гримали двері, кричали кури і розливалась вода (Коцюб.); Перед очима розіллявся мальовничий ставок (Ле)]; ср. розливати; 2) перен. разливаться, разлиться; (преим. о чувствах — ещё) изливаться, излиться; (реже книжн. — ещё) источать (несоверги.); (в образном употреблении — преим. о вибрирующих звуках — ещё) рассыпаться, рассыпаться [Сонце надолужувало перед близьким кінцем літа. Воно розливалося по бруку гарячою плівкою (Мик.); Блискавка раз у раз блись та й блись! так і розливається огняним морем (Барв.); Антін ходив по хаті і чув, як хлюпає в ньому і готове розлитись все пережите за ніч (Коцюб.); Радість широко розлилася по Леоновім лиці (Фр.); — А Марта, щоб покрити мене перед мамою, взяла мою вину на себе, — розливалася [я] жалібно перед папою (Мирн.); Ме- лашка заспівала пісні. Пішов гул по лісі і розлився по долині срібною луною (Н.-Лев.)]; О ^тися [слізьми (сльозами, плачем)] разг. заливаться, залиться слезами [Маруся їм і каже: — Батеньку, матінко, мої ріднесенькі! Попрощаймося на сім світі... Тут стала їм руки цілувати; а вони так і розливаються, плачуть (Квітка); Катря впала коло тії кам'яної постелі на коліна, розливається слізьми (Вовч.)]; зватися соловейком (заниматься краснобайством,) разг. разливаться (заливаться, петь) [соловьем] [З полегшенням перейшов він [промовець] до козацьких справ. Тут можна розливатися соловейком (Тулуб)]; 3) страд, з. (несоверги.) разливаться; проливаться; ер. розливати. розливач, -ча разливщик. [юзлйвка разг. разливка [Основні операції по., розливці чавуну та ін. повністю механізовані й автоматизовані (Рад. Укр., 1958, VII)]. розливна і) прил. см. розливний; 2) (род. розливної) сущ. разливная. розливний і) разливной, разливтгый; (для разливания—обычно) разливательный, спец. разливочный; г~нё вино разливное вино; ^на машина разливочная машина [Бачили [ми]., підйомник, складне цехове господарство, електрообладнання, розливну машину... (Вишня)]; 2) (о местности; с голосе) редк. заливной; (только о звуке — ещё) заливистый; (только о лугах, долинах — ещё) поёмный [Ранкові промені гілля густу намітку Пронизували. Враз почувся з гущини Розливний тенорок (Рил.)]; О ^нё море (об обилии спиртных напитков) разг. шутл. разливанное море, разливное море. розливник редк. разливщик. розлйвочний спец. разливочный [Старий Матій цілий свій вік проробив у розливоч- ному цеху «на оцті», як говорили у них (Тури.)]; ~на машина разливочная машина [Пливуть розливочні машини І сиплють зорі золоті, Які зливаються в єдиний Вогненно сяючий потік (Заб.)]. розливчастий редк. разлйвистый; (перен. — изредка) расплывчатый [Розливчаста ріка (Васильк. у. — Сл. Г р.); Тіні од дерева були неясні, не різкі, а м'які, розливчасті, неначе потрушені пилом (Н.-Лев.)]. розлигувати, -гун>, -гуєш, розлигати, -гаго, -гаєш снимать верёвку [с рогов вола или коровы], снять верёвку [с рогов вола или коровы] [Тут же Митько зразу розлигує корів і пускає в загороду (Головко); Розлигав воли, пустив на пашу (Головко)]. розлизувати, -зую, -зуєш, розлизати, -лижу, -лижеш разлизывать, разлизать [Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Ном.)]. розлипатися, -пається, розлипнутися, -петься разг. разлипаться, разлйпиуться. розлити см. розливати. розлитий разлитый; пролитый; уст. пролитой [Дніпро, внизу розлитий, Сяє, грає, котить води... (Рил.); Вона ходила по залі з кутка в куток, ..на лиці був розлитий глибокий, безнадійний смуток (Л. Укр.); Довбишка зараз угляділа під хатою дві смуги розлитої глини (Н.-Лев.)]. Ср. розливати. розлитися см. розлітатися. розлиття разлитие; спец. разлив, разливка, розлив; ~тя жовчі мед. разлитие жёлчи [Мартина садовлять на стільці. Він жовтий — від розлиття жовчі (Трубл.)]; ~тя ріки (річки, вод) разлив (разлитие) реки (речки, вод) [Хто спинить розлиття весняних світлих вод? (Рил.)]. розліг см. розлоги. розлізатися см. розлазитися1. розлізлий разлезшийся, расползшийся; разъехавшийся [Усякі знаки з-під моїх рук виходили криві, гачкуваті, розлізлі (Фр.)], Ср. розлазитися1 2. розлізтися см. розлазитися1. розлінитися см. розлінюватися. розлінійований см. розлініяний. розлініювання разлиновывание. розлініювання, розлініяння разлиновка. розлініювати, -ніюю, -ніюєш, розлініювати, -ніюю, -ніюєш и розлініяти, -иію, -нієш разлиновывать, разлиновать. розлініяний, (реже) розлінійований, редк. розліновашій разлинованный [Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (Донч.); В заґратованих вікнах корчми принадно мерехтить розліноване залізом світло (Cm.)]. розлініяння см. розлініювання. розлініяти см. розлініювати. розліновашій см. розлініяний. розлінюватися, -нююся, -нюєшся, розлінуватися, -нуюся, -нуєшся и розлінитися, -лінюся, -лінишся разлениваться, разлениться, облениваться, облениться; (соверш. разг. — ещё) залениться; (становиться лентяем) разг. излениваться, излениться [Настя., дума собі: привикла змалку ледарювати, розлінувалася, все коли б на готовому їй, коли б панувати (Мирн,); Море
|