Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 141 роз Комсомолята.. відразу знайшли дві ями з хлібом.. Як побачив те Кажан, розлютився, став мов несамовитий (Цюпа)]; 2) (о явлениях природы, стихийных бедствиях) свирепствовать; (усиливаясь, становиться свирепым — ещё) свирепеть, рассвирепеть, освирепеть; (в образном употреблении — ещё) беситься, взбеситься; (только соеерш. — о внезапном волнении—ещё) расходиться, разойтись, (сильнее) разбушеваться, взбушеваться, взбушевать [У степових п*о- сторах Дону розлютувалась перша., пурга (Київська пр., 1951, /); О, іноді воно [мореї, ганяючи білі отари отих барашків, як розлютується, як рознервується, як за- стриба, як зареве, як зашумить (Вишня)]. розлютувати1 см. розлютовувати. розлютувати2, -тую, -туєш (о спайке) уст. распаять. розлютуватися1 см. розлютовуватися. розлютуватися2, -тується (о спайке) уст. распаяться. розлючений разозлённый, обозлённый; озлобленный; ожесточённый, ярый, яростный, разъярённый, остервенённый, остервенелый; взбешённый, взбесившийся, взбеленённый, взбеленившийся; накалённый; рассвирепевший, рассвирепелый (разг.), освирепевший, освирепелый (разг.)', разбушевавшийся, взбушевавшийся [Розлючені баби зчинили галас, як весною гуси на Стрию (Чорн.)', Розлючений, мов бик, Іван метнувся до хлопців (Козл.)\ Розлючені бджоли кружляють біля сизої кудлатої голови, але старий не звертає уваги (Ільч.); На фоні похмурого острова., дев'ятеро людей змагалися з розлюченими хвилями за своє життя (Трубл.)]. Ср. розлютовувати и розлютовуватися 1—2. розлюченість, -пості озлобленность; ожесточённость, свирепость, свирепство (уст.), ярость, разъярённость; взбешённость; накалённость. Ср. розлютовувати. розлючення озлобление; ожесточение, остервенение; свирепость, свирепство (уст.)', взбешённость; накалённость Ср. розлютовувати. розлючено нар. озлобленно; ожесточённо; свирепо, яростно, яро, разъярённо, остервенело; бешено [Сахно вхопила лопатку, що валялася долі, і розлючено вдарила по дротах (Смол.)\ Вітер розлючено гнав суцільну стіну снігу, казилась хуртовина (Коп.)]. Ср. розлютовувати. розлючування озлобление. розлючувати см. розлютовувати. розлючуватися см. розлютовуватися. розлягатися, -гаюся, -гаєшся, розлягтися, -ляжуся, -ляжешся 1) разг. раскидываться, раскинуться; разлечься (соеерш.); (образно — о лесах, полях um. п. — размещаться на большом пространстве) книжн. простираться, простереться [К р у с т а розлягається вигідніше на лаві (Л. Укр.); Після одходу матері Ватя ніби розляглася на канапі, спершись ліктем об подушку (Н.-Лев.); Але він того не помічав, як не помічав величезної літньої ночі, що розлягалась по безкраїх просторах (Коцюб.); Перед ними, розбігаючись на всі боки, розлягалися поля (Мирн.); Блакитне широке море розляглося на всі краї (Гонч.)]; 2) (о звуках) раздаваться, раздаться; (быстро распространяться — ещё) разноситься, разнестись; (отзываться, отражаясь — обычно) отдаваться, отдаться; (о прерывистых звуках — изредка) рассыпаться, рассыпаться [В світлиці розлягався гомін, клекіт (Н.-Лев.); На фронті затріскотіла стрілянина, потім блимнуло сяйво й розлігся вибух (Панч); І от розляглися луною, Кругом розкотились пісні Про Волгу (Граб.)]; 0 ~тйся [від реготу (сміху, сміхом)] (расхохотаться) разг. покатиться со смеху [Люди аж розляглися кругом; а стара дячиха на лиці мінилася та очима, як відьма, водила (Мирн.)]; гатися [дужим] реготом разг. хохотать до упаду [Чубаті, закудлані, підібравши високо свої сорочки, ..вони [циганчата] щоразу робили шалені вихиляси, і тоді все подвір'я розлягалося дужим реготом (Гонч.)]; ^гається соловейко (соловей) заливается соловей [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.); У зеленій гущавині непролазних кущів розлягалися соловейки (Мирн.)]; л і с ^гається разг. (неточно) лес полон отзвуков [Ай любо ж як! Сонце сяє, солов'ї... аж ліс розлягається, вишневі сади всміхаються (Барв.)]; луна ^гається (^ глася) эхо раздаётся (раздалось), эхо разносится (разнеслось) [Молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (Коцюб.)]; 3) (перен. редк.: раздвигаться) раздаваться, раздаться [І я чую: десь по межах торохтить грабарка. Ніжно під колісьми травичка розлягається (Мик.); Розлягайся, скибо чорна, Сійся, зерно, і рости! (Рил.)]. розлякувати, -кую, -куєш, розлякати, -каю, -каєш распугивать, распугать, однокр. в. распугнуть (разг.) [Колись на цьому острові жило багато лебедів, поки їх не перебили та не розлякали (Трубл.)]. розляпаний1 разбрызганный; расплёсканный; разляпанный [В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров (Сос.)]. Ср. розляпувати1. розляпаний2 разболтанный. Ср. розляпувати^ розляпати1 см. розляпувати1. розляпати2 см. розляпувати2. розляпатися см. розляпуватися1. розляпувати1, -пую, -пуєш, розляпати, -паю, -паєш (о жидкости) разг. разбрызгивать, разбрызгать; (плегца — ещё) расплёскивать, расплескать, однокр. в. расплеснуть, разг. разляпывать, разляпать [Катря: ..Нащо то розляпуєш чорнило? (Вас.)]. розляпувати2, -пую, -пуєш, розляпати, -паю, -паєш (разглашать секрет, тайну) разг. разбалтывать, разболтать [— Який я базікало? — образився Микита Дудка. — Аби ви не розляпали, а з мене хоч жили тягни, не скажу (Панч)]. розляпуватися1, -пується, розляпатися, -пав- ться разбрызгиваться, разбрызгаться; расплёскиваться, расплескаться; расплеснуться; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)