роз 193 роз під дві скрипки та- флейту (Н.-Лев.); Поснідавши вівцю, Ведмідь розтанцювавсь; За танці Ведмедя Лисиця розхвалила (Боров,)]. розтань см. розталь. розтаскати см. розтаскувати. розтаскування разг. растаскивание. розтаскувати, -кую, -куєш, розтаскати, -каю, -каеш разг. растаскивать, растаскать, растащить [Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними шакали вночі, розтаскуючи по міжгір'ях їх білі кістки (Тулуб)}. розтасований карт., перен. разг. растасованный. розтасовка карт., перен. разг. растасовка. розтасовування карт., перен. разг. растасовка. розтасовувати, -совую, -совуєні, розтасувати, -сую, -суеш карт., перен. разг. растасовывать, растасовать. розтасовуватися, -совуеться карт., перен. разг. растасовываться. розтасувати см. розтасовувати. розтати см. розтавати. розташований расположенный; помещённый, размещённый [Козацьке військо, розташоване чотирикутником, ..стояло готове до бою (Кач.); Завод був розташований за чотири кілометри від робітничого селища (Руденко); Намети були розташовані прямо під сонцем (Козач.)]. Ср. розташовувати. розташовування расположение; помещение, размещение. Ср. розташовувати. розташовувати, -шовую, -шовуєш, розташувати, -шую, -шуєш располагать, расположить; (расставлять, находить \место для чего-либо — ещё) помещать, поместить, размещать, разместрїть [Поранені все прибували.. Тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів'ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках (Гонч.)\ Вони розташовують полк по квартирах, і він, капітан Бугров, викликає до себе в штаб офіцерів (Мик.); Колгосп розташував обидва токи так, щоб недалеко возити зерно (Колг. село, 1954, VII)]; г^вати в шаховому поряд- к у расположить в шахматном порядке. розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся, розташуватися, -шуюся, -шуєшся располагаться, расположиться; помещаться, поместиться, размещаться, разместиться [По обіді Гіца знімав з стіни скрипку. Вся сім'я знала вже, чого має сподіватися, й розташовувалась під хатою (Коцюб.); Штаби й тилові бази, які в польових умовах, згідно з статутом, розташовувались на певній відстані від фронту, зараз дістали можливість базуватися біля самого переднього краю (Гонч.); Повернувшись до кубрика, Ерік і Стьопа розташувались на своїх ліжках (Трубл.); Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Досв.)]. Ср. розташовувати. розташування расположение; размещение [За п'ятнадцять хвилин я був уже на околицях, в місці розташування настини (Смол.)]. Ср. розташовувати. розташувати см. розташовувати, розташуватися см. розташовуватися, розтаяти см. розтавати. розтвбрений раскрытый; растворенный [І Стефан маленький тішиться, заглядає з-під крисані туди... туди... до порога, радується душа його, що хатні двері навстіж розтво- рені (Ков.)]. Ср. розтворяти. розтворйти см. розтворяти. розтворчатий уст. растворчатый [Старі ворота поламав Чіпка, а приробив дощані, панські, розтворчаті (Мирн.)]. розтворяти, -ряю, -ряєш, розтворйти, -во- рю, -вориш обл.,уст. раскрывать, раскрыть; (распахивать, а также перен. — ещё) растворять, растворить [Підніс Тарас лампу, роз- творяє очі, ..дивиться — Володько, його товариш шкільний (Ков.); Він., широко розтворив очі і вдивлявся в стелю (Фр.)]. розтектися см. розтікатися. розтелення с-х. растёл [Після розтелення корова півтори-дві години відпочиває (Колг. Укр., 1958, в)]. розтелепа фам. растяпа, растеряха. розтелитися, -телиться с.-х. растелиться, отелиться [На фермі є 52 нетелі, які мають розтелитись в цьому році (Колг. Укр., 1957, 2); Козачка [кличка корови] як розтелилася — по шістдесят літрів молока давала в день (Горд.)]. розтепірчений обл. растопыренный [На горище до них [курей] дві руки простяглись із розтепірченими пальцями (Головко)]. розтепїрчувати, -чую, -чуєш, розтепїрчити, -чу, -чиш обл. растопыривать, растопырить [Розтепірчила пальці та й показує [їх] (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. розтеревенитися, -нюся, -нишся разг. разболтаться [— Чого ти розтеревенивсяг — перервала їхню розмову жінка (Риб.)]. розтерзаний растерзанный [Серед кущів лежала розтерзана телиця, а біля неї вовтузилось двоє старих вовкіз (Коп.); Радянський Союз приніс визволення польському народові, — він лишається діяльним його другом у мирному будівництві; у відбудові міст і сіл, розтерзаних гітлерівськими ордами (Рил.)]. розтерзання растерзание [Відданий на розтерзання хижим звірам, Нартал [герой драми «Руфін і Прісцілла» Лесі Українки] мужньо бореться за життя (Іст. укр. літ.)]. розтерзувати, -зую, -зуеш, розтерзати, -заю, -заєш растерзывать, растерзать [Ми йдемо вперед, дерзаєм! Ворог встане? — розтерзаєм! (Тич.); Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають — я ніколи не перестану тебе любити! (Квітка)]. розтермосити, -мошу, -мосиш разг. растормошить [Борис Криницький підвівся першим. — Вставай, вставай, літ проспиш, — розтермосив він свого друга (Собко)]. розтерти см. розтирати. розтертий растёртый; истёртый [Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю (Сенч.)]. Ср. розтирати. розтертися см. розтиратися. 13-2225
|