Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 155 роз разводить огонь, развести огонь; разг. запаливать, запалить; (о печи и т. п.) растапливать, растопить, затапливать, затопить; (сильно нагревать) раскалять, раскаливать, раскалить [Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Н.-Лев.); Вона побігла до хліва, набрала там сухих дровець, почала розпалювати пічку (Шиян); Мати розпалила піч, наставила вечерю варити (Мирн.)]; 2) (пе- рен. — о чувстве, о физическом состоянии) возбуждать, возбудить, разжигать, разжечь, распалять, распалить; (подстрекая разг. — ещё) раззадоривать, раззадорить; (сильнее— ещё) разгорячать, горячить, разгорячить, воспламенять, воспламенить, уст. вспламе- нять, вспламенйть, воспалять, воспалить, возжигать, возжечь [У вірші «Народові єврейському» поет [П. Грабовський] викриває мерзенну політику царизму, який розпалював національну ворожнечу між народами, намагаючись відвернути увагу трудящих від класової, революційної боротьби (Іст. укр. літ.)', Таємниці Арктики, ¦з якими стикався він, про які розповідав Запара, ще більше розпалювали його цікавість (Трубл.); Народи не бажають, щоб їхніх синів убивали в ім'я інтересів купки реакціонерів і навіжених політиків, які намагаються розпалити нову війну (Вісник АН УРСР, 1949, 5); Розповідь відтворила їй недавно минулі події, розбуркала й розпалила (Смол.); —Ну, та й розпалила ти панича, — хвалилася Мар'я, вийшовши в кухню (Мирн.)]. розпалюватися, -лююся, -лювшея и редк. розпалятися, -ляюся, -ляєшся, розпалитися, -палюся, -палишся 1) разгораться, разгореться, разжигаться, разжечься, зажигаться, зажечься; растапливаться, растопиться, затапливаться, затопиться; раскаляться, раскаливаться, раскалиться [Розпалилась тая штаба, Світить і біліє, Розкидає з себе іскри, Жаром червоніє... (Руд.)', Заграва то розпалювалася, ..то знову згасала (Тулуб); Душно... Сонце, поволі спускаючись на захід, більшає, немов росте, яснішає, розпалюється (Коцюб.)]', 2) возбуждаться, возбудиться, разгораться, разгореться, разжигаться, разжечься, распаляться, распалиться; раззадориваться, раззадориться; разгорячаться, горячиться, разгорячиться, воспламеняться, воспламениться; вспламеняться, вспламе- нйться, воспаляться, воспалиться, возжигаться, возжечься [Бій на нашому лівому фланзі з кожною хвилиною розпалювався сильніше й сильніше (Кач.); Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (Тулуб)', Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (Коцюб.)', Коні розпалились і, вимахуючи розтріпаними гривами, скакали вже як на перегонах (Панч); Сидір: ..Він [Бурлака] так розпалився, що до нього страшно було й приступить (Тоб.)]', 0 ^литися бійкою увлечься в драке; разг. разодраться; ^литися до ч о г о (о неудержимом желании действовать) разг. загореться (воспылать) жаждой чего, войти в азарт; разг. войти в раж; раззудеться; ^литися любо в'ю (коханням) воспылать любовью; ~ лившись, наговорив багато зайвого разгорячившись (в запальчивости, в раздражении) наговорил много лишнего. Ср. розпалювати 1—2; 3) страд, з. (несоверш.) разжигаться, зажигаться; запаливаться; растапливаться, затапливаться; раскаляться, раскаливаться; ср. розпалювати 1. розпалювач разжигатель. розпаляння см. розпалювання 2. розпаляти см. розпалювати. розпалятися см. розпалюватися. розпальний разжигательный. розпанаханий разорванный; разодранный; раскроенный [На одному була розпанахана сорочка, а другий тримався за щоку (Панч)', А день був мов спілий кавун, розпанаханий навпіл (Коп.)]. Ср. розпанахувати. розпанахати см. розпанахувати. розпанахатися см. розпанахуватися. розпанахувати, -нахую, -нахуеш, розпанахати, -хаю, -хаєш разрывать, разорвать, разг. раздирать, разодрать; (разрезать, рассекать чем-либо острым разг. — ещё) раскраивать, раскроить [Петро кинувся до постелі, ухопив простиню у руки... Де-е-р-р! так і розпанахав уподовж (Мирн.); Над шахтою гудок розпанахував повітря (Панч); Було мені років сім, коли., моєму батькові голову косою розпанахали (Янов.)]. розпанахуватися, -нахуеться, розпанахатися, -хаеться 1) разрываться, разорваться; раздираться, разодраться [Одна холоша зачепилася за сучок і розпанахалася згори донизу (Донч.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) разрываться; раздираться; раскраиваться; ср. розпанахувати. розпаношитися, -шуся, -шишся уст. 1) сделаться барином; (о женщине) сделаться барыней; (начать жить по-барски) забар- ствовать (разг.)', усвоить барские привычки; (о манере вести себя) усвоить барские замашки; (о высокомерном поведении разг.— ещё) загордиться, заважничать [П у б л і й..: В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу.. Що ніби розпа- ношилась у тебе якась рабиня... (Л. Укр.)]; 2) (перен.: установиться) водвориться; (реже) воцариться; (одержать верх) возобладать [І розпаношилася полуднева тишина. В ній тонуть всі звуки, мов у невидимім морі (Коб.)]. розпанькатися, -каюся, -каєшся разг. разы я и- читься; (об излишнем проявлении нежности) разг. разнежничаться. розпар, -ру мет. и пр. распар. розпарений распаренный [Гіркий аромат розпареної сонцем кори просочувався в саму душу (Волош.); На поріг [корчми] вийшов гладкий і розпарений шинкар (Панч)]. розпарення распарепие, распар; спец. распарка. розпарити см. розпарювати. розпаритися см. розпарюватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)