Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 158 роа лованный; разбалованный [У Аліка невиразне нудьгуюче обличчя розпещеного неука (Довж.); Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Фр.)]. Ср. розпещувати. розпещеність, -ності изнеженность; разнёжен- чость; избалованность. Ср. розпещений. розлигувати, -щую, -щуєш, розпестити, -пещу", -пёстиш изнеживать, изнежить; разг. разнеживать, разнежить; {чрезмерно холить, портить излишней заботой, вниманием — обычно) баловать, избаловывать, избаловать, разг. разбаловать (соверш.) [В мене мов душа до всього зовнішнього зачинилася й нишпорить за чимсь у минувшині, де він [батько] жив ще ясним і здоровим, розпещував одинака по широкій своїй вдачі (Коб.у, Мене від діда силоміць відобрали, кажучи, що дід дуже мене розпестили і нічого доброго не навчили (Че- ремш.)]. розпещуватися, -щуюся, -щуєшся, розпеститися, -пещуся, -пестишся изнеживаться, изнежиться; разнеживаться, разнежиться; избаловываться, избаловаться; разбаловаться [Хоре, коли не вмре, то розпеститься (Ном.)]. Ср. розпещувати. розпивати, -ваю, -ваєш, розпити (розіп'ю, розіп'єш) разг. распивать, распить [Як мені жилося колись: чай, кофе розпивав (Вас); —Вам подати до ліжка? — спитала я.. — Ні, ми розіп'ємо за столом, — заперечив він. — Це дуже приємно: сидіти удвох за чаєм (Гур.)]. розпиватися, -ваюся, -ваєшся, розпитися (розіп'юся, розіп'єшся) 1) (только соверш. розпитися — о чрезмерном употреблении алкогольных напитков) спиться; разг. редк. распйться [Дід сподівався, що Грицай найме його на літо за пасічника, бо сам розпився й розледащів (Н.-Лев.)]\ вкрай ~тися разг. окончательно спиться; (спившись, опуститься) разг. спиться с кругу; 2) страд, з. (несоверш.) распиваться. розпивочна 1) прил. см. розпивочний; 2) (род. розпивочної) сущ. уст. распивочная. розпивочний: ~ний продаж уст. распивочная продажа. розпивочно нар. распивочно; «^>но і н а винос уст. распивочно и на вынос. розпил, -лу спец. распил [Вибійницьке кріплення складається з двох рядів дерев'яних рамок — трьох стояків, які підбивають під двометровий розпил (Наука і життя, 1958, 3)]. розпилений распылённый [Деяка частина розпилених солей підіймається високо в атмосферу і внаслідок своєї гігроскопічності стає центром згущення водяних парів і створення хмар (Наука і життя, 1957, 2)]. Ср. розпиляти1. розпиленість, -ності распылённость [Як показав досвід збирання врожаю в 1955 році, істотним недоліком в цій справі була розпиленість зерноочисних машин і допоміжних механізмів на великій кількості токів у кожному колгоспі (Колг. Укр., 1951, 6)]. розпилення распыление. Ср. розпиляти1. розпилити см. розпиляти1. розпилитися см. розпилятися1. розпилювальний спец. распиловочный. розпилювання1 распыление, распиливание [Не можна допускати розпилювання грунту під час його обробітку, бо це призводить до утворення корки і зниження врожаю (Олійні культ.)]. Ср. розпиляти1. розпилювання2 распиливание, распилка; спец. распил, распиловка [В колгоспі імені Леніна на розпилюванні лісоматеріалів., зекономлено торік 6400 трудоднів (Колг. Укр., 1957, 4)]. Ср. розпилювати2. розпилювати1 см. розпиляти1. розпилювати2, -люю, -люєш, розпиляти, -ляюг -ляєш (разрезать на части) распиливать, распилить [А ми поставимо нові п'єси, а за ті гроші з вистав купимо лісу, самі його розпиляємо, то обійдеться дешевше (Шиян)]. розпилюватися1 см. розпилятися1. розпилюватися2, -люється, розпилятися, -ляє- ться распиливаться, распилиться. розпилювач1 (о человеке) распиловщик. розпилювач2 (о приборе) техн. распылитель. розпилюючий распыляющий; .^чий наконечник спец. распыляющий наконечник. розпйляний распиленный [І коли розпиля- ний [дуб] ліг з поворота І в тіло уїлися зуби гаків, — На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (Мал.)]. Ср. розпилювати2. розпиляння1 распыление. Ср. розпиляти1. розпиляння2 распилка; спец. распиловка. Ср. розпилювати2. розпиляти1, -ляю, -ляєш (несоверш.) и розпилювати, -люю, -люєш, розпилити, -пилю, -пилиш (о порошке, жидкости и пр.) распылять, распылить [3 «великої скрині» Мотрю обдає., дивний мішаний запах часу., і речей, що колись жили, сміялись і розпилювали пахощі довкола себе... (Вільде)]. розпиляти2 соверш. см. розпилювати2. розпилятися1, -ляється (несоверш.) и розпилюватися, -люється, розпилитися, -пилиться распыляться, распылиться [Сітки, аноди та інші деталі радіоламп роблять з танталу, ніобію, цирконію, берилію та інших рідкісних металів, бо вони не розпиляються (Веч. Київ, 1957, VII); Пилок у неї [конюшини] важкий і липкий, ..не розпилюється (Колг. Укр., 1958, 5)]. Ср. розпиляти1. розпилятися2 соверш. см. розпилюватися-, розпинання 1) распинание, распятие; 2) распиливание; растягивание. Ср. розпинати 1—2; 3) распинание; ср. розпинатися 2. розпинатель, -теля редк. распинатель; (пе- рен. — егиё) мучитель [І огнем-сльозою Упаде [дума] колись на землю І притчею стане Розпинателям народним, Грядущим тиранам (Шевч.)]. розпинати, -наю, -наєш, розіпнути и розп'ясти и (реже) розіп'ясти (розіпну, розіпнеш) 1) распинать, распять [Коли апостола Петра розпинали на хресті, ..так він простогнав: — Почекайте трохи (Вши- ня); А он розпинають Вдову за подушне, а сина кують (Шевч.)]; 2)(натягивать ткань, кожу um. п.) распяливать, распялить, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)