Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 156 ро$ розпарки, -ків разг. непарные (сапоги, рукавицы и т. п.). розпаровувати, -ровую, -рбвуєш, розпарувати, -рую, -руєш разрознивать пару, разрознить пару, разг. распаровать (со- верш.)', (прерывать совместное пребывание — ещё) разъединять, разъединить; (близких, друзей — еще) разлучать, разлучить [Ка- сирші чи не хотілося розпарувати місця, я и й справді не вірилось, щоб такий славний хлопець прийшов у кіно один (Гонч.)', Як ми любились та півтора року, покіль де знали вороги збоку. Ой як узнали, то розпарували (Гр.)]. розпарубкуватися, -куюся, -куєшся разг. разгуляться, проводя время по-холостяцки; долго пробыть холостяком [Крізь усміх і гукне [Катря] на їхній сміх: — Ти ба, розпарубкувалися як! (Головко)]. розпарувати см. розпаровувати. розпарювання распаривание, распар; вспари- вание; спец. распарка. Ср. розпарювати. розпарювати, -рюю, -рюєш, розпарити, -рю, -риш распаривать, распарить; (вызывая испарину — ещё) вспаривать, вспарить [Сонячне сяйво розпарює соснину (Коб.)}. розпарюватися, -рююся, -рюєшся, розпаритися, -рюся, -ришся распариваться, распариться; (сильно потеть, покрываться испариной при ходьбе um. п. — ещё) вспариваться, вспариться, разг. упариваться, упариться [Із казанів по трубах ішла пара в іншу, сусідню землянку... Там, у гарячій парі, розпарювалось обіддя (Донч.)\ Після вина і закуски Чикаленко, що таки неабияк розпарився від сонця й подорожі, попросився відпочити і пішов десь на канапу (Сміл.)]. розпасатися, -саюся, -саєшся, розпастися, -еуся, -сешся (о скоте, а также перен. о человеке) разг. откармливаться, откормиться [Розпасся [Никанор] на панських харчах (Ст.)]. розпаскуджений развращённый; испорченный; растлённый [Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний.. Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений. Од- бився від рук, не признає нікого (Горд.)]. Ср. розпаскудити. розпаскудити, -джу, -диш разг. развратить; (нравственно — ещё) испортить, (сильнее) перен. растлить [Він [писар]., розпаскудив в селі моїх парафіян, бунтує людей проти мене... (Н.-Лев.)]. розпаскудитися, -джуся, -дишся развратиться; испортиться; растлиться [Отакої не бий, то до чого вона розпаскудиться! (Л. Укр.у, Юруш, розпаскудившись на панстві, не брався й за холодну воду (Н.-Лев.)]. Ср. розпаскудити. розпасовка спорт., карт, распасовка.. розпастися1 см. розпадатися1. розпастися2 см. розпасатися. розпатланий прич., прил. растрёпанный; взлохмаченный; вскосмаченный; растереблённый [Бліда, з заплаканими очима, вона не примічає, що й волосся вибилося з-під її очіпка, так розпатлана й сновигає (Мирн.)\ Над лісом розгулявся суховій, по небу неслись розпатлані хмари, і кінця їм і краю не видно (Ле)]; в ~ному в й- г л я д і разг. в растрёпанном виде, растрёпанный. Ср. розпатлувати. розпатлати см. розпатлувати. розпатлатися см. розпатлуватися. розпатлувати, -лую, -луєш, розпатлати, -лаю, -лаєш разг. растрёпывать, растрепать; (только о волосах — ещё) взлохмачивать, взлохматить, разг. вскосмачивать, вскосматить; (дёргая, теребя разг. — ещё) растеребливать, растеребить [Розпатлав [вітер} верби в березі й зашелестів очеретами (Головко)]. розпатлуватися, -луюся, -луєшся, розпатлатися, -лаюся, -лаєшся растрёпываться, растрепаться; взлохмачиваться, взлохматиться; вскосмачиваться, в скосматиться; растеребливаться, растеребиться [Заяложене дране убрання [Марини] мішком висіло кругом колись високого стрункого стану, коси розпатлались (Мирн.)]. Ср. розпатлувати. розпатякати, -каю, -каєш фам. разболтать [Та ніколи і нікому Друзі чесні ні гу-гу.. Розпатякали ж сіроми Чисто все аж на суді (Воскр.); Як не затаював Бжеський.. своєї ганебної втечі, гусари розпатякали про все (Тулуб)]. розпатякатися, -каюся, -каєшся фам. раз болтаться; (увлечься разглагольствованием) разг. распространиться [Бурлака сміється: Бач, як розпатякався [Семен]! Треба одвести до хати, бо надворі темно, ще хто-небудь наїде (Тоб.); Патя та патя, та і розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сім місці жити (Квітка)]. розпатякувати, -кую, -куєш фам. болтать, разг. разглагольствовать; (говорить глупости фам. — ещё) трепаться [I Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить... (Вас); — І про що ото він їм так розпатякує? — запитав хтось (Шиян)]. розпахчений разг. раздушенный; (реже) раздушенный [Мов сліпа, не здригнувшись, пропустила Ганна мимо себе розпахчених паній (Гонч.)]', см, ещё напахчений 1. розпач (род. розпачу — м. р. и редк. розпачі— ж.,р.) отчаяние [Ти розпачу в душі не сій, Нехай живе кохання! (Воскр.); Р і ч а р д: ..Ні, не здійметься рука на тебе [статую], дитя моєї розпачі і туги (Л. Укр.)]\ вдаватися, вдатися (редк. впадати, впасти) в ~^ч приходить, прийти в отчаяние, впадать, впасть в отчаяние [Нехай він не вдається в розпач і не скаржиться на самотність (Коб.); Йому було якось соромно за себе самого, що впав у розпач і так гарячково, по-дитячому доводив щось Кирилові (Досв.)]; доводити, довести до ^чу (^чі) приводить, привести в отчаяние; його [аж] ~ч бере, що не може цього зробити он в отчаянии, что не может этого сделать. розпачливий полный отчаяния, отчаянный [В нічній тиші пролунав дикий крик, розпачливий зойк (Донч.)]; ~вий погляд |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)