Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 171 роз простор йтися, -рюся, -ришся распростираться, распростереться; распространяться, распространиться [Огонь мов скажений гоготить, лиже, жере оселю, то огненним вітром угору кинеться, то осяде наниз; все шириться, розпросторюється (Мирн.)\. Ср. розпросторювати. розпростування распрямление, выпрямление; расправление. Ср. розпростувати. розпростувати, -тую, -туєш и редк. розпростовувати, -товую, -товуєщ, розпростати, -ростаю, -ростаєш распрямлять, распрямить, выпрямлять, выпрямить; (изгибы, вмятины и т. п. — ещё) расправлять, расправить [Сонце припікало. То той, то другий [робітник]., обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (Коцюб.)', Цю дужку треба розпростати, а то загнулася з краю (Черниг. г. — Сл. Гр.); Зелена плащ-палатка м'якими складками звисала за плечима і нагадувала крила великого птаха. Здавалося, ось-ось дівчина розпростає ті крила — і полетить (Жур.)\ Торкає [Лукія] руками все, розпростує, лапає пучками шви, підкладку (Куч.)]; 0 ~ти плечі (крила) (набираться силі проявлять все свои силы, способности) расправлять, расправить плечи (крылья) [Міста й села Радянської України розпростують могутні плечі, розцвітають новими спорудами і будовами (Рил.)]. розпростуватися, -туюся, -туешся, розпростатися, -ростаюся, -ростаєшся распрямляться, распрямиться, выпрямляться, выпрямиться; расправляться, расправиться [Телєгін підвівся, потягнувся, розпростуючись (перекл. з О. Толстого)', Гадюка розпросталася й рушила від переляканих чоловіків до найближчого куща (Ле)]. Ср. розпростувати. розпрочудёсний редк. расчудесный (разг.) [Дванадцять розпрочудесних рушників., були розкладені поверх усього іншого манаття (Смол.)]. розпрощання уст. прощание [На розпрощан- ня поставили могоричу; той злотий, той два — і зашуміло в голові (Свидн.)]. розпрощатися, -щаюся, -щаешся проститься, раскланяться; разг. распрощаться, распроститься [На станції перед відходом поїзда вони зупинилися, щоб розпрощатися (Чорн.); Розпрощаємось із тьмою, 3 горем та бідою (Криж.)]. розпручатися, -чаюся, -чаєшся разг. начать сопротивляться; начать вырываться; (раздражаясь, заупрямиться) разг. разъерепё- ниться. розпрягання распрягание; разг. распряжка, отпряжка, выпряжка. розпрягати, -гаю, -гаєш, розпрягти, -ряжу, -ряжеш распрягать, распрячь, отпрягать, отпрячь, выпрягать, выпрячь [Розпрягайте, хлопці, коні, Та лягайте спочивать (народна пісня); Лаврін приїхав до млииа, позносив з воза мішки, заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна (Н.-Лев.)]. розпрягатися, -гається, розпрягтися, -ря- жеться распрягаться, распрячься, оіпрятаться, отпрячься, выпрягаться, выпрячься [Коні розпряглися (Сл. Гр.)]. розпрягти см. розпрягати. розпрягтися см. розпрягатися. розпряжений распряжённый, отпряжённый, выпряженный [Підводи стояли розпряжені, конячки паслися осторонь (Янов.)]. розпряження распрягание; разг. распряжка, отпряжка, выпряжка. розпрямити см. розпрямляти. розпрямитися см. розпрямлятися. розпрямлений распрямлённый; расправленный. Ср. розпрямляти. розпрямлення распрямление; расправление. Ср. розпрямляти. розпрямлювання распрямление; расправление. Ср. розпрямляти. розпрямлювати см. розпрямляти. розпрямлюватися см. розпрямлятися. розпрямляння распрямление; расправление. Ср. розпрямляти. розпрямляти, -ляю, -ляєш и (реже) розпрямлювати, -люю, -люєш, розпрямити, -рямлю, -рямйш распрямлять, распрямить; (разглаживать — ещё) расправлять, расправить; ~тп дріт расправлять, расправить проволоку, распрямлять, распрямить проволоку. розпрямлятися, -ляюся, -ляєшся и (реже) розпрямлюватися, -лююся, -люєшся, розпрямитися, -рямлюся, -рямйшся распрямляться, распрямиться; расправляться, расправиться [Полковник, перераховуючи, енергійно загинав на руці пальці, які складалися у мінний кулак. Раптом всі пальці розпрямились (Собко)', Застигле обличчя вогнем ненависті заллялось, і смуги зморщеного лоба розпрямлялися (Ле)]. Ср. розпрямляти. розпрясти, -ряду, -рядёш распрясть, выпрясть. розпрястися, -рядуся, -рядёшся разг. увлечься прядением, увлечься пряжей. розпублікований уст. распубликованный. розпубліковувати, -ковую, -ковуєш, розпублікувати, -кую, -куєш уст. распубликовывать, распубликовать [3 кого зідрано вже шкуру, 3 того шкури не здирати. Наш сенат ту нашу волю Має розпублікувати (Самійл.)]. розпуджений обл. разогнанный [Розпуджені поліцією бурлаки знову збіглись до ку-. реня, знов почали ловити рибу (Н.-Лев.)]. розпуджувати, -джую, -джуєш, розпудити, -джу, -диш обл. разгонять, разогнать [Бо- гун усміхнувся: — Ти й з пекла чортів Розпудиш, мій друже Іване (Стар.)]. розпука отчаяние; (безысходность — изредка) безнадёжность [В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (Коцюб.)]; впадати, впасти в <^ку впадать, впасть в отчаяние [Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників (Кобр.)]; доводити д о г^ки доводить до отчаяния [Таня: Мій милий, ..Пощо себе самого доводити Аж до розпуки? (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)