Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 179 роз різки, та ще й досі нема (Павловр. у. — С л. Г р.)]. розрізка разрезка. розрізнений прич., прил. разрозненный [Ніяких думок не було в голові, тільки біль та шматки розрізнених видінь соталися і спліталися там (Ст.); Розрізнені робітники — ніщо. Об'єднані робітники — все (Ленін); Поява вдень розрізнених купчастих хмар — ознака сталої сухої погоди (Колг.Укр., 1956, 8)]; ~на колекція разрозненная коллекция. розрізненість, -ності разрозненность. розрізнення 1) (действие) различение [А імперіалізм б якраз та епоха, коли поділ націй на гноблячі і пригноблені є істотним і типовим, а розрізнення реакційних і революційних націй в Європі зовсім неможливе (Ленін)]; ер. розрізняти1; 2) (разница) различие; О знаки ^>ня см. знак 1. розрізнено нар. разрозненно. розрізний разрезной, разрезальный [Буде виготовлено велику серію універсальних машин з одним циліндричним розрізним барабаном (Наука і життя, 1956, 9)]. розрізнити1 см. розрізнювати1. розрізнити2 см. розрізнити1. розрізнитися см. розрізнюватися. розрізнювання1 разрознивание, разъединение; разлучение. Ср. розрізнювати1. розрізнювання2 различение. Ср. розрізняти1. розрізнювати1, -нюю, -нюєш и розрізняти, -няю, -НЯ6Ш, розрізнити, -ню, -ниш разрознивать, рознить (уст., разг.), разрознить, разъединять, разъединить; (о людях — обычно) разлучать, разлучить [Роман: Не- спароване нащо й розрізняти? Воно й без того нарізнь... (Кроп.)', Думала [Мар'яна] — ні люди, ані домовина 3 Петром не розрізнять... Уміла любить! (Шевч.); I Ан- тосі забажалося стати між Ватею та Леонідом Семеновичем, розрізнити їх, одіпхну- ти її, щоб заполонити його серце (Н.-Лев.)]. розрізнювати2 см. розрізняти1. розрізнюватися, -нююся, -нюєшся и розрізнятися, -няюся, -няєшся, розрізнитися, -ню- ся, -нйшея разрозниваться; розниться; разрозниться, разъединяться, разъединиться; разлучаться, разлучиться [Ф е н о- г є н: ..Я тридцять п'ять літ з ними не розрізнявся і знаю їх більше, ніж себе (Тоб.у, Острожи н: ..Тоді на пристані ми якось розрізнились, я навіть не знав, куди ви заїхали, так було досадно! (Л. Укр.)]. Ср. розрізнювати1. розрізняльний различительный. розрізняння различение. розрізняти1, -няю, -няєш и розрізнювати, -нюю, -нюєш, розрізнити, -ню, -ниш различать, различить [Незважаючи на темряву, друзі стали розрізняти багатьох бійців по голосу, по ході (Собко); Вранці, коли сонце в повнім блиску горіло на небі .. і око могло докладно розрізнювати всі форми природи і штуки, вона пускалася в тихі вандрівки (Коб.); Вже неозброєним оком можна було розрізнити людей у шлюпці (Трубл.у, ..іноді відробіткова система переходить у капіталістичну і настільки зливається з нею, що стає майже неможливо відокремити одну від одної і розрізнити їх (Ленін)]; н є ~няючи статі й віку не различая пола и возраста, без различия пола и возраста. розрізняти2 см. розрізнювати1. розрізнятися1, -няюся, -няєшся 1) различаться; уст. различествовать [Рабовласницькі республіки розрізнялись своею внутрішньою організацією: були республіки аристократичні і демократичні (Ленін)]; 2) страд, з. различаться. розрізнятися2 см. розрізнюватися. розрізувальний разрезальный, разрезательный. розрізування разрёзывание, разрезание, разрез, разрезка; рассечение; вскрытие. Ср. розрізувати. розрізувати, -зую, -зуєш и (реже) розрізати, -заю, -заєш, розрізати, -ріжу, -ріжеш разрезать, разрёзывать, разрезать; (воздух, воду um. п. — ещё) рассекать, рассечь; (для обнаружения внутренностей, содержимого — обычно) вскрывать, вскрыть [Біля комори Марія ножем розрізує яблу- ка-падалицю, нанизує ті кружальця на сирову нитку (Шиян); Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду, так і біг, як муха (Мирн.); Драла [мати] гайворонят, розрізувала їх і годувала мене кров'ю од живої тварі (Стор.); В ранковій млі., тільки сильні ліхтарі променями світла розрізали суцільні, вітром розгойдані снігові хмари (Собко); Великий блакитний кит., розрізав хвилі Берінгового моря. Він плив так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (Трубл.); Щоночі на берег крутий 3 окопу ішли добровольці На греблю — шукати дроти. Знайти, роз'єднати, розрізать — Такий був героям наказ (Нагн.); Кінь миттю рвонувся вбік, воєводин меч розрізав повітря, а сам він аж поточився в сідлі (Хижн.)]; ~^ти на смуги (на штаби) (о металле) разрезать, разрезать на полосы, располосовывать, располосовать. розрізуватися, -зувться и (реже) розрізатися, -зається, розрізатися, -ріжеться 1) разрезаться, разрёзываться, разрезаться; 2) страд, з. (несоверш.) разрезаться, разрёзываться; рассекаться; вскрываться; ср. розрізувати. розрізувач спец. разрезальщик. розрізувачка спец. разрезальщица. розріст, -росту уст. разрастание, рост; (черен. — обычно) развитие [Його товариш був молодий, ..з широкими простоліній- ними рисами, що у дітей віщує високий ріст, сильний розріст костей (Фр.); З тобою давно ми працюєм на полі Розросту науки й освіти (Стар.)]. розрішання церк. разрешение. розрішати, -шаю, -шаєш, розрішйти, -шу, -шйш церк. разрешать, разрешить [Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією Рабині божій... (Шевч.); Курбський: Вжахнувся я, але дав клятву. Попе... Чи в силі ти від клятви мене розрішйти? (пе- I рекл. з О. Толстого)]. І розрішатися, -шаюся, -шаєшся, розрішй- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)