Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 153 роз розорений разорённый [Розорений татарським погромом, Чернігів не міг зберегти своє колишнє значення і скоро перестав бути політичним центром Чернігово-Сіверщини (Іст. Укр. РСР)\. розорення разорение [У записах 1171 р. вміщено оповідання про розорення Києва князем Андрієм, внуком Володимира Мо- номаха (Іст. укр. літ.)]. розоритель, -теля разоритель [Він в неї і дурний, і божевільний, і розоритель (Квітка)]. розорителька разорйтельница. розорити см. розоряти. розоритися см. розорятися. розорний, редк. розорливии разорительный [Біднота змушена орендувати [землю] за розорну ціну, більш ніж утроє вищу від середньої (Ленін); Куди пройшов [Василь] — всюди покинув свій розорливии слід (Мирн.)]. розорювання распахивание, распашка [Перелогові ділянки степів з асоціаціями полину кримського цілком придатні для розорювання (Бот. ж., 1953, X, 4)]. розорювати, -рюю, -рюєш, розорати, -рю, -рёш распахивать, распахать [Трактори Ідуть-гудуть, Розорюють толоки (Воронько); Гей, степи, вас од краю до краю розорали ясні лемеші (Сос.)]. розоряти, -ряю, -ряєш, розорити, -зорю, -зориш разорять, разорить [Хто про спільне господарство не дбає, той сам себе розоряє (прислів'я); Вона і Трою розорила, Вона Дідону погубила (Котл.)]. розорятися, -ряюся, -ряєшся, розоритися, -зорюея, -збришся 1) разоряться, разориться [В. І. Ленін підкреслював, що внаслідок реформи [1861 р.] величезні маси селянства розорялись, постійно голодували, вмирали (Іст. укр. літ.)]; 2) (только несоверш. редк.: браниться) разг. разоряться [— Не буду й обертатись, —скривився Опанас, — нехай собі розоряється, коли вже прийшов (Довж.)]. розосереджений рассредоточенный [Рибалко йшов туди [в бліндаж] на виклик, залишивши свою танкову армію, розосереджену по ярах, вибалках, під гайками, просто в кущах, — вона чекала слушного моменту (Янов.)]. розосередження рассредоточение [Вищі учбові заклади сконцентровані головним чином у великих містах.. Спостерігається тенденція не до розосередження цих учбових закладів по країні, а, навпаки, до дальшої концентрації їх у тих же містах (Матер. XX з. КПРС)]. ' розосереджування рассредоточение. розосереджувати, -джую, -джуеш, розосередити, -джу, -диш рассредоточивать, рассредоточить [Бажано також розосередити населення великих міст, збудувавши навколо таких центрів, як Москва, Ленінград, Київ, Харків та інші, невеликі впорядковані містечка (Матер. XX з. КПРС)]. розосереджуватися, -джується, розосередитися, -диться рассредоточиваться, рассредоточиться [Подали команду рушати. Попереду пішли, не розосереджуючись, стрілецькі роти, потім штаб батальйонуг потім рота Брянського (Гонч.)]. розосередити см. розосереджувати. розосередитися см. розосереджуватися. розохатися, -хаюся, -хаєшся и розохкатися^ -каюся, -каєшся разг. разохаться; (от радости, удивления и т. п. разг. — обычно) разахаться. розохотити см. розохочувати. розохотитися см. розохочуватися. розохочений разохоченный; приохоченный; раззадоренный, подзадоренный [Навіть Ва- тя, розохочена тією біганиною, не втерпіла і побігла слідком за гуртом (Н.-Лев.)]. Ср. розохочувати. розохочувати, -чую, -чуєш, розохотити, -хочу, -хотиш разг. разохочивать, разохотить; (прививать любовь к чему-нибудь) разг. приохочивать, приохотить; (подстрекая, возбуждать сильное желание разг. — ещё) раззадоривать, раззадорить, подзадоривать, подзадорить [Не розохочувала Пась- чиха чоловіка в його замірах (Горд.); Видко, вчорашні запоїни розохотили його до думки про весілля (Л. Укр.)]. розохочуватися, -чуюся, -чуєшся, розохотитися, -хочуся, -хотишся разохочиваться, разохотиться; приохочиваться, приохотиться; раззадориваться, раззадориться [Тоненький Хшановський й собі розохотився й став пританцьовувать, стоячи серед хати (Н.-Лев.); Пустуючи, бризнули на лежачого моряка водою, а розохотившись, залили його з голови до ніг (Трубл.)]. Ср. розохочувати. розоцвіті, -тих сущ. бот. розоцветные, розовые. розочка кул. розан. розпад, -ду распад, распадение [Відомо, що органічні речовини (білки, жири, вуглеводи та ін.), зазнаючи безперервного розпаду, виділяють енергію, потрібну для життєдіяльності (Наука і життя, 1957, 2); Вся історія с.-д. груп, які борються з нашою партією, є історія розвалу й розпаду (Ленін)]. розпадання распадение. розпадатися, -даюся, -даєшся разг. распадаться. розпадатися1, -дається, розпастися, -падё- ться распадаться, распасться; (разрушаясь — ещё) разваливаться, развалиться; (раскалываясь — ещё) расседаться, рассесться, (реже) раздаваться, раздаться; (дробясь — изредка) рассыпаться, рассыпаться [Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається (Іван.); Внизу котив Дніпро свої хвилі, розпадаючись на кілька проток (Тулуб); Вісь хруснула, колесо одпало, а за колесом розпалась бричка (Н.-Лев.); В 1918 році Австро-Угорська імперія ров- палася (Козл.)]; молекула спалась на атоми молекула распалась на атомы. розпадатися2, -даіося, -даєшся (в об равном употреблении — об усилиях в осуществлении чего-либо) редк. усердствовать; (заискивая) разг. рассыпаться (перед пел) [— Клим — чоловік неабиякий. За йоге- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)