160 роз писка; ^ня рахунків по книгах (по книжках) бухг. расписка счетов по книгам. розписувати, -сую, -суеш, розписати, -пишу, -пйшеш расписывать, расписать [На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати (Мирн.); Безрукий., сьогодні особливо розписував Всеволодові здібності (Ron.); А сонце рожевими смугами розписало всю кімнату (Коп.); К л а- в а показує газету: Читала, Наталю, як розписали нас? (Баги)]. розписуватися, -суюся, -суєшся, розписатися, -пишуся, -пишешся 1) расписываться, расписаться [За грамотного не розписуйся! (прислів'я); Яке ж було його розчарування, коли він незабаром дізнався, що Ягідка зовсім неписьменний. Не вмів навіть розписатись (Гонч.); В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (Коцюб.)]; г^сатися в [своєму] неуцтві, в [своїй] дурості расписаться в [своём] невежестве, в [своей] глупости [Хрипун: ..Ви розписались в своїй дурості. Я командуючому доповів, і він зі мною згоден (Корн.)]; 2) (с кем и без дополнения) разг. расписываться, расписаться, регистрироваться, зарегистрироваться [Ковшик: Так от, приходить осінь — і молоді* люди йдуть в сільраду в загс розписуватись... (Корн.)]. розпит, -ту, (чаще мн. ч.) розпити, -тів расспрос, расспросы [Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх [родичок] опити та розпити про далеку дорогу (Скляр.)]. розпитаний расспрошенный; разузнанный; выспрошенный. Ср. розпитувати. розпитати см. розпитувати. розпитатися см. розпитуватися. розпити см. розпивати. розпитий распитый. розпитися см. розпиватися. розпиток, -тку редк. расспрос [Наум пристав до його з розпитками (Квітка)]. -розпитування расспрос; (чаще мн. ч.) расспросы [Почалося розпитування, як жи- веться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Мирн.); Почались привітання та розпитування (Смол.)]. ,розпитувати, -тую, -тувш, розпитати, -таю, -таєш расспрашивать, расспросить; (наводить справки — ещё) справляться, справиться, разг. разузнавать, разузнать; (выведывать — ещё) выспрашивать, выспросить; (у многих—ещё) поспрошать (несоверш. и соверш.), поспрашивать,поспросить; соверги. порасспросить, повыспросить [3 надзвичайною увагою ставився Ленін до робітників і селян, що відвідували його, розпитував їх про здоров'я, про те, як живе сім'я (Біогр. Леніна); На другий день вранці, добре розпитавши дороги, побрався я у. Терни (Вовч.)]. ^розпитуватися, -туюся, -туєшся, розпитатися, -таюся, -таешся расспрашивать, расспросить; справляться, справиться, разг. разузнавать, разузнать; выспрашивать, выспросить; поспрошать; поспрашивать, поспросить; порасспросить, повыспросить [Він усе розпитувавсь між людьми: звідки почало горіти —з хати чи з стодоли (Коцюб.); їй здавалось, що батько й мати вдосвіта прийдуть за нею в Журавку, розпитаються і будуть її доганяти (Н.-Лев.)]; ~тися (про кого, прощо, реже за кого, за що, уст. кого, чого) расспрашивать, расспросить (о ком, о чём), справляться, справиться (оком, о чём) [Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (Куч.); — Семене, — промовив старий, ..— ти нікого не розпитувався за свого батька? (Сміл.); Вже скільки сіл минула, і козачих, і панських, ..і не дуже в речі заходжу: розпитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль, та й далі (Вовч.)]; ~тися проміж (поміж) себе (між собою) разг. расспрашивать, расспросить друг друга; выяснять, выяснить [Як ми розпитались промеж себе, так от що зробим: ..злсжимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертей [зерна] на малу міру — сот зо три з мішком (Квітка)]. Ср. розпитувати. розпихати, -хаю, -хаєш, розіпхати, -хаю, -хаедп и однокр. в. розпихнути и розіпхну- ти, -ну, -нёш разг. 1) распихивать, распихать, распихнуть; (реже) раздвигать, раздвинуть; (толкая в стороны разг. — ещё) расталкивать, растолкать [Дячиха аж запінилася і, розпихаючи людей, помча- лася в кухню (Мирн.); А дуб, розпихаючи соснові верховіття, ріс угору до могутнього сонця, яскравого неба (Янов.); Боярин насилу розіпхав гурт, щоб серед хати по-, ставити молодих (Н.-Лев.); Розтріпаний ввесь, він носився по хаті, наче хтів розі- пхнути плечима стіни тісної кімнати (Коцюб.)]; 2) (помещать в разных местах) распихивать, распихать, рассовывать, рассовать; (втискивая — ещё) растискивать, растискать [Яремченко розпихав по кишенях гранати, перевірив у пістолеті заряд (Дм. Бедз.)]. розпишатися, -шаюся, -шаєшся разг. разважничаться; (стать спесивым — обычно) загордиться, возгордиться; (без дополнения разг. — ещё) заважничать [Я хотів би вам дівчаток українських показать, Як вони, руками сплівшись, виступають у танок ..Або, мило розпишавшись, одвертають свій видок (Самійл.)]. розпиши йтися, -нюся, -нишся редк. пышно расцвести [Весна розпишнилась, як молода дівчина (Н.-Лев.)]. розпищатися, -щуся, -щйшся разг. распи- щаться. розпиячитися, -чуся, -чишся разг. распьян- ствоваться; запьянствовать; (реже) разг. распйться [Слухай-но ти, Грицю, питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Март.)]. рбзпів, -ву муз. распев. розпізнавальний различительный, отличительный; опознавательный; ^ні знаки ав. опознавательные знаки [Партизани розкладали великі вогнища, але через погану видимість пілоти не помічали розпізна-
|