Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 138 роз цієї ранкової години немовби розлінилося (перекл. з Сьомушкіна)]. розліпити см. розліплювати. розліпитися см. розліплюватися. розліплений 1) расклеенный; разлепленный; 2) расклеенный; разлепленный [На стіні естради і ще в двох-трьох місцях розліплені свіжі афіші (Коч.)]. Ср. розліплкватп 1—2. розліплювання 1) расклеивание; 2) расклеивание [Іноземна колегія видавала короткі заклики до населення — для розліплювання на парканах та стінах будинків (Смол.)]. Ср. розліплювати 1—2. розліплювати, -люю, -люєш, розліпити, -ліплю, -ліпиш разг. 1) расклеивать, расклеить; разг. разлеплять, разлепить [Зліпила баба нам вареник, ..А розліпить його не втнеш (і'л.I; 2) (приклеивать что-либо в разных местах) расклеивать, расклеить; разг. разлеплять, разлепить. розліплюватися, -люеться, розліпитися, -ліпиться расклеиваться, расклеиться; разлепляться, разлепиться [Оксана: Що ж ти йому готуєш? Г.а н я: Борщ, ..потім вареники. Тільки вареники у мене розліпились (Корн.)]. Ср. розліплювати 1. розліт, -льоту разлёт [3 розльотом серць і мислі в лад січе радянський автомат (Голое.); Над сірими очима тріпоче брів розліт (Бажан)]; ~т птахів разлёт птиц; перескочити (ударитися и m. п.) з зльоту перескочить (удариться um. п.) с разлёту (разлёта). розлітайка разг. разлетайка [Гість викотився в коридор з шипінням, з виском, кутаючись у широку розлітайку (перекл. з Горького)]. розлітання разлёт. розлітатися1, -таюся, -таешся, розлетітися, -лечуся, -летйшся 1) разлетаться, разлететься; (о полах одежды — ещё) распахиваться, распахнуться; (перен.: исчезать — о чувстве, состоянии — изредка) рассеиваться, рассеяться [Покричавши деякий час над щілиною, горобці розлітаються (Коп.); Одна-однісіиька сиджу, як та бідна сиротина. Діти були — виросли, розлетілися (Ряб.)\ Він бачив перед собою лиш довгі поли чийогось халата, що кумедно розлітались на вітрі (Коцюб.); Розлітаються думки у Микули. Сьогодні неділя. Неділя чи субота? Ні, справді неділя (Мак.)]; ^л^тїлася звістка разнеслась еєсть, разнеслось известие [Ранком., блискавкою розлетілася радісна звістка (Баги)]; 2) (в образном употреблении: колоться, дробиться) разбиваться, разбиться; разг. разлетаться, разлететься; (о материи: рваться от ветхости) расползаться, расползтись [Макітра глухо зойкнула й розлетілась на черепки (Донч.); Купіть, мамо, ..собі іювияну хустку, бо стара вже геть розлітається (Козл.)]. розлітатися-, -таюся, -таїшся (соверги.: увлечься летанием) разг. разлетаться [Праворуч — два ставки. Над ними, понад самою водою, Веселі розлітались ластівки (Піде.)]. розлічити см. розлічувати. розлічитися см. розлічуватися. розлічувати, -чую, -чуєш, розлічити, -лічу, -лічиш 1) уст. рассчитывать, рассчитать, расчесть [Г р у ї ч є в а: ..Я ніколи не повірю, щоб Люба була справді такою дитинкою, як вона з себе удає. їй не 16 літ. Вона просто дуже зручно розлічила всі ходи (Л. Укр.)]; 2) (редк.: распознавать) различать, различить [Навчилася вона ще кілька слів; уміла вже розлічити жовте од зеленого, чорне од білого, червоне од синього (Мирн.)]. розлічуватися, -чуюся, -чуєшся, розлічитися, -лічуся, -лічишся уст. рассчитывать, рассчитать, расчесть [Багатий тут на смерть гнівився, Що він з грішми не розлічився, Кому і кілько треба дать (Котл.)]. розлоги, -гів, редк. розліг, -логу (широкое, свободное пространство) простор, раздолье [А ці розлоги, що розкинулись ген-ген за горами та долинами скільки оком захопиш!.. Адже то панське!.. (Коцюб.); Наплив я на розліг сухого океану, Ниряв в зіллі віз і, мов між хвиль човнок, Пливе між пойних лук по килиму квіток; Минаю острови зелені я бур'яну (перекл. Борови- ковського)]. розлогий 1) широкий; (образно: привольный, свободный — изредка) раздольный, книжн. пространный; (раскинувшийся — только о деревьях, кустах) развесистый, раскидистый [На розлогих артільних ланах гудуть трактори (Вишня), У всіх одна дорога — сонячна, розлога: в росіянина, в грузина, в узбека, в мордвина (Тер.); Ой розлогий світ широкий! Ліс високий, яр глибокий, сині ріки, береги, степ зелений навкруги (Забіла); Вона сіла спочивати під розлогою смерекою (Фр.)]; 2) (некрутой) отлогий, пологий; (о рельефе местности — ещё) покатый, разг. покатистый, обл. разлогий [Рівчак там розлогий був (Новомосковск, у. — Сл. Гр.); Вони зійшлись на розлогому дні яру, де розпорошився сніг чистим покровом (Коп.)]; 3) (о звучании голоса, смеха um. n.) раскатистый; (о песне — обычно) раздольный [3-над каналу, де простягались невеличкі пляжі, левади й гаї, чути було голосну й розлогу, пісню (Дмитр.)]. розлого нар. 1) широко; раздольно; пространно [Розлого послалась Барвінкова Стінка, колись запорізьке село (Щог.); Чумацької не ждіте Одіссеї: Часи старого епосу пройшли.. Нам так не жить розлого, як жили Діди, поважні, ніби чорногузи... (Рил.)]; 2) раскатисто; раздольно [Яке це щастя — дарувать вологу Квіткам, деревам, травам! Як вони її впивають, сміючись розлого! (Рил.); Розлого, широко ллється пісенна ріка, єднаючись з мелодійним рокотом потоку (Гонч.)]. Ср. розлогий 1, 3. розложений редк. см. розкладений 1. розложистий 1) широкий; (только о кроне деревьев, о кустарнике) развесистый, раскидистый [От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (Н.-Лев.); Кожна зірочка снігу нам буде в очах, Наче справжняя зірка, зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях трі- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)