Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

160 роз
писка; ^ня рахунків по книгах
(по книжках) бухг. расписка счетов
по книгам.
розписувати, -сую, -суеш, розписати, -пишу,
-пйшеш расписывать, расписать [На весну
аж з-за границі приїхав маляр його
[палац] розписувати (Мирн.); Безрукий.,
сьогодні особливо розписував Всеволодові
здібності (Ron.); А сонце рожевими
смугами розписало всю кімнату (Коп.); К л а-
в а показує газету: Читала, Наталю, як
розписали нас? (Баги)].
розписуватися, -суюся, -суєшся,
розписатися, -пишуся, -пишешся 1)
расписываться, расписаться [За грамотного не
розписуйся! (прислів'я); Яке ж було його
розчарування, коли він незабаром дізнався,
що Ягідка зовсім неписьменний. Не вмів
навіть розписатись (Гонч.); В останні часи
я щось розписався, за півроку написав
цілий томик (Коцюб.)]; г^сатися в
[своєму] неуцтві, в [своїй] дурості
расписаться в [своём] невежестве, в [своей]
глупости [Хрипун: ..Ви розписались
в своїй дурості. Я командуючому доповів,
і він зі мною згоден (Корн.)]; 2) (с кем и без
дополнения) разг. расписываться,
расписаться, регистрироваться, зарегистрироваться
[Ковшик: Так от, приходить осінь — і
молоді* люди йдуть в сільраду в загс
розписуватись... (Корн.)].
розпит, -ту, (чаще мн. ч.) розпити, -тів
расспрос, расспросы [Княгиня Ольга за ці
дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх
[родичок] опити та розпити про далеку
дорогу (Скляр.)].
розпитаний расспрошенный; разузнанный;
выспрошенный. Ср. розпитувати.
розпитати см. розпитувати.
розпитатися см. розпитуватися.
розпити см. розпивати.
розпитий распитый.
розпитися см. розпиватися.
розпиток, -тку редк. расспрос [Наум пристав
до його з розпитками (Квітка)].
-розпитування расспрос; (чаще мн. ч.)
расспросы [Почалося розпитування, як жи-
веться-можеться, чого се Антон Петрович
приїхав у губернію (Мирн.); Почались
привітання та розпитування (Смол.)].
,розпитувати, -тую, -тувш, розпитати, -таю,
-таєш расспрашивать, расспросить;
(наводить справки — ещё) справляться,
справиться, разг. разузнавать, разузнать;
(выведывать — ещё) выспрашивать,
выспросить; (у многих—ещё) поспрошать (несоверш.
и соверш.), поспрашивать,поспросить; соверги.
порасспросить, повыспросить [3
надзвичайною увагою ставився Ленін до
робітників і селян, що відвідували його,
розпитував їх про здоров'я, про те, як живе сім'я
(Біогр. Леніна); На другий день вранці,
добре розпитавши дороги, побрався я у.
Терни (Вовч.)].
^розпитуватися, -туюся, -туєшся,
розпитатися, -таюся, -таешся расспрашивать,
расспросить; справляться, справиться, разг.
разузнавать, разузнать; выспрашивать,
выспросить; поспрошать; поспрашивать,
поспросить; порасспросить, повыспросить [Він
усе розпитувавсь між людьми: звідки
почало горіти —з хати чи з стодоли (Коцюб.);
їй здавалось, що батько й мати вдосвіта
прийдуть за нею в Журавку, розпитаються
і будуть її доганяти (Н.-Лев.)]; ~тися
(про кого, прощо, реже за кого,
за що, уст. кого, чого)
расспрашивать, расспросить (о ком, о чём),
справляться, справиться (оком, о чём) [Йому
хотілося схопити в обійми діда і безупинно
розпитуватися про свою сім'ю (Куч.);
— Семене, — промовив старий, ..— ти
нікого не розпитувався за свого батька?
(Сміл.); Вже скільки сіл минула, і
козачих, і панських, ..і не дуже в речі заходжу:
розпитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую
за хліб-сіль, та й далі (Вовч.)]; ~тися
проміж (поміж) себе (між
собою) разг. расспрашивать, расспросить
друг друга; выяснять, выяснить [Як ми
розпитались промеж себе, так от що
зробим: ..злсжимося, скільки у кого є
грошей, щоб можна було купити четвертей
[зерна] на малу міру — сот зо три з
мішком (Квітка)]. Ср. розпитувати.
розпихати, -хаю, -хаєш, розіпхати, -хаю,
-хаедп и однокр. в. розпихнути и розіпхну-
ти, -ну, -нёш разг. 1) распихивать,
распихать, распихнуть; (реже) раздвигать,
раздвинуть; (толкая в стороны разг. —
ещё) расталкивать, растолкать [Дячиха аж
запінилася і, розпихаючи людей, помча-
лася в кухню (Мирн.); А дуб, розпихаючи
соснові верховіття, ріс угору до
могутнього сонця, яскравого неба (Янов.); Боярин
насилу розіпхав гурт, щоб серед хати по-,
ставити молодих (Н.-Лев.); Розтріпаний
ввесь, він носився по хаті, наче хтів розі-
пхнути плечима стіни тісної кімнати
(Коцюб.)]; 2) (помещать в разных местах)
распихивать, распихать, рассовывать,
рассовать; (втискивая — ещё) растискивать,
растискать [Яремченко розпихав по
кишенях гранати, перевірив у пістолеті заряд
(Дм. Бедз.)].
розпишатися, -шаюся, -шаєшся разг.
разважничаться; (стать спесивым — обычно)
загордиться, возгордиться; (без дополнения
разг. — ещё) заважничать [Я хотів би вам
дівчаток українських показать, Як вони,
руками сплівшись, виступають у танок
..Або, мило розпишавшись, одвертають свій
видок (Самійл.)].
розпиши йтися, -нюся, -нишся редк. пышно
расцвести [Весна розпишнилась, як
молода дівчина (Н.-Лев.)].
розпищатися, -щуся, -щйшся разг. распи-
щаться.
розпиячитися, -чуся, -чишся разг. распьян-
ствоваться; запьянствовать; (реже) разг.
распйться [Слухай-но ти, Грицю, питаюся
я тебе, чого ти розпиячився? (Март.)].
рбзпів, -ву муз. распев.
розпізнавальний различительный,
отличительный; опознавательный; ^ні знаки
ав. опознавательные знаки [Партизани
розкладали великі вогнища, але через погану
видимість пілоти не помічали розпізна-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)