Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 146 ро$ -нуся, -нёшся (при встречном движении) расходиться, разойтись; (о едущих — обычно) разъезжаться, разъехаться; {только соверш.) разминуться [Машина рушила, розминаючись з іншими машинами, без кінця сигналячи (Гонч.); Хмарки, мов білі голуби, У небі розминаються... (Дор.); Стрілись вони [кізочки] на вузенькій стежечці.. Розминутись ніяк не можна {Коцюб.); Приїхала Віра Іванівна в «Зорю», а Іван Федорович виїхав до MTG, — по дорозі вони розминулися (Вишня)]; 0 ^тися з правдою (не соответствовать фактам) расходиться, разойтись с истиной [Та тільки чи правда те, що д. Чайченко каже, буцімто українці так-таки зовсім не читають галицьких поетичних виробів? «Насмілюємось» не тільки бути певними.., але й сказати явно, що д. Чайченко грубо розминувся з правдою (Фр.)]; ні з чим н є ^нёться (вовремя воспользуется чем- либо) разг. ничего не упустит [У Ничипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (Квітка)]. розминка спорт, размйнка [Тренування, як завжди, почалося з легкої, неспішної пробіжки по довгій., доріжці стадіону. Це була, так би мовити, перша незначна розминка перед величезним навантаженням повного тренування (Собко)]. розминутися см. розминатися2. розмисел, -слу размышление; (состояние задумчивости — обычно) раздумье [Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Кач.)]; [діяти и т. п.] без <^>слу (не подумав) редк. [поступать ит. п.] необдуманно (опрометчиво); разг. [поступать и т. п.] без соображения [Вибір його в управу, зроблений під гарячий час, без поради, без розмислу, — нікому не був милий (Мирн.)]. розмислити см. розмишляти. розмити см. розмивати. розмитий размытый [Струмує теплий дим по коліях розмитих Дощами добрими напоєних доріг (Рил.)]. розмитися см. розмиватися. розмиття размыв; (действие — обычно) размывание. розмйчка разг. размычка. розмишляти, -ляю, -ляеш, розмислити, -лю, -лиш разг. 1) размышлять, размыслить; (только соверш. — ещё) поразмыслить [Князь- ковський бродив вулицями міста чорний, як ніч, і розмишляв тяжко, стираючи рясний піт (Смол.); Розмисли, Тимоше, та й скажи востаннє, не хочеш покинути? (Вовч.)]; 2) (редк.: проникать в смысл чего-либо) понимать, понять; разг. смекать, смекнуть [Хазяїн, річ таку почувши (А по- цапипому він дещо розмишляв), Йому дзвінок на шию на*чотав (Греб.)]. розміжчений размозжённый. розміжчити см. розміжчувати. розміжчитися см. розміжчуватися. розміжчувати, -чую, -чуєш, розміжчити, -чу, -чйш размозжать, размозжить [Цигани розміжчили їй пальці на пелюстки і таки вбили (Н.-Лев.)]. розміжчуватися, -чується, розміжчитися, -чй- ться размозжаться, размозжиться. розмін, -ну размен [І «гостює» по неволі Габріель ді Кастельнеро, Жде, як бога, того часу, Що підуть на розмін бранці (Л. Укр.)]. розмінний разменный [У 1924 р. була здійснена грошова реформа.. Вийшли нові грошові знаки — червінці, забезпечені золотом, а також розмінна срібна і мідна монета (Іст. Укр. РСР)]. розмінність, -ності размённость. розмінований разминированный [— Семене, — раптом перервала свою мову Горпина, — не лізь, ради бога, до землянки! Хто його зна, чи розміновано! (Янов.)]. розміновувати, -новую, -новуєш, розмінувати, -ную, -нуєш очищать от мин? очистить от мин; (соверш. — ещё) разминировать [Радянські воїни., добивали ворога на київських вулицях і одночасно гасили великі пожежі, розміновували будинки, рятували приречених на смерть киян (Куч.); Повернувся до танків наданий їм сапер після того, як розмінував шлях до мосту (Янов.)]. розміновуватися, -новує.ться разминироваться. розмінування разминирование [При розмінуванні загинув Володя Дубинін (перекл. з І. Козлова)]. розмінувати см. розміновувати. розмінювання разменивание, размен. розмінювати, -нюю, -нюєш, розміняти, -няю, -шієш разменивать, разменять [Розміняє [бурлак] карбованця, йде до корчми пити (Чуб.); І вже розміняла [Софія] шостий десяток (Гонч.)]. розмінюватися, -нююся, -нюешся, розмінятися, -няюся, -няешся размениваться, разменяться; 0 ~тися на дрібниці (на дрібноту) (растрачивать себя, свои силы um. п.) размениваться, разменяться на мелочи (по мелочам) [І скаже суд: ..Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (Рил.)]. розміняний разменянный. розміняти см. розмінювати. розмінятися см. розмінюватися. розмір, -ру 1) размер; (в одном или во всех измерениях — ещё) величина, перен. объем [Нарешті скінчив [оповідання]. Називається воно «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб.); Він [дід] ловив у давні часи сомів такого розміру, що теперішні соми — просто ліліпути (Донч.); Революційне піднесення в 1912 році, як відмічав В. І. Ленін, щодо розмірів страйкового руху було не меншим, ніж у 1905 році (Іст. КПРС)]; г~р капітальних вкладень размер капитальных вложений, объём капитальных вложений; 2) поэт., муз. размер [Бойовий настрій вірша [«Уперед» П. Грабовського] підкреслюється відповідним поетичним розміром (анапестом), який |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)