Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

роз 165 роз
лодкнй, бо розлижуть., не будь гіркий, бо
розплюють (Ном.)].
розпльовуватися, -ль&,уюся, -льбвуєшся,
розплюватися, -лююся, -люєшся перен. разг.
расплёвываться, расплеваться [Покинув
Максим зовсім пити, розплювався із своєю
дівчиною (Мирн.)].
розповзатися, -заюся, -заєшся разг.
расползаться.
розповзатися, -зається, розповзтися, -зеться
расползаться, расползтись [Скотившись
у яр.., диверсанти прощаються один
з одним і швидко розповзаються в
різні боки (Довж.)', Хмара диму
розповзалася по небу, наче розкрилися надра землі
і виригали у небо пару і лаву (Тулуб);
Від роси вона [записка] розмокла і літери,
написані хімічним олівцем, розповзлися
в сині плями (Панч)].
розповивати, -ваю, -ваєш, розповити
(розпов'ю, розпов'єш и розповию, розповиєш)
распелёнывать, распеленать [Воно
[дитинча] сповитеє кричало У холодочку під
снопом. Розповила, нагодувала, Попестила
(Шевч.)].
розповиватися, -вається, розповитися
(розпов'юся, розпов'єшся и розповиюся,
розповиєшся) распелёнываться, распеленаться
[Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч
літ. родився, Та аж вчора розповився І о
власній силі йде (Фр.)].
розповити см. розповивати.
розповитий распелёнатый.
розповитися см. розповиватися.
розповідання рассказывание; (реже) рассказ;
повествование. Ср. розповідати.
розповідати, -даю, -даєш, розповісти, -вім,
-вісй рассказывать, рассказать; (несоверш.—
более подробно, в эпическом тоне — ещё)
повествовать, разг. уст. сказывать,
толковать; (соеерш. разг. — еще) порассказать,
уст. сказать, рит. поведать [Чимало тих
речей Іван розповідав, як човен запливав
між довголисті трави (Рил.); Сержант
Перова могла розповісти про який завгодно
з минулих боїв, як про вчорашню подію
(Янов.); Повість розповідала про молоду
дівчину, що вирядила свого милого на
фронт, на бій з ворогами своєї вітчизни
(Кач.); Річні кільця можуть розповісти не
тільки про вік дерева, але і про ті умови,
в яких воно жило (Наука і життя, 1956,
12)].
розповідатися, -дається рассказываться;
повествоваться; сказываться, толковаться
[Щовечора тут розгоралися палкі суперечки,
розповідались захопливі пригоди з
льотного життя (Трипіл.); Тепер те сталося,
про що раніш в казці розповідалося
(приказка)]. Ср. розповідати.
розповідач, -відача рассказчик; <-~ч б и-
л й н (казок) рассказчик былин
(сказок), сказитель; (только о рассказывающем
сказки — ещё) сказочник [Тут, в Москві,
українські кобзарі вперше зустрілися., з
своїми рідними братами — російськими
розповідачами і казкарями (Нар. творч. та
етн., 1957, 1)].
розповідачка рассказчица [Розповідь Сахно
цілком опанувала увагу слухачів.. Проте
розхвилювалася і сама розповідачка.
Розповідь відтворила їй недавно минулі події
(Смол.)]; ~ка билин (казок)
рассказчица былин (сказок), сказительница;
(только о рассказывающей сказки — ещё)
сказочница.
розповіджений редк. рассказанный;
поведанный. Ср. розповідати.
розповідка обл. редк. см. розповідь.
розповідний повествовательный [Розповідна
манера письменниці [Марка Вовчка] тісно
пов'язана з змістом її оповідань (Курс
іст. укр. літ. мови)]; г^не речення
грам, повествовательное предложение.
розповідок, -дка обл. редк. см. розповідь.
розповідь, -ді рассказ; повествование
[Секретар дивився в папери перед собою, очевидно,
звіряв розповідь Стахурського з
автобіографією Марії (Смол.); Характерною
особливістю повістей та оповідань Квітки-
Основ'яненка (особливо гумористичних) є
розповідь, що ведеться наче від імені
свідка описуваних подій (Іст. укр. літ.)];
г^/дь очевидця рассказ очевидца. Ср.
розповідати.
розповісти см. розповідати.
розповнілий располневший [Вона була значно
молодшою від свого чоловіка.. В міру
розповніла, круглолиця, рожевощока (Збан.)].
розповніти, -нію, -нієш располнеть
[Розповніла чогось вона, ..лице аж набрякло,
налилося жовтим кольором (Мирн.)].
розповсюджений распространённый;
распущенный [Там [у селі] був написаний і в
десяти примірниках розповсюджений
перший наказ генерал-лейтенанта Орленка
(Шер.)]. Ср. розповсюджувати.
розповсюдження 1) (действие)
распространение; распускание [Члени революційних
гуртків купували твори Маркса для
розповсюдження їх в далеких від Петербурга
містах, в провінції (Наука і життя, 1957,
4)]; ср. розповсюджувати; 2) (состояние)
распространение [Жадібно ловив [Захар]
потім слова про історію рослини, про зону
її розповсюдження, про приживання її в
суворих кліматичних умовах півночі країни
(Ле)\; ср. розповсюджуватися 1.
розповсюджуваний распространяемый;
распускаемый. Ср. розповсюджувати.
розповсюджування распространение;
распускание [Робітники намагалися йти
делегацією до прокуратури з протестом проти
розповсюджування ворожої думки, що
роздмухує національний антагонізм {Де)]. Ср.
розповсюджувати.
розповсюджувати, -джую, -джуєш,
розповсюдити, -джу, -диш распространять,
распространить; (слух, молву — егцё)
распускать, распустить [Коли йдуть партизани
на операцію або в розвідку, ми даємо їм
листівки, газети, і вони їх розповсюджують
в навколишніх районах (Шиян); Зараз
будемо вивчати, як бур'яни
розповсюджують своє насіння (Донч.)].
розповсюджуватися, -джуюся, -джуєшся,
розповсюдитися, -джуся, -дишся 1)
распространяться, распространиться [Архієреїв

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)