роз 148 роз розмішувати'2, -шую, -шуєш, розмішати, -шаю, -шаеш (растворять) размешивать, мешать, размешать; (только соверги.: в течение определённого времени) промешать [Протягом дня нерідко виконував [Гриць] різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Ткач); Начальник знову сів і почав розмішувати цукор у склянці (Янов.); Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з грунтом (Наука і життя, 1956, 11)]. розмішуватися1, -шуеться, розміситися, -міситься 1) размешиваться, размеситься; промешиваться, промеситься; 2) страд, з. (не- соверш.) размешиваться; промешиваться. Ср. розмішувати1. . розмішуватися2, -шуеться, розмішатися, -шаеться 1) размешиваться, размешаться; 2) страд, з. (несоверш.) размешиваться, мешаться; промешиваться. Ср. розмішувати2. розміщання размещение, помещение; расположение; расстановка, расстанавливание. Ср. розміщати. розміщати, -щаю, -щаєш а розміщувати, -щую, -щуєш, розмістити, -міщу, -містиш размещать, разместить, помещать, поместить; (распределяя по местам — ещё) располагать, расположить; (о мебели, книгах um. п. — ещё) расставлять, расставить, разг. расстанавливать, расстановить [Поранених довелося розміщувати по хатах (Шиян); Він розстебнув портфель і вийняв кілька записних книжок, блокнотів і довгих аркушів паперу. Це все він розмістив на своїх колінах (Іван.); — Розмістити людей! — наказав Щорс ад'ютанту і швидко пішов (Довж.); Вона приймала від учнів експонати, писала таблички до кожної клітки чи рослини, допомагала якнайкраще розмістити численні колекції рослин (Донч.)]. розміщатися, -щаюся, -щаешся, розміщуватися, -щуюся, -щуєшся, розміститися, -міщуся, -містишся 1) размещаться, разместиться, помещаться, поместиться; располагаться, расположиться; расставляться, расставиться; (умещаться) уставляться, уставиться; разг. устанавливаться, установиться [Хор розміщається поза найдальшими столами (Л, Укр.); Комсомольський клуб розмістився в колишньому будинку пана пристава (Шиян); 3 веселим гамором дітвора розміщувалась навколо рядна (Донч.); А під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялося щось незвичайне (Гонч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) размещаться, помещаться; располагаться; расставляться. Ср. розміщати. розміщений размещённый, помещённый; расположенный; расставленный [Штаб був розміщений в селянській хаті (Шиян); Друга група [речовин] — це тіла аморфні або безформні; в них атоми і молекули розміщені безладно (Наука і життя, 1966, 9); Погляд його спинився на циферблатах, розміщених у простінку між круглими вікнами (Вл.)]. Ср. розміщати. розміщення размещение, помещение; расположение; расстановка; разг. расставка [У «Начерку плану науково-технічних робіт» В. І. Ленін висунув завдання раціонального розміщення промисловості країни (Наука і життя, 1957, 4); У розміщенні картин., була вишуканість, підказана, безумовно, вродженим почуттям естетики (Вільде)]; «-~ня слів у реченні расположение (расстановка) слов в предложении. Ср. розміщати. розміщування размещение, помещение; расположение; расстановка, расстанавливание. Ср. розміщати. розміщувати см. розміщати. розміщуватися см. розміщатися. розмножений размноженный. розмноження размножение [Фізіологія рослин — це наука, яка вивчає закономірності їх росту і розвитку, розмноження, грунтового та повітряного живлення (Наука і життя, 1960, 1)]; статеве ~ня биол. половое размножение. розмножити см. розмножувати. розмножитися см. розмножуватися. розмножування размножение. розмножувати, -жую, -жуєш, розмножити, -жу, -жиш размножать, размножить [Пакет сухого препарату силікатних бактерій., розмножили в 100 кубічних сантиметрах води (Колг. Укр., 1957, 1); До самого ранку просидів Семен Яремченко біля лампи, друкованими літерами розмножуючи текст першої підпільної листівки (Дм. Бедз.)]. розмножуватися, -жується, розмножитися, -житься размножаться, размножиться [Почали розмножуватись у неволі мавпи, леви, пуми, медведі (Наука і життя, 1956, 9)]; зватися брунькуванням см. брунькування; зватися пупкуван- н я м см. пупкування. розмова 1) разговор; (то, что говорят — ещё) речь, молвь (поэз.); (обмен мнениями — ещё) беседа, собеседование; (с целью выяснения чего-нибудь — изредка) объяснение [Христя думала про сьогоднішню розмову з Чіпкою (Мирн.); В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (Коцюб.); Я до тебе пишу вечорами, Це наша з тобою вечірня розмова (Дор.); Мені ти слова промовляв палкої любові, чому ж вислухати не хтів моєї розмови? (Л. Укр.)]; ~ва йшла (йде) про кого, про що разговор шёл (идёт) о ком, о чём, речь шла (идёт) о ком, о чём, речь касалась (касается) кого, чего; вступати, вступити в ~ву вступать, вступить в разговор [Я мусила вступити в розмову (Л. Укр.)]; заводити, завести ~ву заводить, завести разговор, начинать, начать разговор, заговорить (соверш.) [Щоб скоротити довгий час чекання, Вони розмову стиха завели (Пере.)]; заходити, зайти в ~ву см. заходити 1; про цей «-~ви н є було об этом и речи (разговора) не было; ставати, стати до ~ви см. ставати1 6; тільки й «-^ви, щ о про (за)... разг. только и разговора, что об...; точиться ^ва см. точи-
|