Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 163 роз лице й тихо має її довгою розплетеною косою, стрічками "та квітами (Н.-Лев.)]. розпливатися, -ваюся, -ваєшся, розплистися и розпливтися, -ливуся, -ливешся расплываться, расплыться; (о жидкости и перен.— ещё) растекаться, растечься [Віск капав повільними, важкими краплями, розпливався кружальцями по воді (Донч.); Чорнила ріками лились І розпливались на папері (Ел.); Дрібні сльози розплилися по її набресклому, восковому лиці (Черемш.); У вечірніх присмерках, у снігових завоях тонуть поля, розпливається ліс (Гонч.); Білі зорі на синьому небі, На Чумацькім Шляху розпливлись (Мас.); Село спало. Хати ледве сіріли в темряві ночі, контури розпливлись (Коцюб.); — Була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливатись та поганшати, — обізвався о. Артемій (Н.-Лев.)]; гатися, ~тйся в посмішку (о лице) расплываться, расплыться в улыбке [Рука з маузером опустилася, обличчя господаря розпливлося в улесливу посмішку (Воскр.)]. розпливчастий, розпливчатий расплывчатый; прич. расплывающийся [Мислі його пропливали, неясні і розпливчасті (Собко); Резолюція зборів., була довга, розпливчаста і неконкретна (Рад. Укр., 1946, IV); Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лот розпливчаті круги (Вас.)]. розпливчастість, -тості, розплйвчатість расплывчатость [Шотландським пісням, що створювались багатьма поколіннями народних співців, властива деяка аморфність, розплйвчатість, роздрібненість сюжету (Рад. літер., 1958, 5)]. розпливчасто, розпливчато нар. расплывчато [Специфіка місця і часу, колорит епохи передані в його [В. Симаковича] творі [«Маяки»] чисто зовнішньо, досить розпливчасто і умовно (Рад. літер., 1957, 3)]. розпливчатий см. розпливчастий. розплйвчатість см. розпливчастість. розпливчато см. розпливчасто. розплигатися, -гаюся, -гаєшся разг. распрыгаться. розплилий редк. расплывшийся [Хмара суне по небі, як та розплила в товщу молодиця (Коб.); Попереду, зовсім недалеко, на розплилій від давності степовій могилі забовваніла якась висока постать (Гонч.)]. розплистися см. розпливатися. розплід (род. розплоду) развод; (о личинках, детёнышах, растениях) расплод [— Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову. — А мені коли б пару гусей на розплід (Коцюб.); Для годівлі розплоду білковими кормами бджоли збирають з конюшини багато пилку і водночас запилюють квіти конюшини (Колг. Укр., 1958, б)]. розплідник питомник [Поголів'я тварин племінних ферм кожного розплідника, як правило, відрізняється за типом (Соц. тварин., 1956, 7)]. розпліскувати и розплескувати, -кую, -куєш, розплескати (розплещу, розплёщеш и реже розплескаю, розплескаєш) и однокр. в. розплеснути, -ну, -непі 1) расплёскивать, расплескать, расплеснуть; (мелкими каплями — ещё) разбрызгивать, разбрызгать, разбрызнуть [— Ставайте отут, Савочко, я вам зіллю. — Щедро зливає Настя, аж розпліскує (Гонч.); Над незвично тихим селом місяць розплескує прозорі потоки (Ст.); Але настали дні щасливих поколінь, І вільний він тепер, азербайджанський геній [Нізамі]... Так лебідь, як весна веслом розплеще синь, До рідних лине вод через луги зелені (Рил.)]; 2) (соверги. только розплескати: делать плоским) расплющивать, расплющить; соверш. разг. расплюснуть [Білі й чорні руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качал очки, розпліскували, вирізували зубчиками (Н.-Лев.); Признався Артем. Залізячку треба було розплескати, ну й поклав у жар. А потім кинувся виймати рогачем, а горщик якось перекинувся (Головко)]; 3) (перен. несоверги. только розплескувати, соверги. только розплескати: разглашать секрет, тайну um. п.) разг. разбалтывать, разболтать [I гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще (народна казка)]. розпліскуватися и розплескуватися, -кується, розплескатися (розплёщеться и реже розплескається) и однокр. в. розплеснутися, -нёться 1) расплёскиваться, расплескаться, расплеснуться [Мисливець кілька разів стріляв з рушниці, та сухий тріск пострілів майже нечутно розплескувався в хаосі буревію (Трубл.); На луги заливні розплескалася синь дніпрова (Заб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) расплёскиваться; разбрызгиваться; расплющиваться; разбалтываться; ср. розпліскувати 1—3. розплітання расплетание [Колись, як була молодшою, любила [Уляна] тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий (Дм. Бедз.)]г розплітати, -таю, -таєш, розплести, -лету, -летёш расплетать, расплести [То заплете [панночка] коси, то розплітає, то стрічками перев'є, то вквітчається... (Вовч.); Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав'яже (Шевч.)]; г^ти руки (перен.: разомкнуть) разг. редк. разнять руки [Хоче ноги розвести, Хоче мертвий розплести Руки омертвілі (Боров.); Я сміюсь, голівку мил^ гладжу, а воно ручиці розплело (Сос.)]. розплітатися, -тається, розплестися, -летё- ться расплетаться, расплестись [Розплелася густа коса Аж до пояса (Шевч.)', В зеленаво-рожевому надвечір'ї купаються припорошені гори і на них, виповзаючи знизу, розплітаються тумани (Ст.)]. розплішити см. розплішувати. розплішитися см. розплішуватися. розплішувати, -шую, -шуєш, розплішити, -лішу, -лішиш расклинивать, расклинить. розплішуватися, -шується, розплішитися, -лішиться расклиниваться, расклиниться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)