Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 150 роз розмотатися см. розмотуватися. розмотка размотка. розмотування разматывание, размотка. розмотувати, -тую, -туєш, розмотати, -таю, -таєш разматывать, размотать; (свитое — ещё) развивать, развить; (отматывать с чего-нибудь — обычно) сматывать, смотать [Філька сторожко йде до паркана, розмотуючи бікфордів шнур, що звивався по землі, мов отруйна гадина (Шиян); Він витяг з кишені моток дроту і розмотав його (Трубл.)\ В Ірані на фабриках шовкових тканин працюють від ранку до вечора діти- раби — шестирічні малюки, які розмотують прядиво (Донч.)]', 0 ~ти клубок протиріч и т.п. распутывать, распутать клубок противоречий и т. п. розмотуватися, -тується, розмотатися, -тав- ться 1) разматываться, размотаться; развиваться, развиться; сматываться, смотаться; (только перен. разг. — изредка) распутываться, распутаться [Жмуток шнура в Юркових руі*ах злегка шарпався й розмотувався (Козач,.)', Потягнули за ниточку — й розмоталося, що він зовсім не служив у Радянській Армії і не став інвалідом на фронті (Козл.)]; 2) страд, з. (несоверш.) разматываться; развиваться; сматываться. Ср. розмотувати. розмотувач спец. размотчик. розмотувачка спец. размотчица. розмочалити см. розмочалювати. розмочалитися см. розмочалюватися. розмочалювання размочаливание [У рослин, уражених білою гниллю, ..виникають мокнучі плями.. Стебла загнивають, відбувається розмочалювання лубу (Техн. культ.)]. розмочалювати, -люю, -люєш, розмочалити, -лю, -лиш размочаливать, размочалить. розмочалюватися, -люється, розмочалити ся, -литься размочаливаться, размочалиться. розмочений размоченный [І як би було добре дати хворій дівчинці білого бублика, розмоченого в теплому молоці (Донч.)]. розмочити см. розмочувати. розмочитися см. розмочуватися. розмочка спец. размочка. розмочування размачивание; спец. размочка [Мергелиста глина легко піддається сушінню, подрібненню в порошок і розмочуванню (Архт. і буд., 1955, 2)]. розмочувати, -чую, -чуєш, розмочити, -мочу, -мочиш размачивать, размочить [Візьмеш шматок черствого хліба.., розмочиш тепленькою водицею, замотаєш його в ганчірочку, ткнеш [дитині] у рот — на, мов, їж та мовчи! (Мирн.)]. розмочуватися, -чується, розмочитися, -мочиться 1) размачиваться, размочиться; 2) страд, з. (несоверш.) размачиваться. розмріяний разг. редк. размечтавшийся, погружённый в мечты [Щоправда, до села було куди ближче йти шляхом. Та розмріяний весною парубок і незчувся, як пішов за водою — окіллям (Козл.)\. розмріятися, -ріюся, -ріешся разг. размечтаться, погрузиться в мечты [Евеліна з'явилась у бібліотеці несподівано. Гальперін саме розмріявся. Він схопився на ноги. Низько вклонився (Риб.)]. розмружити, -жу, -жиш раскрыть [глаза (веки)] [Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія... (Тич.)]. розмуркотатися, -кочеться разг. размурлы- каться. розмуровувати, -рбвую, -рбвуєш, розмурувати, -рую, -руєш размуровывать, размуровать. розм'якання размягчение [Зелені солоні помідори варять до розм'якання, пропускають через м'ясорубку, віджимають і добре просмажують (Укр. страви)]. розм'якати, -каю, -каеш, розм'якнути и розм'якти, -кну, -кнеш размякать, мякнуть, размякнуть; (только прям.: от сырости um. п. — ещё) отмякать, отмякнуть; (перен.: терять бодрость) фам. раз- лимониваться, разлимониться [Ночами земля вже тужавіла, але вдень розм'якала проти сонця (Ряб.); У неї не тільки лице, шия, руки горіли, — вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром, язик розм'як (Мирн.); Марійка сьогодні розм'якла, як віск, і навіть гадки не має підштрикнути словом чоловіка (Ст.)]. розм'яклий размякший, размягчившийся; разг. размяклый [Канцлер кілька разів підступав до вікна., і довго вдивлявся туди, де за річкою ледве мріє чорний, з розм'яклим снігом шлях (Ле); Ступаючи розм'яклими, непевними ногами, Сидоренко вийшов у коридор (Собко)]. розм'якнути, розм'якти см. розм'якати. розм'якшений размягчённый, размягчившийся; умягчённый; смягчённый, смягчившийся [Ядзя вернулась додому з головкою, оголомшеною компліментами, з розм'якшеним серцем (Кобр.)]. Ср. розм'якшувати и розм'якшуватися. розм'якшення размягчение; умягчение; смягчение [У тварин, отруєних селеном, іноді можна спостерігати випадіння шерсті, розм'якшення копит тощо (Наука і життя, 1958, 10)]. Ср. розм'якшувати. розм'якшити см. розм'якшувати. розм'якшитися см. розм'якшуватися. розм'якшувальний размягчающий; умягчающий; смягчающий; спец. размягчительный. Ср. розм'якшувати. розм'якшування размягчение; умягчение; смягчение. Ср. розм'якшувати. розм'якшувати, -шую, -шуеш, розм'якшити, -шу, -шиш размягчать, размягчить, (реже) умягчать, умягчить; (перен. — ещё) смягчать, смягчить [Тиха пісня, журна українська думка дзвеніла й плакала в темних кімнатах, розм'якшуючи матірне серце (перекл. з Короленка)]. розм'якшуватися, -шуюся, -шуєшся, розм'якшитися, -шуся, -шйшся размягчаться, размягчиться; умягчаться, умягчиться; смягчаться, смягчиться [При нагріванні аморфного тіла., воно стане поступово розм'якшуватися (Наука і життя, 1956, 10)]. Ср. розм1якшувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)