Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 177 роз сором? — сказав Ястшембський (Н.-Лев.); Біда лише, що розревілась завірюха, дорогу замітала (Коб.)]. розреготатися, -гочуся, -гочешся и розреготітися, -гочуся, -готйшся расхохотаться [Теличко розреготався: видно, Сагайдина скарга прозвучала для нього зовсім комічно (Гонч.)]. розрекламований разе, разрекламированный. розрекламувати, -мую, -муєш разг. разрекламировать [Хвилюється і наш імпресаріо, який., розрекламував нас скрізь (Мист., 1958, 6)]. розрепетуватися, -туюся, -туєшся разг. развопиться, раскричаться, разораться, расшуметься [Олімпіада, як завжди, розрепетувалася на все село Руське, а сьогодні особливо була люта (Чорн.); — На Сибір тебе, клятий! — розрепетувався храбрий Забіяка на безталанного Карпа (Мирн.)]. розрив, -ву 1) разрыв [Зенітні гармати спалахнули, загриміли у всіх кінцях, але в ту ж хвилину їх постріли заглушили розриви бомб (Панч); Інколи у розривах хмар видніли великі блискучі зорі (Собко); ..розвиток капіталізму в промисловості веде до розриву з землеробством (Ленін); Між різними капіталістичними країнами існує великий розрив і в темпах економічного розвитку, причому ця різниця весь час збільшується (Матер. XXI з. КПРС); — Красиво, — зауважив ланковий, — ..через таку перешкоду розрив серця міг статися! (Янов.)]; 2) спец. разрыв, порыв. розривання1 разрывание, разрыв; порывание; расторжение. Ср. розривати1. розривання2 разрывание; раскапывание, раскопка. Ср. розривати2. розривати1, -ваю, -ваєні, розірвати (розірву, розірвеш) разрывать, разорвать; (с силой на части разг. — ещё) раздирать, разодрать; (только соверги. — ещё) задрать; (связи, отношения um. п.— ещё) порывать, порвать; (сделку, договор um. п. —- ещё) расторгать, расторгнуть [Сергій хапливо розриває конверт (Козач.); Олена гризлась і уявляла собі, як Василько збився з дороги, як напали на нього вовки, як вони розривають по шматочку її любу дитину... (Коцюб.)\ Прапор білих розірвали Хлопці на онучі (Нагн.); Однієї ночі вовки розірвали в сусіда козу (Куч.); Капіталізм остаточно розриває зв'язок землеробства з промисловістю, але в той же час своїм вищим розвитком він готує нові елементи цього зв'язку.. (Ленін); Розпач, відчай розривали їй груди (Донч.); Ми не можемо і не повинні розривати з своїм великим минулим (Рил.); Казимир не одержував від мене відповіді на свої листи, а замість того напевне дістав повідомлення від батьків про те, що я з ним розірвала (Вільде); Ніколи і нікому не розірвати цього братерського союзу, ніколи і нікому не порушити дружбу українця з росіянином (Рад. Укр., 1953, XII)]; ~ти шлюб расторгать, расторгнуть брак [Р у ф і н: Скажи ж мені... я не збагну... для чого, навіщо мучиш ти себе й мене? Чи се тобі громада І наказала, чи ваш епіскоп шлюб наш розірвав? (Л. Укр.)]; гармату ^зірвало пушку разорвало, пушку разнесло [на части]. розривати2, -ваю, -ваєш, розрити, -рию, -риєш разрывать, разрыть; (реже) раскапывать, раскопать [Вовк обійшов навколо сарая і., почав розривати лапами сніг (Донч.); Могили вже розривають Та грошей шукають (Шевч.); Прийшлось би хіба скрині з старими шпаргалами розрити, та й то, хто зна, чи не задарма (Л. Укр.); Де плуг його [наймита] пройде, залізо де розриє Землі плідної пласт, Там незабаром лан хвилясте жито вкриє (Фр.)]. розриватися1, -ваюся, -ваєшся, розірватися (розірвуся, розірвешся) 1) разрываться, разорваться; (несоверш. — ещё) рваться; (об отношениях, связях и т. п. — ещё) порываться, порваться [Коло розривалось, випускало одних людей, приймало других і знов оберталось живим колесом (Л. Укр.); Над головами проклекотів снаряд і десь поблизу., розірвався (Ле і Левада); Сербии: Мар'яно, хіба я не знаю, хіба я не бачу, як тобі тяжко? Хіба я не мучусь сам, дивлячись, що у тебе серце розривається на куски (Вас); Хмара розірвалася, і на заході, ще досить високо, визирнуло чисте, лагідне сонце (Ряб.)]; 2) (fiepen.: одновременно исполнять множество дел) разг. разрываться, разорваться [Він аж розривається, щоб найбільше зачепити, найважче самому зробити, а жінці щоб менше зосталося (Мирн.); Килина: Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися! (Л. Укр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) разрываться; раздираться; порываться; расторгаться; ср. розривати1. розриватися2, -вається разрываться; раскапываться. Ср. розривати2. розрйвка обл. развлечение [Тілько й було розривки для бідних дівчат при тій., роботі, що співанки (Фр.); Зимою ми небагато мали розривок (Коцюб.)]. розривний 1) разрывной [Виявилось незабаром, що обстрілюють колону розривними кулями (Гонч.)]; 2) (такой, который может быть расторгнут) расторжимый. розривність, -пості расторжимость. розрив-трава 1) бот. (Impatiens L.) недотрога, не-тронь-меня (нескл.) [Ми блукали в чистім полі І знайшли розрив-траву... (Криж.)]; 2) фольк. разрьш-трава [А біля тебе в полі — мигичка, Ворон та ніч, та розрив-трава (Мал.)]. розридатися, -даюся, -даєшся разрыдаться [Клубок підкотився до горла, і Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч.); А чогось так сичі Розридалися в лузі (Тич.)]. розрипатися, -паюся, -паєшся разг. расходиться (часто отворяя дверь); часто входить и выходить, открывая и закрывая дверь. розрисований разрисованный [Його жовте, зів'яле обличчя., було розрисоване темно- синіми плямами, що розсіялися по щоках, І по носі (Ірч.)]. 12-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)