Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 176 роз а также перен. — ещё) бередить, разбередить [Щоб більше не розражати себе, він підійшов до вікна і постукав (Мирн.); Вона кинулася була розважати Пріську, ..та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз із старих очей (Мирн.)]. розранювати, -нюю, -нюєш, розранйти, -раню, -раниш редк. ранить (несоверш. и со- верш.); (только соверш. — ещё) поранить; (преим. перен. — ещё) бередить, разбередить [До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (Воронько)) При душевнім вдоволенні чоловік забуває про те, що перебув і перетерпів, аж знову нові невдачі розранюють старі, давно загоєні рани (Кобр.)]. розрахований 1) рассчитанный; расчисленный [С т а ф о р д: ..Дуже вдало розрахована була у нас десантна операція (Собко)]; ер. розраховувати 1; 2) (на кого, на що) рассчитанный (на кого, на что); книжн. предназначенный (для кого, для чего) [В. І. Ленін піддав нищівній критиці опортуністичні настанови меншовиків, розраховані на гегемонію ліберальної буржуазії в революції і підміну революції дрібними реформами (Іст. КПРС); Всі будиночки були двоповерхові, розраховані, як правило, на дві сім'ї (Руденко)]. розраховувати, -ховую, -ховуеш, розрахувати,-рахую, -рахуєш 1) рассчитывать, рассчитать; (с вычислениями) расчислять, расчислить [Арапніков упіймався на фальсифікації цифр спостережень.. Це був карний злочин. Але Арапніков заперечував, що робив він це навмисне, посилаючись на свою слабу голову. Розрахував неправильно (Трубл.); Ріхард Грюнвальд, точно знаючи, коли йому треба бути на роботі, повільно, розраховуючи кожен рух, кожен крок, ішов на завод (Собко)]; ~ти вартість продукції рассчитывать,рассчитать стоимость продукции; <^вати службовця рассчитать служащего, дать / расчёт служащему; н е ~вати своїх сил не рассчитать своих сил; 2) (несоверш.: возлагать надежды) (на кого, на що и с инфинитивом) рассчитывать (на кого, на что); (намереваться — с инфинитивом уст. — ещё) располагать [Кандиба розраховував на її вроду, привабливу усмішку, райдужні очі, привітне слово (Дмитр.); На випадок наближення до Києва лінії фронту ми розраховували виступити як група автоматників (Янов.)\; ~ховуючи на вашу скромність рассчитывая (в расчёте) на вашу скромность; ~ховуйте на мене рассчитывайте на меня. розраховуватися, -ховуюся, -ховуєшся, розрахуватися, -рахуюся, -рахуєшся 1) рассчитываться, рассчитаться, разг. сосчитываться, сосчитаться; (перен.: сводить счёты с кем-либо — ещё) разделываться, разделаться; (только соверш. — ещё) расквитаться [Ераст Антипович розраховується з двома останніми гостями коло зеленого столика (Вовч.); Перед від'їздом він все-таки розрахується з цим Грінгелем, хоч як І гидко йому самому братися за цю справу (Собко)]; ^тися з кредиторами рассчитываться, рассчитаться с кредиторами; ~тися з ворогами разделываться, разделаться с врагами, соверш. расквитаться с врагами; 2) страд, з. (несоверш.) рассчитываться; расчисляться; ср. розраховувати 1. розраховувач спец. расчётчик [За вісім годин [електронно-лічильна машина] виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів (Колг. Укр., 1967, 11)]. розраховувачка спец. расчётчица. розрахувати см. розраховувати. розрахуватися см. розраховуватися. розрахунковий расчётный [Зберіть, будь ласка, розрахункові книжки і принесіть мені (Руденко)]. розрахунок, -нку 1) расчёт [Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл.); Отже, просіть розрахунок, мамо, і будемо їхати (Тур.); Визнаючи повний крах поліцейського крохоборства і переходячи до прямої організації громадянської війни, [царський] уряд доводить цим, що останній розрахунок наближається (Ленін)]; ^к балки строит, расчёт балки; взяти <-~к н а фабриці взять расчёт на фабрике; господарський г~к хозяйственный расчёт [Як метод планового керівництва господарський розрахунок почав впроваджуватись з періоду нової економічної політики (Колг. Укр., 1956, 11)]; Q з ~нку из расчёта [Костомаров: Не знаю ось чого: чи це з протесту зробив ти, а чи... з розрахунку? (Тич.)]; з т а- к й м гонком с таким расчётом [Дренажну систему розміщують на місцевості з таким розрахунком, щоб краще вловлювати і відводити грунтові води (Колг. вироби, енцикл.)]; шлюб (одруження) з ~нку уст. брак по расчёту; 2) (намерение) расчёт; редк. предположение [Розрахунок був ясний: підтягнути відсталих до рівня передовиків (Рад. Укр., 1947, XII); Уже коли бій вщухав, Денис і Роман Блаженки вскочили до кімнати, в якій, за їхніми розрахунками, стояв німецький міномет (Гонч.)]; ~нки не справдилися расчёты не оправдались; 3) (воен.: группа бойцов, обслуживающих орудие, пулемёт um. п.) расчёт [По ешелону пролетіли чутки: — Филимонов знищив фашистський гарматний розрахунок... (Ткач)]. розраювати, -раюю, -раюєш, розраяти, -раю, -раєш (кого) разг. отговаривать, отговорить (кого); (только соверш. — ещё) отсоветовать (кому) [Вона хотіла розраяти його, але не знала як, не знаходила потрібних слів (Гур.); Сербии: ..Чи не розраяв, часом, брат її [Мар'яну], що і досі не прийшла... (Вас.)]. розревітися и розревтися, -вуся, -всшся разг. разреветься; (о явлениях природы — обычно) разбушеваться [Не знаючи, як вийти з становища, Стаха розревілася вже зовсім щиро (Вільде); — Василино! дурна дівчино! Чого це ти розревлась? Чи тобі не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)