роз 159 ро& (реже) растягивать, растянуть; (расстилать подстилку, платок и т. п. — еще) раскидывать, раскинуть; (только о татре, палатке um. п.) разбивать, разбить [— А яка оце в тебе хустка? — сказала перегодя Марія і розіхінла здорову хустку просто вікна (Н.-Лев.); Вечір стелеться синь-димком, Розпина голубу завісу Понад вибалком, дубняком (Шп.)\ Шатро край шляху розп'яли, Огонь чималий розвели І кругом його посідали (Шевч.); Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широко розіп'яв (Рил.)]; ~ти, ^тй вітрила распускать, распустить паруса; (ветром) надувать, надуть паруса; 3) (редк.: откидывать полы одежды um. n.) распахивать, распахнуть [їй стало гаряче і вона розіпнула пальто (Коб.)]; ~ти, ~тй хустку (платок) распахивать, распахнуть платок; (реже) развязывать, развязать платок [Розіпнула [Килина] хустку теплу і перед люстречком поправила волосся (Головко)]. розпинатися, -наюся, -наєшся, розіпнутися и розп'ястися и (реже) розіп'ястися (розіпнуся, розіпнешся) 1) распяливаться, распилиться; растягиваться, растянуться; раскидываться, раскинуться [На одній з найвищих гір, розіп'явшись на деревах, як чорний крук, догоряв підбитий нашими зенітками ворожий літак (Гонч.); Над самими сіньми яблуня розп'ялась і два чорногузи гніздо звили (Барв.); Раптом Данько, що вже був розіп'явся на сітці, стрибнув одним махом на землю (Гонч.)]; ер, розпинати 2; 2) (только несоверш.) перен. разг. распинаться [Чи ти чула, Христе, про нашого праведника? ..Ти чула, як він тут за правду розпинався..?! (Мирн.); — Бач, як розпинається, продажна шкура, — почув за своєю спиною Солод (Руденко)]; 3) страд, з. (несоверш.) распинаться; распяливаться ; растягиваться; раскидываться; разбиваться; распахиваться; ср. розпинати 1—3. розпиндючитися, -чуся, -чишея и редк. роз- пйндитися, -джуся, -дишея разг. неодобр. заважничать, разважничаться, расчва- ниться; (проявляя спесивость — ещё) закичиться [Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, ..почепила довгі золоті сережки аж до плечей (Н.-Лев.)]. розпйнка строит, обл. распорка. розпиральний строит, распорочный. розпирання распирание [Якась сила ніби розпирала його, й від цього розпирання робилося страшно (Ле)]. розпирати, -раю, -раєш, розперти (розіпру, розіпреш) 1) распирать, распереть [Крига розпирала береги (Гонч.); Здавалося, що величезна хвиля тих голосів розпирає стіни старої церковці і підносить її на собі вгору (Фр.)]; 2) (в третьем лице или в безличном употреблении) разг. распирать, распереть, раздувать, раздуть; (об опухоли, тучности разг. — ещё) вздувать, вздуть, (сильнее) разносить, разнести [Тепер він дбав тільки про те, щоб увесь час триматися у фотогенічних позах, і його просто розпирало від величчя (Собко); їмо, було, собі, як тільки в вікна світ, Що іноді аж розіпре живіт (Г.-Арт.); Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! (Стор.); Заболіла в мене нога.. Розперло мені її в коліні (Барв.)]; Оминулися вже тії роки, що опирали боки поел, не всё коту масленица, придёт и великий пост [Тепер гадюкам час сказать: минулися вже тії роки, Що розпирали боки (Гл.)]; щоб тебе опёрло! разг. бран. чтоб тебя разорвало!, чтоб ты лоднул! [— А щоб же тебе розперло, — думаю (Баш)]. розпирскуватися, -кується, розпирскатися, -кається и однокр. в. розпирснутися, -неть- ся редк. разлетаться, разлететься (неточно) [Зерно не розпирскувалося (МУЕ—Сл. Г р.); Фляшка гримнула о стіну і з брязкотом розпирелася на тисячу кавалків (Фр.)]; см. ещё розприскуватися 1. розпирхатися, -хаюся, -хаєшся разг. рас- фыркаться. розпис, -су 1) (действие) роспись, расписывание, расписка; 2) (письменный перечень) роспись; ~с державних прибутків і видатків роспись государственных доходов и расходов; поколінний ~с ист. поколенная роспись [Деякі Стадницькі почали писатися Стадникови- ми, але всі вони пишаються своїм поколінним розписом від Федора (Ст.)]; 3) (график) уст. расписание [В одного з пасажирів знайшовся товстий залізничний довідник з докладним розписом руху поїздів (Трубл.)]; з а ~сом (прибувати, приходити и т. п.) по расписанию (прибывать, приходить и т. п.) [Він [поїзд] швидко підминав під себе кілометри і точно за розписом прибув на степову станцію Кримка (Дмитр.)]; 4) (стенная живопись) редк. роспись [Повітря гірке від диму, а вулиці строкаті від черепків, від обгорілих бантин з рештками барвистого розпису стель (Тулуб)]. розписаний расписанный [Папа писав мені якось, що «ролі розписані для акторів» (Л. Укр.); Терентій Йосипович: ..У мене з сьомої години ранку (дивиться в книжку) увесь день розписаний (Корн.); Лукія стояла під велетенською люстрою серед розписаних фресками стін (Донч.)]. розписати см. розписувати. розписатися см. розписуватися. розписка расписка [— Завтра зранку підемо до волості. Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші, — сказав Мотуз (Н.-Лев.)]. розписний редк. расписной [Схоче майстер—буде миска, Схоче — горщик розписний (Дор.); На розписнім її [осені] човні Пливуть мої літа (Мал.)]. розпйсочка ласк. разг. расписочка [— Роз- писочку, розписочку, ваше благородіє, дайте на рештанта, — промовив коротколи- ций ідрібноносий конвоїр, зиркаючи то на діда, то на судовця (Ст.)]. розписування расписывание, роспись, рас-
|