Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 175 роз розпушитися, -пушиться распушиться [Білі вуса владики розпушились, наче коси дівочі, вітром розмаяні (Ільч.); Деякі дерева ледь-ледь розпушилися, на інших ще тільки висипали набубнявілі бруньки (пе- рекл. з Федіна)]. розпушник с.-х. рыхлитель. розпушувальний разрыхлительный. розпушуваність, -ності с.-х. разрыхляемость. розпушування разрыхление, рыхление [Глибоке розпушування проводиться лише один раз за ротацію сівозміни, тобто один раз за 4—5 років при готуванні пару (Ноле. Укр., 1954, 2)]. розпушувати, -шую, -шуеш, розпушити,-шу, -шиш разрыхлять, разрыхлить [3 ранку до вечора Настя поралася біля троянд, ..розпушувала землю, берегла [троянди] від комах, поливала, доглядала (Іван.)', Коропи розпушують дно рисових чек (Рад. Укр., 1949, III); Треба було розпушити зяб, посіяти по ньому ярину і буряки (Скляр.)]. розпушуватися, -шується, розпушитися, -шиться разрыхляться, разрыхлиться [Легко піддаються руйнуванню., поля просапних культур, особливо буряків, де поверхня грунту недостатньо захищена рослинами і часто розпушується (Наука і життя, 1958, 8I розпушувач спец. разрыхлитель [Якщо на площі, відведеній під сад, є пеньки, кущі, каміння або валуни, то грунт слід розпушувати спеціальним розпушувачем Р-80 (Колг. Укр., 1957, 4)]. розпущений прич., прил. 1) распущенный; раскинутый; распространённый [V серпні 1912 р., після закінчення строку повноважень, III Державна дума була розпущена (Іст. Укр. РСР); Шуляків там збір великий Вистановлено чудово, Все з розпущеними крильми, 3 величезними дзьобами (Л. Укр.)]; 2) распущенный, распустившийся; развёрнутый; ослабленный; развязанный; расстёгнутый, распахнутый [I другу я березу тут побачив, Що серед моря зелені нової, Ще тільки-но розпущеної, тихо Стояла, опустивши довгі віти (Рил.); Розпущений прапор маяв на вітрі (перекл. з Короленка); Се не світло, а висока жіноча постать, уся в білому, з розпущеним на плечах чорним волоссям (Фр.)]; 3) распущенный, растворённый, разведённый; 4) распущенный; разбалованный, избалованный; О ~ні вечорниці разгульные вечеринки (обл. вечерницы), непристойные гулянки [Потім співали, хто що вмів, ..навіть сороміцькі [пісні], складені по міських шинках та по розпущених вечорницях (Н.-Лев.)]. Ср. розпускати 1—4. розпущеність, -ності распущенность; избалованность [Мені так незручно перед вами, отче Михаиле, ..за свою таку... ну, не знаю, як це назвати — нечемність чи розпущеність (Кол.)]. Ср. розпускати 4. розпущення 1) роспуск, распускание; 2) ослабление; развязывание; расстёгивание, распахивание; 3) распускание, растворение, разведение. Ср. розпускати 1—3. розпхикатися, -каюся, -каєшся разг. расхныкаться. розп'ясти см. розпинати. розп'ястися см. розпинатися. розп'ятий см. розшнутий. розп'яття распятие [В пустій, але затишній каплиці була дубова лавка та широкий прилавок з розп'яттям і ставниками для свічок (Козл.)]. розрада1 утешение; (удовольствие — обычно) утеха, развлечение [Хлопчик вже пішов до школи, вчився добре, був для матері единою розрадою (Дмитр.); Вертався в ті дні з Петрограда Додому бувалий солдат. В вагоні, собі на розраду, Пригадував рідних, дівчат (Шп.); Кращою розрадою для Клима були тепер вечори, коли приходив Петро (Грим.)]. розрада2 1) (разногласие) разлад, раздор [Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада (Л. Укр.); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (Стар.)]; 2) (состояние размышления) редк. раздумье [Вернувся [співець] додому у тяжкій розраді І сумно схилив своє чоло (Л. Укр.)]. розраджувати, -джую, -джуєш и редк. роз- раджати, -джаю, -джаєш, розрадити, -джу, -диш разг. 1) утешать, утешить; (внушать кому-либо спокойствие — ещё) успокаивать, успокоить; (отвлекать кого-либо от мыслей, переживаний и т. п.) развлекать, развлечь [Мотя почала, як тільки могла, розраджувати й заспокоювати подругу (Козач.); Маруся розраджувала його. Бував з нею майже щодня (Козач.); Вийди заміж, серце Катерино, Старість нашу, донечко, розрадь! (Шер.); Мусій не тільки нагодував Юрка і розрадив, він дав ще йому цікаву книжку про Тараса Бульбу (Козл.); Як часто Тані хотілось йому [Богдану] допомогти, якось розрадити його, розігнати оту глибоку тугу (Гонч.)]; 2) (убеждать не делать чего-либо) отговаривать, отговорить; (только соверш. — ещё) отсоветовать [А Зо- лотаренкові старости собі розгнівались: —Сього не чутно й зроду в добрих людей, — кажуть, — подавали рушники, змовились, — чи годиться ж розраджувати? (Вовч.); Люди мене розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало (Гол. — Сл. Г р.); Коли зібрались їхати, Іван хотів ще взяти з собою і пляшку горілки для годиться. Та Мармура розрадив, бо п'яна голова завжди дурніша тверезої (Чорн.)]. розрадник утешитель [Сидять приживалки. Ревуть домочадці. Приходять розрадники й опікуни (Бажан)]. розрадниця утешительница [Вона [мати] в неї — подруга і розрадниця (Воскр.)]. розрадонька1 уменьш. от розрада1 [Свахи, ставши біля входу, співали: Відчиняй, мати, ліску, Веде ти син невістку, ..Для сина при- надоньку, Для тебе розрадоньку (Фр.)]. розрадонька2 уменьш. от розрада2 1. розражати, -жаю, -жаєш, розразйти, -ражу, -разиш разг. раздражать, раздражить, рас- травл ять, растрав йть; (ра ну, больное место ? |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)