роз 194 роз розтесати см. розтісувати. розтесатися см. розтісуватися. розтиканий растыканный [Розтикані вздовж берега каналу прапорці., ніби вітали довгожданого гостя — воду (Ле)]. розтикати, -каю, -каєш, розтикати, -каю, -каєш разг. растыкать, растыкивать, растыкать [Іще з дрібницею так-сяк, що спалити можна було, палили в печі; інше розтикали по стріхах, вкидали в колодязь (Головко); — Були [гроші], та загули! — обізвався дід Грицай. — Отак: сюди тиць, туди тиць, та й розтикав три сотні (Н.-Лев.)]. розтин, -ну 1) разрез, разрезание; рассечение; вскрытие [Це він приймав трупи до моргу, заливав їх формаліном, доглядав і готував для розтину (Смол.)]; ~п трупа мед. вскрытие трупа; повторний ^н мед. вторичное вскрытие, перевскрытие; ср. розтинати; 2) мед. сечение [Пальці його в виключною вправністю пересувалися вздовж розтину, накладаючи шви (Смол.)}; г^н дихального горла горлосе- чение; «-^н черева чревосечение; к ё- сарський (кесарів) ~н кёсарское (кесарево) сечение. розтинання 1) разрезание; рассекание, рассечение; раскраивание; вскрытие; ср. розтинати; 2) медв сечение. розтинати, -наю, -наєш, розтяти и розітнути (розітну, розітнеш) разрезать, разрёзы- вать, разрезать, (сильнее — ещё) рассекать, рассечь, разг. раскраивать, раскроить; (разбивать, раскалывать разг. — ещё) рассаживать, рассадить; (оперировать, анатомировать — обычно) вскрывать, вскрыть [Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Вологи.); Часом Богу- ыова шабля, здіймаючись, розтинала шляхтича надвое (Кач.); Блискавка розтинає темряву надвое, земля здригається від грому (Донч.); Галина оперувала., шофера, розтинала йому груди, щоб дістатися до серця, яке ледь тріпотіло (Ron.); Чоловічок відштовхнув човен, і гострий ніс. розтяв застиглу поверхню підбережної тихої води (Смол.); І ось раптом високий жіночий сміх гостро розтяв важкі покрови суму (Коцюб.); Криза, створена великою війною, зірвала покрови, відмела умовності, розтяла нарив, що давно вже назрів, і показала опортунізм в його справжній ролі, як союзника буржуазії (Ленін); Медицина вміє не тільки відрізати вам пальця, ногу чи розітнути черево, може, коли треба, — проникнути у ваш мозок (Смол.)]. розтинатися, -нається, розтятися и розітнутися (розітнеться) 1) (о звуке) раздаваться, раздаться; (распространяться — ещё) разноситься, разнестись [Коли розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку.., розмови стихали (Коцюб.); Над усім тим гамором раз по разу розтинався голосний парубочий свист (Куч.); — ОйУ( мені темно!.. — розтявся крик зненацька (Л. Укр.); Федір сіпнув кільце і кинув гранату. Розітнувся гучний вибух — танк навіть підскочив (Смол.); Я славлю сонце над землею, ..копри Донеччини моєї, де розітнувсь мій перший спів (Сос.)]; 2) страд, з. (не- соверш.) разрезаться, разрёзываться; рассекаться; раскраиваться; вскрываться; ср. розтинати. розтинятися, -няюся, -няешся разг. расшататься. розтиральний спец. растирочный, растйрный. розтиральник спец. растирщик. розтиральниця спец. растирщица. розтирання растирание; (спец. — обычно) растирка [Одна з них [бабусь] була певна, що тільки розтирання ноги., може врятувати хлопця (Донч.); Розтирання., жовтої охри було найтрудніше, і тут Ясько радо приймав мою поміч (Фр.)]. розтирати, -раю, -раєш, розтерти (розітру, розітреш) растирать, растереть; (до конца, всё) истирать, истереть [Дівчина у квітчастій хустині зриває гілочку туї і розтирає її вічнозелене січене листячко між пальцями (Вільде); Привели його додому, роззули, почали розтирати снігом приморожені ноги (Шиян); Муляр важко зітхнув, розтер кельмою мазок і похитав головою (Козл.); Радянський народ розтер на порох, знищив., мерзенних агентів фашизму (Тич.)]. розтиратися, -раюся, -раєшся, розтертися (розітруся, розітрешся) растираться, растереться; истираться, истереться [Як добре після такого душу розтертися шорстким сухим рушником (Собко); Був шаг та в кишені розтерся (Ном.)]. Ср. розтирати. розтирач, -ча спец. тёрщик. розтирачка спец. тёрщица. розтирка спец, растйрка. розтискати, -каю, -каєш и розтискувати, -кую, -куєш, розтиснути, -ну, -неш разжимать, разжать; (стиснутое разг.— ещё) растискивать, растиснуть; (загцемлённое разг.— ещё) расщемлять, расщемить [Вони вхопили його за руки.., розтиснули його пальці й відняли зірку (Турч.)]. розтискатися, -кається и розтискуватися, -кується, розтйснутися, -неться 1) разжиматься, разжаться; растискиваться, растйо нуться [Самі собою стискалися і розтискалися кулаки, і голос його забринів військовою сурмою (Тулуб); — Ой!..— Пилип Блоков посковзнувся. Завмерло серце в грудях на одну лише мить. Ослабнувши, розтиснулись руки (Довж.)]; 2) страд, з. (несоверги.) разжиматься; растискиваться; расщемляться. Ср. розтискати. розтискний спец, разжимной, разжимный. розтискувати см. розтискати. розтискуватися см. розтискатися. розтйснений разжатый; растиснутый; расщемлённый. Ср. розтискати. розтиснути см. розтискати. розтйснутий разжатый; растиснутый; расщемлённый. Ср. розтискати. розтйснутися см. розтискатися. розтік, -току, розтока 1) (о водяных потоках) раздвоение, разветвление; (ответвление главного русла — обычно) рукав [На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Гол. — Сл. Гр.)\ «Той, що греблі
|