Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 165 роз лодкнй, бо розлижуть., не будь гіркий, бо розплюють (Ном.)]. розпльовуватися, -ль&,уюся, -льбвуєшся, розплюватися, -лююся, -люєшся перен. разг. расплёвываться, расплеваться [Покинув Максим зовсім пити, розплювався із своєю дівчиною (Мирн.)]. розповзатися, -заюся, -заєшся разг. расползаться. розповзатися, -зається, розповзтися, -зеться расползаться, расползтись [Скотившись у яр.., диверсанти прощаються один з одним і швидко розповзаються в різні боки (Довж.)', Хмара диму розповзалася по небу, наче розкрилися надра землі і виригали у небо пару і лаву (Тулуб); Від роси вона [записка] розмокла і літери, написані хімічним олівцем, розповзлися в сині плями (Панч)]. розповивати, -ваю, -ваєш, розповити (розпов'ю, розпов'єш и розповию, розповиєш) распелёнывать, распеленать [Воно [дитинча] сповитеє кричало У холодочку під снопом. Розповила, нагодувала, Попестила (Шевч.)]. розповиватися, -вається, розповитися (розпов'юся, розпов'єшся и розповиюся, розповиєшся) распелёнываться, распеленаться [Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ. родився, Та аж вчора розповився І о власній силі йде (Фр.)]. розповити см. розповивати. розповитий распелёнатый. розповитися см. розповиватися. розповідання рассказывание; (реже) рассказ; повествование. Ср. розповідати. розповідати, -даю, -даєш, розповісти, -вім, -вісй рассказывать, рассказать; (несоверш.— более подробно, в эпическом тоне — ещё) повествовать, разг. уст. сказывать, толковать; (соеерш. разг. — еще) порассказать, уст. сказать, рит. поведать [Чимало тих речей Іван розповідав, як човен запливав між довголисті трави (Рил.); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію (Янов.); Повість розповідала про молоду дівчину, що вирядила свого милого на фронт, на бій з ворогами своєї вітчизни (Кач.); Річні кільця можуть розповісти не тільки про вік дерева, але і про ті умови, в яких воно жило (Наука і життя, 1956, 12)]. розповідатися, -дається рассказываться; повествоваться; сказываться, толковаться [Щовечора тут розгоралися палкі суперечки, розповідались захопливі пригоди з льотного життя (Трипіл.); Тепер те сталося, про що раніш в казці розповідалося (приказка)]. Ср. розповідати. розповідач, -відача рассказчик; <-~ч б и- л й н (казок) рассказчик былин (сказок), сказитель; (только о рассказывающем сказки — ещё) сказочник [Тут, в Москві, українські кобзарі вперше зустрілися., з своїми рідними братами — російськими розповідачами і казкарями (Нар. творч. та етн., 1957, 1)]. розповідачка рассказчица [Розповідь Сахно цілком опанувала увагу слухачів.. Проте розхвилювалася і сама розповідачка. Розповідь відтворила їй недавно минулі події (Смол.)]; ~ка билин (казок) рассказчица былин (сказок), сказительница; (только о рассказывающей сказки — ещё) сказочница. розповіджений редк. рассказанный; поведанный. Ср. розповідати. розповідка обл. редк. см. розповідь. розповідний повествовательный [Розповідна манера письменниці [Марка Вовчка] тісно пов'язана з змістом її оповідань (Курс іст. укр. літ. мови)]; г^не речення грам, повествовательное предложение. розповідок, -дка обл. редк. см. розповідь. розповідь, -ді рассказ; повествование [Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією Марії (Смол.); Характерною особливістю повістей та оповідань Квітки- Основ'яненка (особливо гумористичних) є розповідь, що ведеться наче від імені свідка описуваних подій (Іст. укр. літ.)]; г^/дь очевидця рассказ очевидца. Ср. розповідати. розповісти см. розповідати. розповнілий располневший [Вона була значно молодшою від свого чоловіка.. В міру розповніла, круглолиця, рожевощока (Збан.)]. розповніти, -нію, -нієш располнеть [Розповніла чогось вона, ..лице аж набрякло, налилося жовтим кольором (Мирн.)]. розповсюджений распространённый; распущенный [Там [у селі] був написаний і в десяти примірниках розповсюджений перший наказ генерал-лейтенанта Орленка (Шер.)]. Ср. розповсюджувати. розповсюдження 1) (действие) распространение; распускание [Члени революційних гуртків купували твори Маркса для розповсюдження їх в далеких від Петербурга містах, в провінції (Наука і життя, 1957, 4)]; ср. розповсюджувати; 2) (состояние) распространение [Жадібно ловив [Захар] потім слова про історію рослини, про зону її розповсюдження, про приживання її в суворих кліматичних умовах півночі країни (Ле)\; ср. розповсюджуватися 1. розповсюджуваний распространяемый; распускаемый. Ср. розповсюджувати. розповсюджування распространение; распускание [Робітники намагалися йти делегацією до прокуратури з протестом проти розповсюджування ворожої думки, що роздмухує національний антагонізм {Де)]. Ср. розповсюджувати. розповсюджувати, -джую, -джуєш, розповсюдити, -джу, -диш распространять, распространить; (слух, молву — егцё) распускать, распустить [Коли йдуть партизани на операцію або в розвідку, ми даємо їм листівки, газети, і вони їх розповсюджують в навколишніх районах (Шиян); Зараз будемо вивчати, як бур'яни розповсюджують своє насіння (Донч.)]. розповсюджуватися, -джуюся, -джуєшся, розповсюдитися, -джуся, -дишся 1) распространяться, распространиться [Архієреїв |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)