Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 191 роз чання Лободи з Лапшою Заблудовський добув якогось завалящого попа-розстригу розстригати, -гаю, -гаєш, розстригти, -рижу, -рижёш церк. расстригать, расстричь. розстригатися, -гаюся, -гаєшся, розстригтися, -рижуся, -рижёшся церк. расстригаться, расстричься. розстригти см. розстригати. розстригтися см. розстригатися. розстрій, -рою редк. расстройство, разлад [Земле рідна, врожаїста, розступись, поглинь фашиста, розстрій дай його рядам! (Тич.); Начко незабаром переконався, що й тут [у редакції] Ернест вносить свій неспокійний., дух, що й тут сіє за кожним кроком нелад і розстрій (Фр.)]. розстріл, -лу расстрел [Імперіалісти і гомін- данівці душили страйки й повстання шанхайських трудящих розстрілами (Коал.)]. розстрілювати, -люю, -люєш, розстріляти, -ляю, -ляєш и уст. розстрёлити, -лю, -лиш 1) расстреливать, расстрелять [О к с а- н а: Комітет буде і далі розстрілювати всіх провокаторів. Серед вас є провокатор, і я його зараз знайду (Корн.); Фашисти, напевно, не рушать далі, поки не розстріляють кожного дерева, кожного кущика в лісі (Збан.)]; 2) (расходовать при стрельбе) расстреливать, расстрелять; (только со- еерш. разг. — ещё) выстрелять [Розстрілявши всі патрони, Созінов вихопив шаблю (Ст.)]. розстріляний расстрелянный [Розстріляні, повішені, розп'яті, Вони встають не привидом з віків, — Я бачу їх у трудовім завзятті, Прославлених донецьких гірників (Руденко); На могилі розстріляних у 1927 році героїв Кантонської комуни китайці нещодавно побудували пам'ятник (Коал.)]. розстріляння редк. расстрел; уст. расстреляние. розстріляти см. розстрілювати. розстроєний прич., прил. расстроенный [Рояль розстроєний, тісна й темненька зала, — А, все це байдуже! (Рил.); О р е с т: ..Ти чогось чудна сьогодні, якась розстроєна, змарніла, чи не слаба ти? (Л. Укр.)]. розстрбєння редк. расстройство [Болючі спомини по батькові, гриз л ива туга в серці, розстроєння матері — так у хаті (Коб.)]. розстроїти см. розстроювати. розстроїтися см. розстроюватися. розстрочення рассрочка. розстрочити см. розстрочувати. розстрочка рассрочка [Тієї ж осені зустрівся я на вулиці з паном Глянцером, у якого мені доводилося колись брати матеріали., в розстрочку (Коал.)]. розстрочувати, -чую, -чуєш, розстрочити, -чу, -чиш рассрочивать, рассрочить. розстроювати, -роюю, -роюєш, розстроїти, -рою, -роїш расстраивать, расстроить [З донесень [1701 р.], що збереглися в архівах.., видно, що козацька кіннота навальною атакою розстроювала ряди шведів і захоплювала у них артилерію Aст. Укр. РСР)\ Василя не приймемо, він тілько розстроює іграшки (Мирн.у, Очевидячки, вас розстроює моє оповідання (Л. Укр.); Нараз якийсь новий., тон затремтів у повітрі. Захитав він попередню гармонію, але не розстроїв її (Фр.); Кохана подруго моя, Спасибі за кисета!.. Твій лист читав раз десять я, — Розстроїла мене ти (Воскр.)]. розстроюватися, -роююся, -роюєшся, розстроїтися, -роюся, -роїшся расстраиваться, расстроиться [Муза: Утнімо другої [пісні], Поки не розстроївся лад! (Л. Укр.); Підбігла Ліза, заспокоює чоловіка: — Ну, ..Корнюша. Не розстроюйся. Тобі ж не можна (Головко); Люба мамочко! ..Нерви не мали досі причин поправлятись, а скоріш могли розстроїтись за остатні роки (Л. Укр.)]. r ^ • розступатися, -лається, розступитися, -тупиться расступаться, расступиться; (раздвигаться в стороны — ещё) раздаваться, раздаться [Пасажири, що слухали допіру старого, чемно розступалися перед ним, захоплено проводжали його цікавими поглядами (Куч.); Розступилися гори на два табори (Черемш.); Бійці урочисто розступилися, даючи лейтенантові дорогу (Гонч.); Хай криця не згинається, не щербляться шаблі, Хай ріки розступаються для месників землі! (Мас); Так мені важко, що, якби розступилась сира земля, пішла б в землю живою (Н.-Лев.)]; натовп «^пився толпа расступилась; толпа раздалась. розстьобувати см. розстібати. розстьобуватися см. розстібатися. розсування раздвигание; спец. раздвижка. розсувати см. розсовувати. розсуватися см. розсовуватися. розсувний раздвижной, раздвигающийся [Привіз [Дмитрій Іванович] також нові стільці, новий розсувний стіл на дванадцять персон (Сенч.)]. розсуд, -ду 1) усмотрение; уст. благоусмотрение [Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР за її розсудом або на вимогу однієї третини депутатів Верховної Ради (Конст. У РСР)]; діяти (робити) за власним г^дом действовать по собственному усмотрению; на свій «^д по своєму усмотрению [Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (Минко)]; 2) (суждение) суд [Л ю- ц і й: ..Краще, якби тирани наші віддавали всі присуди свої на розсуд божий (Л. Укр.)]; <^>д потомства суд потомства. розсуджувати, -джую, -джуєш, розсудити, -суджу, -судиш рассуживать, рассудить; (иногда — ещё) решать, решить [Тепер., я здаюся на Ваш суд, — як знаєте, так розсуджуйте (Мирн.); Розумний розсудить, а дурень осудить (приказка); Уранці ївга розсудила, що журбою нічого не зробиш, треба що-небудь робити (Квітка)}. розсудливий рассудительный, благоразумный; (мыслящий, рассуждающий разумно, правильно — обычно) здравомыслящий; (положительный разг. — ещё) обстоятельный [Був він такий поважний та розсудливий, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)