Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 161 роз вальних знаків (перекл. а I. Козлова)]. Ср. розпізнавати 1. розпізнаваний распознаваемый; узнаваемый; различаемый, отличаемый; опознаваемый. Ср. розпізнавати 1. розпізнаваність, -ності распознаваемость. розпізнавання распознавание; узнавание; различение, отличение; опознавание [Незабаром він здобув неабиякий досвід в розпізнаванні цінностей (Руденко)]; доступність для ~ня см. доступність. Ср. розпізнавати 1. розпізнавати, -наю, -наєш, розпізнати, -наю, -наєш 1) распознавать, распознать; (изредка) узнавать, узнать; (при помощи зрения или других внешних чувств — ещё) различать, различить, отличать, отличить; (по определённым признакам) спец. опознавать, опознать [Аромат степу не був для мене суцільний — я розпізнавав в ньому десятки самостійних пахощів (Смол.); Прийшов батько, розглядає, Насилу Степана Розпізнає; отак його зробили кайдани (Шевч.); — Наші [літаки], — зашепотіла вона. — Радянські. Я вже їх умію розпізнавати (Тури.)]; 2) (уст.: получать сведения о ком-нибудь, о чём-нибудь) узнавать, узнать; разг. разузнавать, разузнать [І весь світ обдивись, І усе розпізнай; І що доброго є, Ти у себе впивай (Руд.)]; см. ещё узнавати 1. розпізнаватися, -наюся, -наєшся, розпізнатися, -наюся, -навшся 1) фольк. знакомиться, ознакомиться; (соверш.: испытать) познакомиться [Ой, нема-то краю, краю Над ту Верховину, Тут з бідою розпізналась Найменша дитина (народна пісня)]; 2) страд, з. (несоверш.) распознаваться; узнаваться; различаться, отличаться; опознаваться; ср. розпізнавати 1. розпізнаний распознанный; узнанный; различённый, отличённый; опознанный [Він часто поривається до них [дівчат], але близько не наважується підійти, і не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще не розпізнана ним дівоча душа була святою для Романа (Ст.)]. Ср. розпізнавати 1. розпізнання различение, отличение; опознание. Ср. розпізнавати 1. розпізнати см. розпізнавати. розпізнатися см. розпізнаватися. розпікання раскаливание; каление, накал, накалка, накаливание; разжигание, разжиг (спец.); распадение; распекание, распекательство. Ср. розпікати. розпікати, -каю, -каєш, розпекти, -печу, -печеш раскалять, раскалить; калйть (несоверш.), накаливать, накалять, накалить; (реже) жечь (несоверш.); разжигать, разжечь; разг. распалять, распалить; (только перен.: делать выговор, внушение um. п.) разг. распекать, распечь [Палить сонце як у пеклі, Пісок розпікає; Подекуди росте травка, І та посихає (Руд.); К а з и д о- р о г а: ..Взяв [Рябина] громадську печать, розпік на огні та й трах! Аж м'ясо зашкварчало! (Фр.); Шаман підійшов до хворої і поклав руку їй на голову. Здавалося, страшний вогонь розпікав її (Трубл.); Сідай. Сідай і розповідай, хто тебе образив.. Не турбуйся, коли треба, то я й самого директора розпечу (Козач.)]. розпікатися, -каюся, -каєшся, розпектися, -печуся, -печешся 1) раскаляться, раскалиться; калиться; накаливаться, накаляться, накалиться; распаляться, распалиться [Вдень тут курява страшенна і земля, розпікаючись на сонці, дуже білою видається (Л. Укр.); Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (Гонч.); Любов Прохо- рівна розпікалася і чи не вперше мала запротестувати проти такої зневаги до її розквітлої молодості (Ле)]; 2) страд, з. (несоверш) раскаляться; калиться; накаливаться, накал яться; разжигаться; распал яться; распекаться. Ср. розпікати. розпікірований с.-х. распикированный [Грунт у парниках для пікірування рослин насипають шаром 16—18 см. Розпікіровані рослини поливають і прикривають на 1—2 дні матами (Колг. вироби, енцикл.)]. розпікіровувати, -ровую, -ровуєш, розпікірувати, -рую, -руєш с.-х. распикировывать, распикировать [При появі другого справжнього листка розсаду [помідорів] розпікірували в поживні горщечки в парники, де вона виховувалась до садіння на постійне місце (Колг. Укр., 1958, 5)]. розпінений вспененный; вспенившийся [Не поглянула [Наталя] ані разу на нас. Здавалося, в тій хвилі займав її найбільше розпінений потік, що товкся шалено коло деревини (Коб.)]. розпінитися, -ниться вспениться [Розпінився Рівчак весною (Боров.)]. рбзпір, -пору 1) строит, распор; 2) обл. прореха, разрез. розпірка 1) прореха, разрез [— Мені отой болгарище порвав сукню, і знаєш де? на плечі 1 — сказала Катерина й показала маленьку розпірку на плечі (Н.-Лев.); Волохаті груди його світять крізь розпірку сорочки (Тулуб)]; 2) строит, распорка, перекосина. розпірковий (относящийся к распорке) строит. распорочный. розпірний (служащий для распирания) строит. распорный, распорочный. розплав, -ву спец. расплав [Крім тиску, на температуру плавлення [кристалічних речовин] впливають і інші фактори, наприклад домішки інших речовин у розплаві (Наука і життя, 1956, 10)]. розплавити см. розплавляти. розплавитися см. розплавлятися. розплавка разг. расплавка. розплавлений расплавленный [Вирує полум'я в печах, клекоче розплавлений метал (Рад. Укр., 1959, VIII); Вся круча по самі вінця налита прозорим, розплавленим жаром (Гонч.)]. розплавлення, розплавляння расплавление; (действие разг. — ещё) расплавка [Мартенівська плавка складається з кількох самостійних періодів: завалювання скрапу, залізної руди й вапняку, заливання рідкого U-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)