Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 172 роз розпукання распускание; расцветание. Ср. розпукати. розпукати, -каю, -каєш и розпукувати, -кую, -куєш, розпукнути, -ну, -неш разе. редк. распускаться, распуститься, раскрываться, раскрыться; (только о цветке, бутоне um. п.) расцветать, расцвести; (о набухших почках, перезревших стручках um. п., а также перен. — ещё) лопаться, лопнуть [Подивлюся на калину, — Вона розпукає! (Руд.)\ Вони [хмарки] виникали враз, швидко клубочились, вихрились та розпукали (Смол.)]; серце (душа) ^кає (о чувстве сострадания um. п.) разг. уст. сердце (душа) разрывается [Розпукає серце, Каменіють груди... Скажи, моя нене, Що зо мною буде? (Руд.)]. розпукатися, розпукатися см. розпукуватися. розпуклий распустившийся, раскрывшийся; лопнувший [Квітне багряно садок молодий, — Гілка розпукла народить плоди (Шпак): Та довго ще ввижалася синові й учителеві його скалічена тяжкою працею селянська рука в поєднанні з яблунею, цвітом, розпуклими бруньками (Янов.)]. Ср. розпукуватися. розпукнути см. розпукати. розпукнутися см. розпукуватися. розпукування разг. распускание [Від утворення бутона до розпукування квітки [бавовнику] проходить близько ЗО днів (Техн. культ.)]. розпукувати см. розпукати. розпукуватися, -кується и розпукатися, -кається, розпукатися, -кається и розпукнутися, -неться разг. распускаться, распуститься, раскрываться, раскрыться; (о набухших почках, перезревших стручках и т. п., а также перен. — ещё) лопаться, лопнуть [Мої ніздрі затопили пахощі саду. Ніжно дихали вишневі садочки, розпукувалась до квітування біла акація (Янов.); Піднялись стеблинки, розпукались цві- точки (Квітка); Зо дня в день бубнявіла Вітрова Балка, як брунька. Уже видно було ось-ось розпукнеться й розпуститься вогняними язиками пожарів (Головко)]', см. егцё розпукати. розпурхатися, -хаюся, -хаєшся разг. редк. распорхаться [Як пішов горобчик танцювати—розпурхався, розцвіркався (Сл.Гр.)]. розпуск, -ку 1) роспуск; (в учебных заведениях — ещё) каникулы (ми. ч.) [Розпуск Думи наочно показав тепер, що бойкот в умовах весни 1906 р. безсумнівно був правильною., тактикою і приніс користь (Ленін); Заплакавши всі гуртом, випровадили Ан- . тося з дому і остались ждати до нового розпуску — до великодня (Свидн.)]; 2) уст. распущенность, потворство неповиновению [Через твій, каже, розпуск двох робітників утеряли! (Вовч.)]. розпускання 1) распускание, роспуск; раскидывание; распространение; ср. розпускати 1; 2) распускание, роспуск; развёртывание; ослабление; развязывание; расстёгивание, распахивание [Дерева, підсаджені весною, обрізують зараз же після садіння, а підсаджені восени — рано весною наступного року, до розпускання бруньок (Колг. Укр., 1957, 2)]; ср. розпускати 2 и розпускатися 1; ~ня квіток (квітів) распускание цветов; 3) распускание, растворение, разведение; ср. розпускати З. розпускати, -каю, -каєш, розпустити, -пущу, -пустиш 1) распускать, распустить; (широко расставлять, занимать широкое пространство — ещё) раскидывать, раскинуть; (слухи, молву и т. п. — ещё) распространять, распространить [Центральному Комітетові доручалось розпускати ті меншовицькі організації, які відмовляться визнати рішення III з'їзду [РСДРП] (Іст. КПРС); Мовби на крилах полетів Антосьо додому, як розпустили вже на вакації (Свидн.); Коли сокіл линяє — Широко він свої крила розпускає, Високо угору літає (Мирн.); Нарвавши квіточок, сіла вона [Одарочка] під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Мирн.); Сидить в темниці в'язень самотній.. Над головою в нього розпустила Нудьга свої широкі, сиві крттла (Л. Укр.); Передня гармата бризнула вогняною цівкою, з гуркотом розпускаючи у повітрі білу кучеряву хмаринку (Тулуб)]; <^>ти комісію распускать, распустить комиссию; 0 ^ти нюні см. нюні; ~ти плітки распускать, распустить сплетни, сплетничать, насплетничать; ^тйти рюми (рюмси) см. рюма; ^ти славу (чутку, чутки) разг. расславлять, расславить; распространять, распространить слухи (молву) [Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить (Гл.); Погонич Ястшембського привіз ту чутку і в Журавку й розпустив у пекарні (Н.-Лев.); Урядник говорив похмуро до селян: — ..Це тільки внутрішні вороги., сіють крамолу отаку: розпускають чутки, афішки розкидають (Головко)]; ~тйти сльози (слізоньки) разг. расплакаться; разг. разрюмиться [Дивимось, а наша Уляна і слізоньки розпустила: чи вона засоромилась, чи од радості, бог її зна (Стор.)]; г^ти язика (язик) разг. неодобр. распускать, распустить язык, разбалтываться, разболтаться; фам. разводить, развести турусы [на колёсах] [3 людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Коцюб.); — Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха, — вже дуже розпускала язика! — сказав Мельхиседек до своєї жінки (Н.-Лев.); Воєвода: І справді, щось ти дуже розпустив Тут язика — іди мерщій на вежу І лагодь дзиґарі (Коч.); Кума сіла проти мене та й розпустила язика (Н.-Лев.)]; 2) (о чём-нибудь сложенном, завязанном, скатанном um. n.) распускать, распустить; (о чём-нибудь свёрнутом — еще) развёртывать, развернуть; (пояс, завязку, вожжи um. п. — ещё) ослаблять, ослабить; (волосы, связку um. п. — ещё) развязывать, развязать; (одежду, застёжку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)