Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 168 роз рю, -пореш распарывать, пороть, распороть; (вскрывать покровы или части тела,, что-либо зашитое разг. — еще) вспарывать, вспороть [Кузьма розпорював рогожі, виймав штуки матерії, а жінка й прикажчики носили їх до крамниці (Бойч.); Я взяв його ніж, яким він різав шкіру, розпоров рубець на сорочці й діетав записку (Сміл.); Вовк ухопив його [теля] впоперек і розпоров йому живіт (Коцюб.); Раптом тишу розпоров сухий тріск кулеметних черг (перекл. з Полевого)]. розпорюватися, -рюється, розпоротися, -пореться 1) распарываться, распороться; 2) страд, з. (несоверш.) распарываться; вспарываться. Ср. розпорювати. розпоряджання распоряжение. розпоряджати, -джаю, -джабш, розпорядйти, -джу, -дйш редк. 1) распоряжаться, распорядиться [А сам [Наум] усім хазяйством розпоряджав і усе дбав, а що зміг, то й сам робив, не лінуючись (Квітка); Чи не будете ласкаві розпорядйти, аби мені остатнє число «Вісника» прислали в Буркут — я тут, напевне, до кінця серпня пробуду (Л. Укр.)]; см. ещё розпоряджатися 1; 2) (только несоверш.: иметь что-нибудь в своём распоряжении) обладать, располагать. розпоряджатися, -джаюся, -джаєшся, розпорядитися, -джуся, -дйшся 1) давать распоряжение, дать распоряжение, распоряжаться, распорядиться; (об устройстве чего-нибудь уст. — изредка) давать порядок, дать порядок [Розпоряджаючись, він стояв уже під самим світлом, де його щомиті могло скосити бандитською кулею (Гонч.); Голубар розпорядився прибрати обрушену в стволі породу (Ле); Настав день референдуму. Полковник Чайка розпорядився створити в місті всі умови для максимальної участі жителів у референдумі (Собко); Політична свобода означає свободу народу розпоряджатися своїми загальнонародними, державними справами (Ленін); — Ідіть, — кажу, — а я тут вечерею розпоряджуся (Мирн.)}; 2) (только несоверш.: управлять) распоряжаться; (реже) хозяйничать; (обладать) располагать [Незабаром Ядвіга й Юзефа ввійшли у пекарню й почали розпоряджатись, як у себе дома (Л. Укр.); Храпко: ..От вам усе моє — гроші, худоба... Беріть, живіть, розпоряджайтеся усім, як знаєте (Квітка)]; ~>джайтеся мною располагайте мной. розпорядження распоряжение; (в официальном языке — ещё) приказание; (только письменное — ещё) предписание, уст. предуказание [Комісар не розгубився. Дав розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Яное.); Накази й розпорядження з будинку, де оселився штаб генерала Ва- тутіна, виконувалися з найбільшою ретельністю (Ле і Левада); Два місяці тому він приїхав з Іркутська., і привіз папірця з розпорядженням прийняти його на роботу на гідрометричну станцію (Трубл.)]; в (у) г^ні кого, чого в распоряжении кого, чего; в (у) <^ня кого, чого в распоряжение кого, чего [У розпорядження трудящих надано величезну сітку бібліотек, читалень, клубів, музеїв, кінотеатрів, палаців культури і т. д. (Рад. Укр., 1957, VI)]; з а ~»ням, (реже) з ^ня по распоряжению [За розпорядженням В. І. Леніна Франкові регулярно висилалися всі видання російської соціал-демократичної літератури (Рад. літер., 1955, 18)]; мати в [своєму] ^ні кого, що (в ведений) иметь в [своём] распоряжении кого, что; располагать кем, чем, обладать чем [Академія має в своєму розпорядженні сотні гектарів поля, численні, добре устатковані ферми, лабораторії, сади і розсадники (Гонч.)]. розпоряджувати, -джую, -джуєш см. розпоряджати. розпорядйти см. розпоряджати. розпорядитися см. розпоряджатися. розпорядкувати, -кую, -куєш уст. редк. см. розпоряджатися 1. розпорядливий распорядительный [Така вона проворна, розпорядлива і розумом спокійна, що люди, не довго думаючи, у бригадири її (перекл. з Мальцева)]. розпорядливість, -вості распорядительность [Сьогодні [Безрукий] особливо розписував Всеволодові здібності, працездатність, уміння керувати роботою, розпорядливість і розум (Коп.)]. розпорядник, редк. розпорядник распорядитель [Він на цьому вечорі був немов розпорядником і сумлінно виконував свої обов'язки (Скляр.); — На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядників, а ви робіть те, що вам буде наказано, — суворо звернувся до мене становий (Мирн.)]. розпорядниця, редк. розпорядниця распорядительница [Нарешті якось одумалась [дівчина]: звелася з ослінця й надійшла до розпорядчиці (Л. Янов.)]. розпорядок, -дку 1) распорядок [Христя вирішила нізащо в світі не відступати від залізного розпорядку, гості чи не гості, а уроки мусять бути зроблені (Собко); Маруся допомогла мені скласти розпорядок дня (Донч.)]; правила внутрішнього «"^дку правила внутреннего распорядка; 2) (редк.: приказание) распоряжение; уст. повеление [Качковський вимовив се таким самим грубим, начальницьким голосом, яким звичайно давав розпорядок по роботі (Л. Укр.); Міркували селяни собі: мабуть, телеграму дав [управитель] у Петербург до князя та жде розпорядку (Головко)]. розпорядчий распорядительный [Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР є Рада Міністрів УРСР (Конст. УРСР)]; ~че засідав- н я распорядительное заседание. розпорядник см. розпорядник. розпорядниця см. розпорядниця. розпотворити, -рю, -риш разг. распустить, избаловать. розпотрошений редк. распотрошённый (разг.). розпотрошити, -шу, -шйш редк. распотрошить (разг.) [Зловили Олексу ключники, як |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)